Чому Українці не любили міліцію?
Вважається, що під час виголошення промови оратором, аудиторія концентрується тільки на вступі та на завершенні. Але не в цьому випадку. Лекція Гонгало Сергія Йосиповича була цікавою та інформативною від початку й до кінця.
У середу, 13 березня, Сергій Йосипович ділився з присутніми власним життєвим досвідом та мудрощами, котрі допоможуть «зрозуміти і пробачити» нову поліцію. Лекція мала назву «Я і поліція: права та обов’язки».
Для тих, хто не мав нагоди відвідати захід, ми пропонуємо «найсоковитіші» уривки з розповідей пана Гонгало.
Я знаю, чому громадяни не любили міліцію,тому що підхід до виховання дітей у нас зовсім неправильний. Ось спостерігав я сьогодні цікаву ситуацію. Ідучи парком я помітив маму, котра гуляла з дитиною. Вони сиділи на лавці, дитина вередувала, плакала, тупала ногами. У цей момент парком проходив патрульний наряд поліції. Мама взяла дитину за руку і сказала «Якщо не заспокоїшся, то віддам тебе міліціонерам. Вони тебе навчать Батьківщину любити».
Нещодавно я прочитав цікаву статтю: студент, пишучи письмову роботу зробив описку та написав «правопохоронні органи». Викладач, коли побачив це, вирішив не виправляти. На жаль, наші органи є правопохоронними.
Наші журналісти пишуть, що нова поліція тільки приносить збитки: того не робить, сього не робить. Покажіть мені нову поліцію? Вона у нас є? Через дорогу від нас знаходиться відділок Національної поліції. Скажіть, будь ласка, це нова поліція чи стара міліція?
-
Стара міліція! – відповіла аудиторія.
-
Ні, це дууууже стара міліція!!!
Для міліції пріоритетом був «його величність – показник», а для поліції пріоритет – служити і захищати.
Неочікувано для всіх, Сергій Йосипович витягнув доволі цікавий предмет – справжні важкі металеві кайдани.
Це незвичайні кайданки. Їх спеціально виготовляли в 1991 році. Вони ще звуться ГКЧПшні. (ГКЧП – Государственный комитет по чрезвычайному положению. Організація, створена з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента. – прим. автора) Коли я починав службу у внутрішніх органах СРСР, такі наручники були одні на все відділення карного розшуку. Зате, коли ГКЧП відбулося (Серпневий путч – прим. автора), у нас у райвідділку стояв цілий ящик із цими кайданками, і брати для роботи їх можна було скільки завгодно. Коли всі розібрали, то зайві тупо розпродавали. Ось ці (демонструє) я купив собі на згадку аж за 1 долар.
Чому вони звуться ГКЧПшні? У 1991 році, коли ви ще були маленькі… (Зал сміється,адже більшість присутніх 95-97 років народження) … я мав на увазі – в маленьких думках своїх маленьких батьків. І от, коли ваші батьки думали про вас, то в цей момент держава вже подумала про них і про їх батьків. Перед так званим переворотом, ці наручники стали випускати масово, тисячами штук. Держава готувалась утихомирювати наших громадян. Тому пріоритетом тогочасної міліції було служіння владі.
Міліцію не любили за те, що на першому місці у неї стояли права, а не обов’язки. Коли я навчався у виші, викладач мені сказав: «Твій обов’язок – захищати громадян».
Ще одна з причин, чому громадяни не любили міліцію – вона справді ніколи не виконувала функцій захисту наших інтересів. Інша причина – міліція не дбала про громадян.
Знову ж таки випадок із практики. Приїхали на злочин. Жінка кричить, що ви, мєнти, вибачте, нехороші тварини, тільки гроші вмієте зшибати. У жінки є син. Ми їй кажемо: «Якщо ми такі погані й живемо лише за рахунок поборів, то хай ваш син іде до нас служити». Жінка на нас подивилась та й каже: «А він шо, дурний? Його ж там убити можуть!».
Нова поліція повинна змінити підхід. Відповідно до нового закону, поліція – це є центральний орган виконавчої влади, що виконує адміністративні функції з надання послуг громадянам.
Коли я працював у Нетішині, на питання до чергового, чому ми не виїжджаємо на сімейні скандали, я отримав відповідь: «Воно тобі треба?». Потім він, звісно, зрозумів свою помилку, тому що тиждень писав пояснення в прокуратуру. Коли нам учетверте подзвонили, то сказали: «Не спішіть. Як будете їхати, то беріть з собою судмедексперта». Ось так, не виїхавши на сімейний скандал, ми виїхали на огляд трупа.
Чим ви можете ввести в ступор наших поліцейських? Якщо ви їм скажете, що вони – наймані працівники, а ви – їх роботодавці, то у них почне димітись у голові.
Нову поліцію ми отримаємо лише тоді, коли поліцейський зрозуміє, що на першому місці у нього повинен бути обов’язок служити народу, а на другому – права, які дають можливості реалізовувати свої обов’язки. А ми як громадяни повинні не порушувати закон.
Іноді поліцейські можуть застосовувати такий захід, як тимчасове затримання. Що ви повинні знати про це? Якщо поліцейські вас затримали і хочуть доставити у відділок, ви вважаєтесь затриманими з моменту фактичного затримання, а не доставки у відділок.
У нас стаття 37 (ЗУ «Про національну поліцію) говорить, що відлік часу затримання особи визначається з моменту її фактичного затримання. Тобто, коли вас затримали поліцейські, ви дістаєте свій айфончик, телефончик чи годинник і дивитесь котра година. Максимальний час затримання для встановлення особи становить 3 години. Якщо ви нічого не зробили і вас затримали, приміром, о 16:20, то о 17:20 ви ходите за ними, о 18:20 ви ходите за ними, а о 19:21 ви кажете їм: «Ну все хлопці, я додому».
Бувають ще й випадки, коли на 72 години затримують. Але для встановлення особи лише на 3. Якщо за три години вони з вами нічого не зробили, то мусять відпустити.
Наша поліція добра і пухнаста, але водночас вона може застосовувати засоби примусу. Окрім сили, вони можуть застосовувати спеціальні засоби та вогнепальну зброю. Але мене насторожує одна річ. У старому законі було написано, що міліціонерам забороняється застосовувати зброю до інвалідів та вагітних жінок. У новому законі я цього, на жаль, не знайшов.
На завершення Сергій Йосипович порадив усім громадянам прочитати новий закон «Про Національну поліцію», та додав:
«Найкращий спосіб уникнути проблем – це не створювати собі проблем!»
Автор Ольга ЛИМОН
Фото Дарія ЯКИМЕНКО