Початок весни. Вздовж дороги «Острог – Рівне» один і той самий краєвид: смуги чорної землі. Здається, що попелище – це єдиний наслідок випалення сухої трави. Але це не так.
У пані Олесі, пенсіонерки, яка живе на вулиці Шевченка, зачинені вікна в будинку. Розповідає, що коли бачить хмари диму, то не виходить із дому: на вулиці не може зупинити кашель.
«35 років тому, десь на весну, в мене почався кашель. На полях саме почали випалювати стару траву. Думала, що застудилася, промерзла на вулиці чи хату недотопила. Але ні через тиждень, ні за два кашель не проходив. Вже й трава не горіла, а мені все дим горло дер. Не можу перенести того запаху. Ось так тепер кожну весну: як палять траву, то я вікна позакриваю і сиджу в хаті дні три, не менше».
Оксана Головко – начальниця відділу наукової, еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою в Національному парку «Дермансько – Острозький», стверджує, що спалюючи траву, людина робить гірше перш за все собі.
«По перше – спалюючи залишки рослинності, люди наносять шкоду своєму здоров’ю, та, подекуди, і життю. Разом із димом у повітря, а потім і в легені людини, потрапляють важкі метали: діоксини, бензопірени та різноманітні токсичні і карцерогенні сполуки. Це провокує загострення хронічних хвороб як астма та бронхіт та виникнення нових , в тому числі й онкологічних захворювань».
На місці поля Петра Олександровича – чорна сажа. Сам він розповідає, що у випалення трави є свої плюси.
«Спочатку, менше роботи. То ж не почнеш сіяти, якщо такі зарості ростуть, а перекопується воно довго і важко. Та й землі легше, попіл удобрює землю, їй легше відновитися після зими. Ось те, що за вогнем треба слідкувати, то так, бо він легко може перекинутися на хати, але більше поганого у цьому [випаленні трави – ред.]- немає».
Оксана Головко запевняє, що ніякої користі підпали траві не приносять.
«Є поширеним стереотип, що спалювання трави збагачує ґрунти. Насправді ж їм наноситься непоправна шкода. Висока температура знищує мікрофлору ґрунту, це збіднює його склад і порушує структуру. За нормальних умов залишки трави і листя перегнивають, утворюють гумус і підживлюють ґрунти. Випалювання стерні і сухої рослинності посилюють процеси водної та вітрової ерозії земель. Це призводить до деградації ґрунтів. Також вогнем знищуються молоді пагони рослин, насіння, корені майбутньої рослинності, так що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Пошкоджується прикоренева частина дерев, що може призвести до їхніх хвороб і загибелі».
З 1 першого березня у Острозькому районі було зареєстровано 4 виїзди пожежної машини на гасіння трави (пожежна бригада виїжджає тільки, якщо вогонь може зашкоди людині або людській інфраструктурі). Загальна площа випалень – близько 6 гектарів.
Оксана Головко коментує: «Можливо, люди просто не задумуються про те, що вогнем знищуються гнізда багатьох птахів. Також гинуть тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Під час пожеж згорає багато комах, їхніх личинок і лялечок, а також сонечка, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Всі ми пам’ятаємо, як місцеві жителі вболівали за долю лелек цієї весни чи піклувались про лебедів на водосховищі ХАЕС взимку. Проте, це лицемірно – виділяти окремих тварин, в той час вбиваючи набагато більше.»
Ось що пишуть про підпали в соціальних мережах:
