«ОА» чи «УВ»? Аргумент №1: навчальна система

Усім привіт! Мене звати Артур Колдомасов і я студент другого курсу факультету міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія».

На цілий семестр мені пощастило стати ще й студентом того ж факультету одного з найкращих університетів Польщі – Варшавського, який є «Меккою» для більшості польських та навіть іноземних студентів, в чому я переконався вже «на місці». Сталося це завдяки обмінній програмі моєї рідної «ОА». Я не оплачував вартість навчання (а вона, повірте, дуже висока для українців), але вартість проживання (кімната в гуртожитку, харчування і т.д.) покривалась вже особисто мною. Зараз я вже в Україні, моє навчання в Польщі офіційно завершене!

Саме тому, на мою думку, вже сформоване остаточно враження від столиці сусідньої держави-члена ЄС без ейфорії та «рожевих окулярів», допоможе краще порівняти обидва університети: один – український, не надто популярний через своє місцезнаходження, але вже такий дорогий серцю, інший – закордонний, столичний пункт призначення багатьох бакалаврів для здобуття диплома магістратури.

Так хто ж виявився кращим: провінційний Острог чи мільйонник Варшава? «ОА» чи, як називають його самі студенти, «УВ» (Uniwersytet Warszawski)?

Як би хто потайки собі не думав, але головним критерієм вибору будь-якого університету є якість навчання в ньому. Це аксіома, проти якої сперечатись доволі таки недоречно. Саме тому, варто почати це порівняння з особливостей навчальної системи кожного з університетів.

Одним з головних атрибутів навчання є система оцінювання, адже, на мою думку, складно навчатись або взагалі щось робити, якщо не знаєш, як це оцінюватимуть: від системи залежить сприйняття твоєї роботи. В Острозі вона 100-бальна в поєднанні з міжнародною (яку можна легко самому собі перевести в звичну нам «п’ятибальну»). Для найвищого балу – А – треба накопичити протягом усього навчального процесу мінімум 91 бал зі 100. У Польщі все трохи по-іншому: вони не дотримуються міжнародної системи, натомість в них діє так звана «шестибальна» система:

1, 2 – незарах
3 – зараховано
4 – добре
4,5 – дуже добре
5 – чудово
5! (так, саме зі знаком оклику) – відмінно.

А ось здобути свій бал у Варшаві можна зовсім по-різному. У той час, як в Острозі більшість викладачів обирає накопичувальну систему з проведенням семінарів, лекцій та модулів, польські колеги можуть обрати як таку систему, так і, наприклад, формат лише лекцій та фінального модуля, що вирішує всю твою долю на цьому предметі (така система, здебільшого, застосовують для студентів з інших країн). Також можуть обрати формат відвідувань занять, на яких ти проявляєш свою активність методом простих відповідей, а заняттям пізніше – пишеш самостійну чи контрольну, до якої ще додається, наприклад, есе.

У той час, як в моїх знайомих колег з обмінних програм модель навчання у Варшаві, була майже однакова, я з певних причин пізнав увесь спектр цих відмінностей. Наприклад, у мене був предмет, на якому викладачка майже нічого не робила, натомість група студентів готувала презентації на кожну пару. Наприкінці курсу студенти писали за інформацією, показаною в презентаціях, щось типу самостійної з відкритими питаннями! Був і предмет, де бал виставляли лише за однією презентацією, зробленою тобою або за роботами, написаними на практичних заняттях. Загалом, було весело. Незвичним може видатися те, що усі (!) модулі в «УВ» оцінюють в ВІДСОТКАХ, які згодом переводять у згадану вище систему. Спочатку це видалося мені дивним, але згодом я звик і до такого (в Острозі ж на модуль чи інший вид письмової роботи виділена певна кількість балів, яку ти і «накопичуєш», що також можна зустріти у Варшаві, але рідко).

вигляд з вікна будівлі Факультету Журналістики та Бібліотекарства Варшавського університету, а саме Палацу Замойських.

Розклад занять також є основою навчання в університеті. Виявляється, і тут є відмінності. У той час, як в Острозі розклад НІКОЛИ не є сталим довгий період, у Варшаві щонайменше половину розкладу студенти формують самі, обираючи предмети залежно від часу та місця проведення пар. Мені пощастило обирати всі предмети, натомість, постійні студенти «УВ» мають половину обов’язкових, а інші – на власний розсуд. В «ОА» також є вибіркові дисципліни, однак їх менше і обираєш ти зі списку дисциплін, які пропонує твоя кафедра. Погано це чи ні – залежить від сприйняття.

