25 жовтня в Острозі відбулися вибори міського голови, в результаті яких Олександра Шикера вибрали мером вдруге.
Із 10 349 виборців, внесених Центральною виборчою комісією до списків виборців (10 166 з яких включено у дільничних списках, 183 – витягом зі списку виборців за місцем проживання), право голосу використало лише 4971 острожан. 168 бюлетів ДВК визнали недійсними з різних причин. Тобто, остаточна кількість голосів, врахованих при підрахунку – 4803, що становить 48,9% усіх виборців. Висновок прикрий: більше 50% острожан проігнорували виборчий процес та реалізацію права вибору, переклавши це на плечі меншості населення, котра, власне, зробила остаточний вибір. У цьому можна пересвідчитись, детально розглянувши інфографіку.
Лідером найвищої явки в Острозі є дільниця Загальноосвітній навчальний заклад №1, а найнижчої – Державний професіно-технічний навчальний заклад«ОВПУ» училище.
Найбільшу підтримку виборців діючий мер отримав на дільниці ЗНЗ №3, а найменшу – на дільниці «Водоканал». Володимира Мацуна найкраще підтримали на дільниці ЗНЗ №1, найгірше – у КМЦ Академії. На цій же дільниці Роберт Коваль отримав найбільшу кількість голосів, найменшу – на дільницях Водоканал та ЗНЗ №3. Сергія Лідавця найкраще підтримали на дільниці НВК Гімназія; на інших – підтримка мізерна. Сергій Опря отримав достойну кількість голосів на дільниці НВК Гімназія, а найгіршу – Водоканал.
– Цьогорічні вибори проходили в умовах війни; те, що вони відбулися – це уже позитивний факт,
– розповідає керівник Центру політичних досліджень Юрій Мацієвський. –
Проте, новий закон ще далеко не досконалий, що виявилося у численних порушеннях. Щодо Острога, то у місті почалася реальна політика. Не місцевий кандидат не зумів переконати громадан. Острожани віддали перевагу «синиці в руках», а не «журавлю у небі», чим виявили здоровий консерватизм.
Найбільшу кількість голосів (2338) на усіх, без винятку, дільницях, набрав Олександр Шикер. 1214 голосів розмістили Володимира Мацуна на другому місці у виборчому змаганні. «Не місцевий» кандидат Сергій Опря опинився на третій позиції, переконавши 838 виборців. 210 прихильників привели Сергія Лідавця на четверту позицію. Найменшу підтримку і останню сходинку у виборчих перегонах посів Роберт Коваль. Ми звернулися до політологів за експертною оцінкою виборчого процесу.
– Загалом, передвиборчі кампанії були агресивні,
– коментує політолог Віталій Лебедюк.
– Думаю, це пов’язано з очікуванням зміни територіального устрою, адже за законом 2014-го року 60% коштів будуть залишатися на місцях. Це дуже багато грошей. Великою спокусою є розділяти їх і керувати ними. Ціна перемоги була високою. Цьогорічні вибори ніяк не сприяли розвитку політичних партій на місцях. Багато партій підняли «мертві душі» (партії, засновані у далеких 2000-их тільки для того, щоб людина йшла від партії, бо просто так не може брати участі у виборах). Детальний аналіз списків кандидатів демонструє те, що понад 90% кандидатів не є партійними. Ми граємо в імітацію і псевдодемократію. Також я помітив, що люди не готові до нових потрясінь. В багатьох містах обласного значення, а саме таким є Острог, люди обирали діючих мерів. До прикладу, в Рівному люди обрали того ж мера, хоча він взагалі прихильник – Антимайдану, що мало б вплинути на голосування. Дивно, але люди це вже не вважають критерієм оцінки (прим. ред. Нагадаємо, Олександр Шикер став мером вдруге).
З моменту оприлюднення результатів минуло більше місяця. Поки чинний міський голова працює, його екс-опоненти живуть своїм життям. Та все ж таки, постає незмінне питання: чи виконують кандидати та сам мер багатообіцяючі передвиборчі кампанії? Про це ми вирішили дізнатися з «перших вуст».
Направду, зв’язатися вдалося не з усіма. Згоду поспілкуватися дали, (УВАГА), новообраний мер та двоє його екс-опонентів – Роберт Коваль і Сергій Опря. У результаті телефонних дзвінків до Володимира Мацуна ми отримали жорстку відмову.
