Без м’яса і не тільки: вегансько-вегетаріанське життя в Острозі

Яєчня, відбивна, борщ з м’ясом, пюре з сосисками… Мабуть, саме це більшість з нас покладе собі на тарілку за обідом. Однак є і ті, хто ніколи цього не зробить. Так, це вегани, веганки та вегетаріанці, вегетаріанки. І навіть в Острозі ми знайшли таких. Чим вирізняється їхній раціон, чи відчувають ці люди до себе упереджене ставлення, і чи залишаються вони голодними в острозьких закладах харчування – про це й не тільки читайте далі.

–Я була ніби над прірвою. Цей випадок став просто поштовхом

Свій перехід до вегетаріанства вона порівнює з миттю. Усе почалося з одного фестивалю, казана з незасмаченою кашею та голодного хлопця, із яким вона вирішила поділитися свою порцією каші з тушениною. Вона поділилася, а він – виплюнув, і сказав: «Там м’ясо? Я не їм»…Відтоді студентка ОА Вікторія Кость стала веганкою.

«Я ніби була над прірвою. Цей випадок з хлопцем став просто поштовхом», –  ділиться думками Вікторія.

Однак веганкою дівчина була всього три місяці – потім стала вегетаріанкою. Причини? Насамперед, важко підібрати раціон: улітку, коли багато фруктів та овочів, – легше, зимою та осінню – складніше. Але основна причина, на думку Вікторії, –  тиск суспільства.

«Коли ти вегатеріанка, здебільшого на тебе тисне  сім’я, але якщо ти веганка, –  це капець!» – говорить Вікторія.

Веганкою дівчині було психологічно важко. Вона не відчувала жодної підтримки, навіть з боку своїх рідних.

«Був такий випадок, коли мама купила хінкалі, –  розповідає Вікторія, – це щось подібне до великих пельменів з м’ясом. Мені сказали, що вони з соєю. Тоді я не їла м’ясо уже місяць чи два. Рецептори до його смаку трохи притупилися. Ніколи не пробувала сою, казали: вона схожа на м’ясо. Я з’їла одну хінкалю. Вона видалася мені смачною. Сказала мамі: «Будемо завжди такі купувати». А мама мені: «Не вмерла ж». Тоді я зрозуміла, що хінкалі з м’ясом. Для мене це був величезний стрес. Не в тому річ, що мені стало образливо, бо я з’їла м’ясо. Я зрозуміла: мене зрадили – зрадили мої принципи. Я цілий тиждень плакала, не виходила з кімнати, майже нічого не їла. Коли бачила маму – у мене просто котилися сльози. У мене був нервовий зрив. Напевне, тоді мама зрозуміла, що для мене це не просто забавки. Після цього вона жодного разу мені не дорікнула. Тепер навпаки: якщо застілля і родичі починають дорікати, чому я не їм м’яса, мама дорікає їм».

Зараз дівчина не вживає м’яса, риби, яєць та желатину (його виготовляють з кісток тварин). Їсть каші, молочні продукти, різні види насіння: кунжутове, лляне, гарбузове, соняшникове, іноді – горіхи. Вітамінів не приймає, лише вживає Кальцій Д3 Нікомед – корисно для зубів. Окрім цього Вікторія не купує засобів гігієни, що тестують на тваринах.

Що ж змінилося у житті дівчини за три роки вегетаріанства? Як зазначає Вікторія, насамперед, у неї з’явилося набагато більше енергії. Другий величезний плюс вегатеріанства – дівчина змінила своє ставлення до тварин та людей:

«Зараз я не можу дивитися на тварин і не милуватися. Мені навіть у голові не вкладається, як можна з’їсти свинку. Це дико! Якщо б я вирішила, що маю етичне право їсти тварин, я б почала б їсти людей –  не бачу різниці».

Що ж до закладів харчування для вегетаріанців Острозі Вікторія Кость, говорить, що було б чудово, як би відкрили кафе такого формату, але тут нікому не вигідно це робити. В Острозі, на її думку, не так уже багато вегетеріанців. Одні з найкращих вегетаріансько-веганських кафешкок, де бувала дівчина, в Ужгороді та Львові. А на таких фестивалях як Woodstock проводили майстер-класи веганської та вегатеріанської кухні. Там можна скуштувати вегетаріанські страви зі смаком м’яса або риби. Приготувати їх можна й у домашніх умовах. Як говорить Вікторія, якщо захотіти – можна легко замінювати страви з м’яса, риби та яєць, треба тільки вміти готувати.

-Під тиском сім’ї я не могла бути вегетаріанкою

Як ми згадували, Вікторію перейти до такого типу харчування надихнув вегетаріанець. Ланцюжок продовжився, коли подруга дівчини Анастасія Пашкова теж стала вегетаріанкою.

До цього Анастасія уже пробувала вести такий спосіб харчування.

Усе почалося три роки тому з фільму «Бургери без прикрас», де курочкам підрізають дзьоби, щоб вони одна одну не вбивали, а тих, хто хворі, – просто перемелюють живими на корм для тварин.

«Я дуже довго плакала, – ділиться думками від перегляду фільму Анастасія, – три тижні не їла навіть яєць. Сильно сварилася з татом. Він доводив мене до сліз, казав, що я скоро помру. Через три тижні мене почала пекельно боліти голова. Досі не розумію, чи це через те, що я сварилася з татом, чи через те, що я не їла м’яса. Потім я про це забула приблизно на два роки, як забула, під тиском сім’ї я не могла тоді бути вегетаріанкою».

