«Новий цифровий світ» Еріка Шмідта і Джареда Коена та «Фізика майбутнього» Мічіо Кайку – книги, із якими 11 листопада студенти Національного університету «Острозька академія» мали змогу познайомитися ближче. Презентував переклади бестселерів засновник та директор львівського видавництва «Літопис» Михайло Комарницький.
«Чим є ці книги? Ми кажемо – майбутнім. Це не фантастика, оскільки «Фізика майбутнього», наприклад, написана на основі інтерв’ю з понад 300 науковцями всього світу. Перші 17 із них – лауреати Нобелівської премії. Кожен пристрій, описаний у книзі, Кайку бачив у лабораторних умовах»,
– зауважив видавець.
На основі матеріалів, поданих у книгах, пан Комарницький розповів про новітні технології та їх уплив на щоденне життя, зокрема освіту, медицину, медіа і бізнес. Видавець вважає, книги подібні тим, що їх автори намагаються спрогнозувати цифрову еру та показати рівень комп’ютеризації у близькому майбутньому.
Бестселери розраховані на істориків, філологів, політологів, оскільки, за словами Михайла Комарницького, у цих книгах усе просто й доступно. До прикладу, у книжці «Новий цифровий світ» Ерік Шмідт і Джаред Коен розповідають:
«Освітній процес стане гнучким, а учні працюватимуть відповідно до своїх стилю і темпу навчання… Шкільна система ставитиме на перше місце розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми».
«Фізика майбутнього» теж згадує про освітню сферу:
«Якщо ви студент і пропустите лекцію, то ви зможете завантажувати й слухати лекції, які читатимуть віртуальні професори. За допомогою телеприсутності перед вами може з’явитися образ якогось реального професора і відповісти на всі ваші запитання».
Михайло Комарницький наголосив на важливості комп’ютеризації суспільства. Він згадав про робототехніку, електромобілі, 3D-друк та їх упровадження в український економічний простір. На питання про небезпеку, яка може виникнути у результаті цифрового прогресу, пан Комарницький відповів, що існує кілька загрозливих аспектів.
«Насамперед, створення іншої реальності, яка може маніпулювати людьми. Друге – це зазіхання на приватність, третє – це кіберзлочинність і, зокрема, тероризм. На мою думку, рецепт, яким потрібно користуватися у цифрову епоху, – це завжди керуватися здоровим глуздом».
Студент 1 курсу Гуманітарного факультету Вадим Юрченко, який уже вдруге на презентації цих книг, розповідає:
«Відверто кажучи, мені рідко імпонують усілякі популістські думки про техногенне майбутнє, але Кайку просто вибив із колії. Звісно, речі, про які він говорить, матимуть у нашому житті місце. Можливо, навіть і в житті українців. Але окрім того, що ці “чудеса” прогресу ввірвуться до нас із запізненням, вони ще й будуть доступні виключно “елітоті”. На жаль, висновки зробив для себе невтішні. Лінь – це рушій прогресу. Прогрес, рано чи пізно, але вичерпає себе, і натомість в автоматизованому майбутньому ми залишимося самі зі своєю лінню».
Упродовж презентації говорили не лише про світові перспективи цифрової ери, а й про локальні, зокрема про прогрес Острога. Ідея комп’ютеризованого міста з’явилася з концепції «Smart City», яку мають намір застосувати в усіх населених пунктах для спрощення комунальних та інших побутових процедур.
Катерина ХОРОЩАК