Спогади зі студентського життя, розповідь про свій кар’єрний ріст, поради студентам та планами на майбутнє. Усе це читайте в інтерв’ю з громадським та політичним діячем, нинішнім головою районної державної адміністрації Віталієм Ундіром.
Ви народилися в Острозі, відповідно могли спостерігати за відродженням академії, а от, коли з’явилася думка: «я буду навчатись саме тут»?
Ну мене з Острозькою академією і взагалі з приміщеннями, в яких сьогодні розміщується академія, пов’язує дуже багато, насамперед сімейних речей, тому що в стінах сьогоднішнього університету навчалися мої батьки, коли там ще була школа і ніхто не задумувався про університет. Я переживав становлення академії, в ті буремні 90-ті, коли у нас вдома неодноразово був, вже на жаль покійний, Ковальський Микола Петрович (голова Острозького осередку Українського історичного товариства, керівник Острозького відділення Інституту археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, – прим. автора) з яким ми дуже багато спілкувалися. Багато допомагали йому в побутових моментах, коли він перебрався з Дніпропетровська в Острог. Тобто становлення академії проходило безпосередньо через моє життя.
Напевно, що Ви неодноразово проходили повз академію навчаючись в школі, а які були враження, коли переступили поріг ОА вже в якості студента?
Сьогодні, напевно, з тих моментів, коли пройшли роки важко вже оцінити те, як було. Так, було складно, були важкі побутові умови. Наприклад, не можна порівняти сьогоднішні аудиторії з тими в, яких я навчався (вступив у 1998р., – прим. автора). Це були зовсім інші побутові умови, це було зовсім інше оснащення. Університет будувався разом з нами, ми також приймали активну участь в його становленні. На мою думку, це було абсолютно правильно, оскільки такі речі стимулюють, об’єднують і дають поштовх до того, аби цінувати сам університет і ті цінності, які сповідує Острозька академія.
Який найяскравіший спогад за всі проведені роки в ОА?
Спогадів дуже багато. Було багато яскравих моментів ще на підготовчому відділенні, також різні спортивні змагання, зокрема футбол на який ми ходили. Пам’ятаю також відвідував секцію з тенісу. Одним словом, у роки мого навчання було багато приємних речей.
Наскільки часто відвідуєте академію після її закінчення?
Дуже часто. Буквально завтра Жуковський В. М. запросив на конкурс вчитель року. На минулому тижні була інавгурація Олександра Корнійчука. Після таких заходів Ігор Демидович часто каже мені, аби я частіше заходив (посміхається).
Під час навчання Ви брали інд. план і робили перші дорослі кроки, поділіться своїм досвідом. Чи важко було поєднувати роботу з навчанням?
Було важко, але разом з тим – цікаво. Знаєте, наступає такий період, коли ти хочеш отримані знання втілити в життя – це по-перше. Ну а, по-друге, нажаль чи на щастя, але так складається, що ті теоретичні знання, які ми отримуємо у ВНЗ вони не завжди можуть бути застосовані на практиці. Саме тому дуже важливо в період навчання отримати і практичний досвід, аби з висоти цього практичного досвіду можна було задати питання ті, які тебе цікавлять в теорії.
Так, це було важливо для мене і я вважаю, що прийняв тоді правильне рішення. Також я радив би не брати інд. план дуже рано і не відтягувати занадто довго, думаю, закінчення 3 курс – це якраз оптимальний варіант, коли ти вже можеш з тими знаннями, які отримав у виші іти працювати в будь-яку установу й отримувати там додаткове практичне навантаження.
Що привело Вас до громадської діяльності та чи впливало на ваше працевлаштування імідж випускника ОА?
Острозька академія – це не лише навчання, це і багато громадських речей, до яких ми постійно долучалися. Знаєте, для мене критерій якісної освіти є момент працевлаштування студентів. Ти можеш розповідати, про те які ти даєш класні знання, але, коли твої студенти не працевлаштовані, то самі розумієте про, що це говорить. Ну а, коли більшість твоїх одногрупників уже після 3-4 курсу були працевлаштовані, то це є основним підтвердженням якості освіти. Також з власного досвіду можу сказати, що в яке б місто я сьогодні не поїхав, я завжди можу зустріти випускників ОА, які обіймають високі посади і з якими можна вирішити будь-яке питання.
Декілька років тому Ви їздили на стажування до США, там відвідували міські ради, громадські організації, комунальні підприємства, редакції ЗМІ, як можете порівняти діяльність цих установ у США та в Україні?
От ми щойно згадували про випускників Острозької академії і знову ж таки, випадковість чи ні, за декілька тисяч кілометрів від Острога, я на зустрічі з українською діаспорою зустрів випускницю ОА, Ольгою Андрійчук. Вона запросила нас познайомитися зі своєю родиною, ми тепло поспілкувалися і звісно ж, скориставшись нагодою, вона передала привіт усім своїм рідним.
Щодо органів місцевого самоврядування: в Америці є поняття слабкого і сильного мера. Переважна більшість таких містечок, як Острог, мають слабкого мера. Про що йде мова: обрана посада міського голови суто номінальна, по суті, керівництвом міста займається найманий менеджер, у якого досить серйозна заробітна плата. Він не є обраним, його наймає місцевий голова разом із депутатським корпусом. Обирають людину, пропонують йому зарплату,скажімо 100-150 тис. дол. і вона постійно займається рутинною роботою міста – це комунальна сфера, гуманітарна, проблема бездомних тварин і багато іншого. Тобто усім цим займається наймана особа, а не міський голова, як це у нас в Україні.
В більших містах уже інша структура – там діє така ж система як і в Україні – це сильний міський голова, який займається усіма справами самостійно.
Цікава система виборів до місцевих органів. Наприклад, місто Толідо з 300 000 населення, таке як місто Рівне, має 7 депутатів міської ради, а ми тільки в Острозі маємо 32 депутата. Саме тому спостерігаємо всі ці епопеї по обранню керівних органів. В Америці ж вибори кожні два роки. Ті процеси децентралізації, про які ми сьогодні говоримо, у США вже давно діють.
Ви, як екс-перший заступник міського голови, як можете оцінити внесок ОА в життя міста?
Острозька академія сьогодні, по-перше, найбільший платник податків міста, бо основним доходом міського бюджету є податок з доходу фізичних осіб, тобто відрахування від заробітної плати, відповідно академія на першому місці. Мені важко уявити, якби сьогодні такого платника податків у місті не було; друге – сьогодні ОА найпотужніший будівельний майданчик вмісті. Хочемо ми того чи ні, але інфраструктура міста повинна підтягуватися за інфраструктурою Острозької академії; третє – інтелектуальний потенціал – всім приватним і державним установам набагато легше отримати на роботу якісні та кваліфіковані кадри.
Які плани щодо найближчого майбутнього?
Сьогодні я голова районної державної адміністрації, депутат Рівненської обласної ради, відповідно пов’язую своє майбутнє з Рівненщиною, з Острогом зокрема. Вважаю, що зараз нам потрібно консолідуватися ще більше, докласти максимальних зусиль, щоб із залученням державних коштів завершити будівництво центрального корпусу, для того аби перейти до наступних важливих речей, оскільки це додаткова кількість студентів. Також де б я не був, що б я не робив, я завжди буду в міру своїх можливостей допомагати студентам. На якій би посаді я не працював, я завжди надавав можливість студентам для проходження практики.
Ну і звісно буду й надалі докладати максимум зусиль для розвитку міста.
Артур Краснопір