Доля документального фільму про Острог опиниться в руках студентів НаУ “Острозька академія”. Таке рішення спільно прийняли автори стрічки та ректор університету Ігор Пасічник.
Нагадаємо, що на 13 жовтня була запланована прем’єра фільму “Острог: в тіні історії”. Проте за 3 дні до цього, 10 жовтня, режисер Андрій Малюський повідомив про те, що вона не відбудеться.
Причиною цього стала заключна цитата фільму, яка належить Ользі Руй:
От дивіться, я народилася при Польщі, прийшла радянська влада, тоді окупація, знову радянська влада, потім Україна. От хто я? Я всім кажу, що я ніякого патріотизму не маю, ні українського, ні польського, ніякого. Я патріотка Острога.
Ректорат університету запевняє, що ці слова мають ознаки сепаратизму, тому їх варто видалити з фільму. Авторський колектив “Острог: в тіні історії” не погоджується з цим і впевнений, що без цієї цитати стрічка втратить ключ до розуміння.
Ігор Пасічник
Цей фільм є власністю “Острозької академії”, сценарій – Андрія Малюського, але власність – університету. Острозька академія не може не проаналізувати свою власність і не розпоряджатися нею так, як вважає за потрібне. Говорити про те, що фільм зняли, а студентам не покажуть – це абсолютно неправильно.
Я подивився стрічку і хочу сказати, що він зроблений дуже талановито. Талановито технічно і, у принципі, готовий до того, аби його показати, але, як і будь-який витвір мистецтва, він несе в собі певну ідеологічну складову. Що лишиться в підсвідомості людини після перегляду фільму? Там є 2 моменти, через які я зробив зауваження.
По-перше, там є цитата “разом із німцями українські поліцаї ведуть розстрілювати євреїв”. Українська поліція була тільки 2 місяці у 1941-ому році, після того як було проголошено Акт відновлення самостійності в червні у Львові. Після цього частину українських поліцаїв було арештовано, а інші пішли в підпілля. Після 2 місяців більше не було назви “українська поліція”, була просто “шуцманполіція”. Так от у цій поліції служили не лише українці. Нам зараз намагаються підкинути, що українці – юдофоби. Покидьки є в кожному народі: є вони серед поляків, серед євреїв і серед українців. Отже, зроблена історична помилка, тоді не було ніяких українських поліцаїв, були просто поліцаї. Якби в Україні був мир і спокій, то ніхто б не звернув увагу на ці слова, але зараз, коли намагаються через представників інших держав навішати, що ми є юдофоби… Ми ж ніколи не станемо нацією. Тобто, я попросив забрати “українські поліцаї” і залишити “поліцаї”, попросив зробити історичне виправлення.
По-друге, є психологічний закон краю, людська пам’ять вихоплює початок і кінець, незалежно бажає того людина чи ні. У фільмі острожанка Ольга Руй говорить “я не є патріоткою Польщі, не є українською патріоткою, я є патріоткою Острога”.
Я дав передивитися цей фільм експерту у галузі масмедіа. Він каже, що закордонні медіа можуть “вихопити” цю фразу з контексту і сказати, що у нас тут місцевий патріотизм, й Україна має бути федеративною.
Я попросив зробити дві правки і в зв’язку з тим, що в Україні щодня гинуть за національний патріотизм, кидати цю жаринку недобре.
До того ж я у фільмі не бачу майбутнього. Там є біль, муки, страждання, але там немає світлої плями: інтерв’ю студентки чи дитини. Я сказав свою принципову позицію — два слова вони вирізають і все, нехай показують.
Ми прийняли спільне рішення, шо я зберу студентів 3-4 курсів, нехай вони подивляться цей фільм без різних “купонів” і т.д. Мене цікавить позиція студентів, якщо вони там нічого не побачать і скажуть, що це нормальний фільм, запускаємо і т.д. Тоді я буду вважати, що даремно прожив свої роки в Острозі. Тому що тут формується еліта, люди які мають аналізувати, думати, порівнювати, вони майбутні державотворці. Я припускаю, що 70 % зі студентів – це студенти патріоти, яких не готують в жодному виші. Саме тому я зараз так ризикую. Буде проведено соціологічне опитування, і за результатами вибірки зробимо висновок, хто є хто. Це дослідження проведе Інститут соціологічних досліджень. Це буде для мене зріз інтелектуального й патріотичного виховання в Острозькій академії.
Андрій Малюський
Абсолютно ніяких ознак сепаратизму в фільмі я не бачу, тому що є визначення “сепаратизм” у законі, у словниках і воно не має стосунку до стрічки. Слова Ольги Руй сприймають як основний посил фільму, а інтерпретують як концептуальний сепаратизм. Це не так. Концептуальний сепаратизм узагалі можна побачити у будь-чому. У цьому фільмі вистачає неоднозначних речей. Історія взагалі завжди неоднозначна.
Ідея проведеня соціального дослідження була моя. Я її пропонував зробити ще раніше, у рамках запланованого прем’єрного показу. А глядачі стали б фокус-групою. Ігор Пасічник не захотів показувати фільм на загал, а запропонував дати його експертам. Спочатку я погодився на пропозицію , але потім передумав, бо зрозумів, що там не буде об’єктивності, в експертів усе одно частково буде суб’єктивна думка. Об’єктивність може бути лише в статистиці. Варто взяти вибірку, провести дослідження, і тоді ми дізнаємося, наскільки значимий той відсоток, що буде бачити у фільмі сепаратизм.
Якщо після результатів виясниться, що справді фільм має ознаки сепаратизму, тоді ми просто не будемо його показувати.
Є якісь критичні речі для цього твору, а є некритичні. Некритичними були слова про українських поліцаїв. Я готовий був видалити цей момент, бо це для нас не принципово. Але забрати слова Ольги Руй ми не можемо, бо це один із ключів розуміння історії, розказаної у фільмі.
Для нас важливо було висвітлити мультикультуралізм. У часи, коли тут були князі Острозькі, місто було вогнищем релігійної свободи, тут не було утисків, жили всі толерантно.
Варто пояснити назву фільму. Зараз вивчення історії зводиться до Гетьманщини. Із чим ми не згодні і про це говоримо у фільмі. Окрім Гетьманщини, були й інші території з власними надзвичайно цікавими історіями, які не можна лишати непоміченими, тобто в тіні. Це й підкреслюють останні слова Ольги Руй. Вона прожила на цій території і в складі Польщі, частково можна сказати й Германії, Радянського Сюзу та України, тобто чотирьох держав, тому не може себе самоідентифікувати. Але, насамперед, вона патріотка Острога.