Щодня проходячи повз студентський гуртожиток, я бачу дитячий майданчик, де на конструкціях відсутні частини дощок, кріплення вкриті іржею, а фарба злізла. Подібна ситуація і в центрі, біля місцевих ліцеїв №1 та №2 на площі Освіти. Там у гойдалки обірваний ланцюг, через що на неї неможливо сісти.
Натомість варто лише дійти до проспекту Незалежності 1, як реальність різко змінюється: тут стоїть новенький ігровий комплекс. Така різниця у стані об’єктів викликає питання: за яким принципом в Острозькій громаді з’являються та ремонтуються дитячі простори і чому одні двори роками залишаються без оновлень, тоді як інші отримують нові комплекси?
Спонсори замість бюджету
Щоб зрозуміти логіку влади, ми поспілкувалися із заступником Острозького міського голови Тарасом Хмаруком. За його словами, будувати нові майданчики за бюджетні гроші місту складно.
«Якщо робити це за бюджетні кошти, важко визначитися, які саме майданчики треба встановити, щоб усі люди були задоволені. А за кошти спонсорів це абсолютно реально», — пояснює посадовець.
Історія нового майданчика на проспекті Незалежності — це приклад залучення меценатів. За словами Хмарука, об’єкт встановили там із двох причин. По-перше, це прохідна частина центру міста, яка до цього мала непривабливий вигляд. По-друге, було колективне звернення від мешканців, які самі пообіцяли долучатися до благоустрою. Місто знайшло спонсора і комплекс встановили.
Загалом у громаді, до складу якої входять місто Острог та 55 сіл, на балансі перебуває лише 44 майданчики. Є населені пункти, де їх немає взагалі. Влада зазначає, що планує виправляти ситуацію: зокрема, встановити новий майданчик у селі Точевики та оновити існуючий в селі Тешів.
Офіційні дані: нульовий бюджет та приховані меценати
Аби дізнатися реальний стан справ, ми надіслали офіційний інформаційний запит до Острозької міської ради. Відповідь виконавчого комітету показала картину того, як насправді фінансується дитяча інфраструктура.
Згідно з документами, у 2024–2026 роках на будівництво чи реконструкцію майданчиків із місцевого бюджету не було витрачено жодної копійки. Усі гроші йдуть виключно на поточні ремонти: фарбування або заміну окремих елементів. При цьому міськрада запевняє, що інспекції проводяться: за рішенням виконкому балансоутримувачі зобов’язані постійно оглядати майданчики та щоквартально подавати звіти про їхній стан.
Ми прямо запитали в міськради: які саме фізичні чи юридичні особи виступили меценатами встановлення нового майданчика на проспекті Незалежності та які суми вони надали?
У відповідь міська рада не назвала жодного імені та суми. Натомість у документі зазначено: «Відомості щодо встановлення дитячого майданчика по проспекту Незалежності відсутні».
Виникає правова прогалина: об’єкт фізично існує, діти ним користуються, а влада на словах приписує це невідомим благодійникам. Але юридично для міської ради цього ігрового комплексу просто немає. Хто саме дав на нього гроші — залишається таємницею, а якщо конструкція зламається або дитина травмується, офіційного балансоутримувача не існує.
Проблема «безхазяйного» майна
Схожа юридична проблема стосується і старих об’єктів. Тарас Хмарук наводить приклад села Могиляни: 10–15 років тому спонсор встановив там ігровий комплекс. Зараз він побитий, люди просять ремонту. Проте міськрада не може виділити бюджетні кошти, оскільки майданчик ніде не зареєстрований.
Щоб законно виділити гроші на фарбу чи дошки, потрібно пройти процедуру згідно з Цивільним кодексом: скласти акт обстеження, визнати майно безхазяйним і прийняти його на баланс. Офіційні дані з нашого запиту показують, що цей процес іде вкрай повільно: за останні 3 роки в комунальну власність як безхазяйне майно прийняли та передали на баланс лише 3 дитячих майданчики в усій громаді.
Ініціатива мешканців та позиція батьків
Вдалою моделлю співпраці міська рада вважає вулицю Сторожову. Там люди самоорганізувалися: розчистили територію, зробили футбольне поле, змайстрували гойдалки. Дорослі власноруч прибирають територію, а минулого року лише попросили місто докупити їм гірку і млин.
«Задача влади — не просто встановити майданчик, а таких людей мотивувати й підтримувати. Ми будемо йти назустріч будинкам, де люди самі прибирають після себе», — підкреслює заступник міського голови.
Проте, спілкуючись із батьками в різних районах, ми почули зовсім різні думки щодо того, хто саме має нести відповідальність за дитячий простір.
«На нашій гірці вже давно немає кількох сходинок. Якщо дитина туди побіжить сама, вона може просто провалитися ногою і серйозно травмуватися, тому доводиться постійно стояти поруч і слідкувати за кожним кроком. Я вважаю, що міська влада повинна цим займатися і вчасно ремонтувати такі речі, адже це пряма безпека наших дітей. Для чого тоді існують комунальні служби?» — обурюється місцева мешканка Софія.
Натомість у деяких дворах мами підтримують практику самоорганізації, хоч і без радикальних будівельних робіт.
«Ми із сусідами намагаємося підтримувати порядок самі: десь підфарбуємо гойдалку, десь приберемо, посадимо гарні клумби поруч і постійно слідкуємо за територією. Звісно, ми робимо це заради власних дітей, адже кому, як не нам, має бути небайдуже, у яких умовах вони граються? Якщо від влади важко швидко дочекатися допомоги, доводиться створювати затишок власними силами», — ділиться досвідом пані Світлана.
Інструкція: як законно домогтися ремонту майданчика
Якщо ви хочете, щоб у вашому дворі відремонтували ігровий комплекс за кошти громади, алгоритм дій від Острозької міськради має такий вигляд:
- З’ясуйте статус: напишіть запит до міської ради, щоб дізнатися, чи перебуває майданчик на балансі міста, чи є «безхазяйним».
- Якщо майданчик є на балансі: зберіть підписи сусідів та напишіть колективне звернення до міської ради або безпосередньо до балансоутримувача (наприклад, КП «Водоканал») із проханням провести ремонт аварійних елементів.
- Якщо майданчика немає на балансі: подайте офіційну заяву про виявлення безхазяйного майна. Дочекайтеся комісії та взяття об’єкта на баланс громади. Лише після цього можна писати звернення із проханням виділити бюджетні кошти на його ремонт.
Безпека дітей в Острозі сьогодні опинилася на складному перетині бюрократії, відсутності бюджетних коштів та громадської активності. Хоча влада відкрито радить мешканцям брати ініціативу у власні руки та шукати спонсорів, усе ж таки саме містянам вирішувати, як діяти: погоджуватися на правила гри, де за власний кошт треба підфарбовувати комунальні гойдалки заради безпеки своїх дітей, чи все ж вимагати від влади виконання її прямих обов’язків та прозорого обліку інфраструктури, яку будують у місті.
Анастасія Маслій