Знання іноземних мов є важливим аспектом якості навчання, оскільки цей аспект показує можливості університету. Я впевнений в тому, що викладачі «ОА» знають  англійську хоча б на гідному рівні. Під час відвідувань мною англомовних занять з іноземними постійними студентами «УВ», так впевнено щодо варшавських викладачів стверджувати я не можу. Звісно, що вони стараються, але Острог не має груп, до яких входять іноземні студенти, що платять за навчання більше 3000 євро на рік (за кожен предмет окремо). Самe тому, мeні здається, що в Польщі важливіше знати викладачам англійську на високому рівні. Та, на жаль, деякі викладачі мають такий рівень англійської, що іноді не було зрозуміло, що каже викладач не лише мені, а й іншим студентам. Можливо, причина в манері говоріння, але над цим однозначно варто попрацювати.

Щодо мене, то я вивчав у Варшаві польську рівня В1 та англійську рівня В2. Загалом, мені сподобався рівень викладання: акцент йде на вільне спілкування, а не граматику. Хоча, як на мене, недолік конкретно уроків польської мови був в тому, що їх програма була хаотичною.

ворота-вхід до Головного кампусу Варшавського університету

Вміння користуватись технічними засобами також грає істотну роль у викладанні, оскільки вони дають можливість студентам пізнати матеріал краще. Острог був оснащений в цьому плані однозначно не гірше польської столиці, а викладачі що там, що там добре знали, що робити з цими засобами. Та ось те, що ці засоби варшав’яни використовували як основний метод донесення матеріалу, мене приємно вразило. Щонайменше на двох дисциплінах викладачі «УВ» надсилали перед парами презентації з усією необхідною інформацією для підготовки до семінарів або ж показували ці презентації на парах. Раджу взяти собі цей метод острожанам на замітку, так як це насправді зручно і легше дає засвоїти матеріал. До речі, «ОА», як ми всі знаємо, має спеціальну систему Moodle для обміну матеріалами та здачі деяких завдань. Так ось: усе навчання в Польщі крутиться навколо величезної електронної системи USOS: через неї роблять майже все – реєстрація на предмети, зв’язок викладачів зі студентами, виставляння балів, розклад занять та інші важливі для навчання процеси.

скріншот системи USOS

Іноді, ось ця прив’язка до USOS-у дає немало незручностей: навіть кімнати в гуртожитку цього року бронювались вперше саме через неї, і це не до вподоби багатьом польським студентам, так як вона все-одно залишає багато паперової колотнечі, пов’язаної з реєстрацією + система іноді ще й неправильно працює. Однак, така інноваційність вражає.

Викладач є центральною фігурою навчання, оскільки, фактично, він вирішує твою долю та оцінює твою роботу. Мені подобається викладацький склад в Острозі – він є дуже професійним, душевним і унікальним. Велика частина викладачів «ОА» працює за фахом дисциплін, які вони викладають, у престижних корпораціях, установах та організаціях. Варшава в цьому аспекті також не відстає, але все-таки Острог має в своєму активі більше молодих працівників, що мені подобається. Завдяки цьому дистанція між такими людьми і тобою менша, а молодь часто буває більш професійна та креативна у своїй галузі за своїх старших колег, і це нормально та природно. Приємно, що в обох університетах викладачі ставляться до студентів з повагою, працівники дають шанси перескласти та легко йдуть назустріч у складних ситуаціях. Звісно, що в Острозі, що у Варшаві є принципові працівники, однак, у цьому немає нічого поганого: такі люди творять основу чесного суспільства, що здатне повністю відповідати за свої вчинки та є основою демократичної успішної держави.

Відсутність корупції є однією з видимих переваг закордонних університетів над українськими. «УВ» з гідністю захистила титул «безкорупційного» вишу, про що свідчать і поведінка викладачів, і ведення процесів через електронну систему, і відсутність будь-якої можливості «проплати» за бажання. Однак, беззаперечним твердженням є і те, що «ОА» є одним з небагатьох, якщо не єдиним ВНЗ без корупції в Україні, і я як студент цього університету можу підтвердити це з легкістю. У цьому аспекті Острог нічим не гірше свого польського «колеги».

Якщо ж зважити всі «плюси» та «мінуси», то можна зробити висновок, що у кожного з університетів є свої недоліки. Та в навчальному аспекті, Острог точно не  гірший від столиці Польщі, а в певних аспектах навіть кращим за нього. Я вже з нетерпінням чекаю повернення до своєї альма-матер, яка власне і дала мені можливість безкоштовно навчатись закордоном хоча б 4 місяці (що не менш важливо в відсутності ресурсів української освіти). Хоча «ОА» і є рідною, та навчання у Варшаві мені також дуже сподобалось – воно було трохи іншим, але цікавим та справедливо оціненим. Сподіваюсь, що ми з вами, мої любі читачі, ще обговоримо інші аспекти навчання закордоном, оскільки поговорити є ще про що. Do widzenia!

я на оглядовому майданчику візитної картки Варшави – Палацу Культури та Науки із запаморочливим краєвидом на Варшава-Сіті – бізнес-центр польської столиці