Коли Настя приїхала в Острог та заприятелювала з Вікою, усе змінилося. Ось як про це розповідає дівчина:

«Ми ідемо з Вікою супермаркетом. Хочу купити, наприклад, сосисок, дивлюся на Віку – перестаю їх хотіти. Згодом зникло бажання купувати їх взагалі. Потім наш спільний друг також перестав їсти м’ясо, і я за компанію теж вирішила не їсти».

Як зазначає Анастасія, вона і раніше почувала себе здоровою – зараз нічого не змінилося. Основа раціону дівчини – молочні продукти. До того ж вона, на відміну від Вікторії, вживає яйця та приймає комплекс вітамінів. Як виявилося, вегетеріанство змінило не тільки раціон харчування дівчини.

«Я дуже жорстоко ставилася до людей, друзів, батьків. Зривалася. Різними грубими словами до них зверталася. Мені не те, що не було жаль тварин, мені не було жаль навіть людей. Але через те, що я перестала їсти м’ясо, почала задумуватися над долею тварин. Вважаю людей вищими тваринами, тому це пов’язано. Я не чиню тваринам на фізичному рівні боляче, людям – на моральному», – розповідає Анастасія Пашкова.

На запитання, як живеться вегетеріанцям та вегетеріанкам в Острозі, говорить:

«Можливо, здається, що вегетаріанцем в Острозі бути важко, але насправді тут навпаки складно бути м’ясоїдом – важко знайти якісне м’ясо».

Серед зауваг – те, що доволі складно обирати косметику, засоби гігієни. Наприклад у «Шик і Блиск» дівчина знайшла тільки дві зубні пасти, які не тестують на тваринах, немає і підходящих гелів для душу. Подібна ситуація з соєвим м’ясом – в Острозі його просто нема. Проте є суші-бар, де можна замовити суші без м’яса. Як на альтернативу, Анастасія згадала, що в академії проводили фестиваль китайської культури, можна було б організувати фестиваль індійської культури та дегустувати вегетаріанську їжу.

В Анастасії немає ніяких особливих побажань для тих, хто збирається відмовитися від м’яса. Єдине, що дівчина звертається до рідних цих людей – просить сприймати рішення вегетеріаців, вегетаріанок чи веганців, веганок серйозно.

-До вегетаріанства чи веганства не приходять за один деньВікторія Кость згадувала, що на її думку, до веганів, веганок зазвичай більш упереджене ставлення, ніж до вегетаріанців, вегетаріанок. Ми вирішили це з’ясувати.

Ще одна студентка ОА Анна Метеньканич відмовилася від продуктів тваринного походження та цукру, не носить виробів зі шкіри та не користується засобами гігієни, які тестують на тваринах. До веганства дівчина прийшла не одразу. Як усе розпочалося? У кінці десятого класу Анна стала свідком вбивства тварини. Це настільки вплинуло на дівчину, що вона вирішила стати вегетаріанкою. Після чотирьох місяців відчула, що хоча їй і шкода тварин, але не настільки, щоб відмовитися від м’яса, тому знову почала його вживати.

«До вегетаріанства чи веганства не приходять за один день. Потрібен якийсь поштовх, – пояснює Анна, – упродовж півроку я над цим думала. Мені допоміг один фільм «The Earth» («Земляни»), у якому показано, як вбивають тварин на скотобійнях. І ті почуття та думки, які переповнювали мене до цього моменту, просто вирвалися. Я розуміла, що більше не можу їсти м’ясо і вживати продукти тваринного походження».

Так Анна Метеньканич стала веганкою. Зараз у раціоні дівчини переважно каші, фрукти, овочі, горіхи та насіння. Вітаміни Анна також вживає. Для веганців та веганок є два періоди, коли їх треба обов’язково приймати – восени та весною, коли гіповітаміноз. З покупками в Острозі проблем переважно не виникає. Звісно ж, в Острозі не купиш соєвого молока чи тофу, а мигдаль, насіння є лише в АТБ і «Річесі». Як пояснює Анна, готувати щось таке грандіозне, наприклад, шоколад, – важко: в Острозі нема ні какао-масла, ні кокосового масла. Можна хіба що замовити в Інтернеті. Із закладами харчування для веганів, веганок в Острозі – складніше.

«У піцерії я можу замовити лише фрукти або овочеву нарізку. Було б добре, якщо б були страви для веганів. У «Маестро» – лише один салат без молочних продуктів. Я не впевнена, що туди додають оливкову олію, а не звичайну соняшникову, тому його не замовляю. Нехай це буде дві-три веганські страви, але це все ж приємніше, ніж коли ти заходиш і розумієш, що в цьому закладі нічого обрати», – розповідає Анна.

За словами дівчини, вегетаріанське харчування дуже корисне і добре впливає на організм, його рекомендують закордоном. А ще Анна розвіює деякі стереотипи про веганів/веганок:

«Люди вважать, що вегетаріанці та вегани будуть підходити та нав’язувати свої погляди, закликаючи «Не їжте м’яса!». Так, є деякі агресивні люди, які побачивши, що людина вживає котлету чи ковбасу, будуть виголошувати: «Як так можна?». Але, наприклад, я вважаю, що це вибір кожного. Хочете їсти м’ясо – їжте, – як це стосується мене? Я індивідка, яка обрала шлях не їсти м’яса. Вегани не кричать на кожному кроці про власні погляди та вподобання, нав’язуючи нікому не потрібні думки (принаймні, не всі). Якщо мама попросить купити мене ковбаси – я цього робити не буду. Не хочу стати спонсором фірми, яка вбиває тварин. Я намагаюсь не розповідати про те, що я веганка. У минулому не раз споглядала, як висміювали людей з поглядами, подібними до моїх. До того ж, просто не бачу в цьому сенсу, у кожної людини власний шлях, свій вибір я зробила».

Богдана КАПІЦА