– Я людина коректна і тому кажу одразу (прим. ред. інтонація змінилася, тон підвищився): ніякого інтерв’ю не буде! Я змінив напрямок діяльності, я займаюся зовсім іншими справами! До політики ніякого відношення не маю і мати не збираюся! Не дзвоніть мені більше ніколи! (прим. ред.: зв’язок перервався; вочевидь, пан Володимир «кинув слухавку»)
– телефоном Володимир Мацун.
Експерт-політолог Віталій Лебедюк прокоментував таку відповідь, по факту, вже екс-чиновника.
-Думаю, він був технічним кандидатом. Адже людина, що так реагує на подібну ситуацію, певне, ставила за мету суто відтягування голосів. І, до речі, в нього це вдало вийшло; він зайняв друге місце, не ведучи жодної передвиборчої кампанії.
Якщо Володимир Мацун хоч якось відреагував, давши коментар, то Сергій Лідавець не вийшов на зв’язок взагалі. Впродовж трьох днів ми намагалися додзвонитися до нього: під час перших трьох дзвінків пан Сергій не піднімав слухавку; на наступні дзвінки за Сергія Лідавця відповів телефонний оператор: «На даний момент абонент не може прийняти ваш дзвінок.» У соціальній мережі пан Сергій не дав жодної відповіді на наші повідомлення, чим, власне, проігнорував коментування ситуації. Чому склалося саме так – відповіді на це питання ми вже не отримаємо. Повернемося до тих, з ким поспілкуватися все таки вдалося.
Чинний мер Олександр Шикер згоду на інтерв’ю дав, не вагаючись. Правда, дуже цікавився темою майбутньої бесіди, мовляв: «Треба ж підготуватися, ви ж розумієте.» І, все таки, підготувався, адже під час розмови підтверджував свою позицію чинним законодавством. Відповідаючи на питання про перейменування вулиць в Острозі, пан Шикер зацитував закон «Про декомуназацію» (стаття 5, частина друга), чим, власне, запевнив у тому, що все із цим процесом гаразд. Та спеціаліст Порталу мовної політики Максим Кобєлєв бачить цю ситуацію дещо по-іншому.
– Ну про що говорити, коли Мічурін немає відношення до Острога. Є закон, який треба виконувати всім – від Ужгорода до Сєвєродонецька. Питання полягає не у тому, чи пан Олександр юрист зі стажем, чи про те, скільки всього було розрушено. Питання просте: коли будуть перейменовані вулиці? До речі, слід зазначити, що за невиконання закону після 21 листопада міський голова несе персональну відповідальність. Про це чітко сказано в законі, тож цікаво чи читав мер його сам, як він каже, “від а до я”?
Сергія Опрю вмовляти теж не довелося, проте встановити контакт з невідомих досі причин було важко. Попри це, ми отримали відповіді на поставлені питання. Щоправда, не деякі питання пан Сергій реагував дещо дивно, як, власне, і на свою поразку. На питання про свої доходи після виборів (нагадаємо, що у передвиборчій декларації пана Сергія суцільні прочерки), пан Сергій знову не назвав жодної цифри; похизувався тим, що його фінансово-правова група «Параграф» невдовзі запрацює. Також Сергій Опря зробив гучну заяву про переорієнтацію своєї діяльності на Нетішин та про відкриття на період із 5-го по 10-те грудня Громадської приймальні в Острозі, де він і його команда почує кожного, кого не почула місцева влада. Чи станеться так, як пообіцяв пан Сергій, покаже час.
Роберт Коваль кілька разів переносив час зустрічі, та, врешті, інтерв’ю відбулося. Відповіді на наші питання, на відміну від передвиборчої бесіди, були доволі змістовними та не такими стислими. Цього разу пан Роберт детальніше розповів про діяльність організації, котрою керує («Третя позиція» – прим. ред.) та про вже втілені нею проекти. Також Роберт Коваль прокоментував Петицію до Президента, у котрій запропонував внести корективи у виборчий процес. На відміну від інших кандидатів, Роберт не розчарувався у результатах, адже очікував такої розв’язки; планує й надалі балотуватися.
Варто підбити логічні підсумки цьогорічних виборів міського голови в Острозі:
- виявлено чітку неготовністю острожан до кардинальних змін, що засвідчили експерти – політологи;
- лише один екс-кандидат в мери займається громадською діяльністю не на словах, а на ділі (Роберт Коваль, “Третя позиція”);
- Сергій Лідавець зник із поля зору;
- У Володимира Мацуна – “game over” – заявив, що відношення до політики більше не має, мати не хоче і не буде ;
- Сергій Опря передислокувався у Нетішин;
- Олександр Шикер – законослухняний мер.
To be continued…
Олена Царук, Ірина Покотильська