Без дому, але з іменами

Ревнива Ксюша, Боб із філософським поглядом і Добрий День. Це собаки, яких знають під різними іменами, а зустріти їх можна будь-де в Острозі, бо тварини не мають господарів. Про них Ostroh.info розповів студент Вадим Юрченко. Він четвертий рік живе в Острозі та підгодовує собак.

 Собака на ім’я Добрий День

З Добрим Днем Вадим познайомився на початку лютого. За словами хлопця, це був важкий період у його житті. З’явилися проблеми зі здоров’ям, друзями та сім’єю. Студент часто прогулювався вночі до супермаркету, щоб лишитися наодинці. Під час однієї з таких прогулянок він зустрів собаку.
«Пес мені здався дивним, бо це було схоже на зустріч давніх друзів. Він типу такий: “Ти що не впізнаєш мене?” – а я, – “Ні, не впізнаю, ти хто?”. Дорогою собака бавився зі мною і постійно намагався зловити мій погляд. Біля гуртожитку він наче розчинився в повітрі. Через кілька днів ми зустрілись знову біля супермаркету. День тоді із самого ранку не задався, а пес підняв мені настрій. Я подумав: «Ця собака зробила мені доброю ніч, потім день, назву його Добрий День».

Згодом хлопець розповів про Доброго Дня в Інстаграмі. Багато людей відгукнулися на його публікацію, розповідаючи, що теж зустрічали цього собаку. Вадим вирішив запитати під яким іменем Добрий День увійшов у життя інших. Йому розповідали, що знають собаку як Лисичку, Ярика, Сирника та Фантика.

Боб, Сартр або просто Чак

Коли Вадим поселився у другий гуртожиток, Боб уже жив у ньому. Хлопець розповідає, що особливістю собаки є його три імені. Свого часу пес товаришував з трьома різними компаніями, тому кожна з них називала його по-своєму.

«Компанія вахтерів дала йому ім’я Боб.  Студенти назвали Сартром, на честь драматурга Жан-Поля Сартра, бо в собаки філософський погляд. От він такий: багато побачив, пізнав і продовжує жити в цьому світі, не маючи змоги щось змінити. Ще в нього є ім’я Чак. Воно характеризує його як звичайну собаку, який любить побавитися в багнюці, понюхати, пошукати щось.

 Зважаючи на те, наскільки Боб пізнав життя, воно його нічого не навчило. Він живе від бійки до бійки. Його то покусають, то машина зіб’є. Тиждень ходить і шкутильгає, око опухло, ранка кровоточить. Усе швидко заживає, але незабаром щось стається знову».

Вадим розповідає, що собак, які проживають у студмістечку, годують студенти та вахтери.

Ксюша з другого гуртожитку

«Історія трапилася зі мною на 1 курсі. Я був у кімнаті мого товариша. Пролунав стук у двері – прийшла моя подруга Ксюша. Вона принесла на руках маленьке руденьке щеня. Дівчина каже: «Вадим, ти добрий, на», – а я такий, – «ну що ми будемо з тобою робити? Певно, лишимо в гуртожитку». Я вирішив, що її потрібно назвати на честь кур’єрки – Ксюшею».

Вадим розповідає, що коли собака підросла, вона стала дружиною Боба, але на певний час. Зараз у тварин більш платонічні стосунки. Раніше у пари були і вагітність, і діти, і драми, і зради, і стерилізація Ксюші. Після операції вони залишилися просто друзями.

«Після того, як собака вперше народила щенят, адміністрація студмістечка висунула умову стерилізувати тварину. Кошти на операцію збирали в студентів, що проживають у гуртожитку. Стерилізували собаку в Острозькій ветеринарній лікарні, де записали її в обліковий журнал як “Ксюшу з другого гуртожитку”».

Також хлопець додає, що Ксюша ревнива собака. Якщо після прогулянки Боб приводить у студмістечко якогось пса, вона починає нервувати.

«У неї очі наливаються кров’ю. Вона не знає на кого злитися: на Боба чи на іншу собаку, тому гавкає й кусає обох. Боб починає підхоплювати ритм Ксюші й разом з нею проганяти собаку, яку ж сам і привів. Це виглядає ніби: “Я не винний, вона перша спровокувала”».

У порівнянні з Бобом, Ксюша виглядає доглянутою. Вадим розповідає, що на його пам’яті тварину купали двічі у гуртожитському душі.

«Вона старається бути дамочкою. Така собі стереотипна жінка і сучка трохи, бо вміє ревнувати на рівному місці. З усіх трьох собак я люблю її найбільше, тому що вона з характером».

Вадим вважає, що вуличні собаки – це не лише проблема Острога, а й усієї України. Хлопець впевнений, що вони з’являються через те, що свого часу їх вигнали з дому. Згодом у тварин з’являється потомство, тому їх стає більше.

«Декілька місяців тому я взяв собі за звичку ходити Острогом і підгодовувати вуличних собак. Я купую пакетики вологого корму. Це бюджетно, і ніхто з собак не відмовлявся від ласощів. Думаю, за бажанням це може робити кожен, тоді світ стане кращим».

Ольга Верещук
фото авторки