В академії казали, що він наркоман. Він непритомнів. Друзі говорили, що йому потрібно до лікаря.
«А я не розумів, чому скинув 25 кілограмів, і на мені стало видно ребра», – говорить хлопець.
Анорексія – це розлад харчової поведінки. Часто хворі умисно себе обмежують в їжі. Також втрата ваги може бути спровокована психологічними або фізичними травмами.
«Про хворобу знали та знають невелике коло людей, навіть мама не знає», – каже хлопець.
Наш герой навчається в Острозькій академії. Він мав цей діагноз та зміг його позбутися. Студент не хоче публічно називати своє ім’я.
Причини хвороби в голові
Я завжди ставився до своєї зовнішності дуже критично. І якось хтось сказав, що в мене живіт висить. Я тоді подумав: «Сімнадцять років, висить живіт, а що буде далі?». У мене був стандарт ваги. Якщо я ставав більше, то якось починав себе обмежувати, жирного не їсти, пробіжка. Але я не усвідомлював, що це настільки на мене впливає. Думав, якщо немає особистого життя, то значить у мені щось не так, я не такий, треба щось змінювати в собі. Хоча я не худнув цілеспрямовано, це якось вийшло саме собою. У мене почалися нервування, стреси та депресія, тому що мав їхати закордон. Мама не хотіла пускати, писала заяви, щоб я нікуди не їхав, та викликала поліцію. Просто поставив її перед фактом та поїхав.
Схуднути від алкоголю, шаверми, суші та смажених стейків
Я хвилювався через сім’ю та перетин кордону. Після цих стресів помітив, що скільки б не їв, все одно дуже худнув. За два місяці я скинув 25 кг, хоча їв непогано. Їжа там дуже калорійна: їхні шаверми, суші та смажені стейки. Я вів трішки розгульний спосіб життя: кожен вечір ми з друзями пили пиво, харчувався нерегулярно.
Коли летів в Україну, зрозумів, що мені дуже погано. Після того я часто непритомнів. Друзі прямо сказали, що я дуже сильно схуд, у мене позападали очі, мішки під очима, ребра всі видно. Я сам помітив, що шкіра почала псуватися, стала сухою та тріскалася. Вони запропонували звернутися до лікаря.
Як це вилікували?
Я приїхав в Україну та вирішив звернутися до лікаря, бо втрачав вагу стабільно. Спочатку пішов до психолога. Вона питала, чи турбує мене щось. Я відповів, що все чудово, був закордоном, приїхав в Україну, трохи засмутився, що приїхав в Україну, але то таке. Психолог мені нічого нового не сказала. Тоді я пішов до дієтолога. Ми вирахували коефіцієнт ваги, і в мене вже була анорексія другого ступеня . Мене посадили на дієту. Не обов’язково «обжиратися», коли втратив вагу. Я поступово почав супчики їсти – волосся перестало випадати, жахіття перестали снитися. Я почав їсти молоко, сир та хліб.
Як себе проявляє анорексія?
Під час анорексії було дуже тяжко. Ти начебто їси, але не наїдаєшся. Їжа просто кудись зникає. Я б сказав, що це, скоріше, симптоми ожиріння. Я тепер не можу їсти перченого, соленого, солодкого, бо дотримуюся дієти. У мене ослабли м’язи спини, ходити багато не можна. До дамби зараз часто не ходжу.
Тепер я на психологічному рівні ніяк не подавлений. Маю роботу, мені вона подобається. Особистих стосунків у мене немає, але я через це не переживаю, бо вважаю, що для всього свій час. Я зараз відчуваю себе дуже комфортно.
Радію, коли бабуся каже, що я поправився.
Анна ДІКУН