Презентація художньої виставки Олександра Канібора, бійця полку “Азов” та студента Острозької академії відбулася в Науковій бібліотеці НаУ ОА. Представлено більше 15 робіт, які залишатимуться в Острозі до кінця листопада.
Яка ідея цієї виставки?
«Ідея цієї виставки абсолютно проста: ми тут будемо вчитися найближчі 3 роки, і спочатку хотілося б і колегам, і одногрупникам розказати про нас через мій живопис. Тут і мої побратими намальовані, які тут теж навчаються, тому хотілося б спочатку так познайомитися».
Як виставка потрапила в Острог?
«Перша виставка була у Львівському національному музеї, потім – у Рівному, хлопці з цивільного корпусу допомагали в організації цієї виставки, завдяки їм вона потрапила і в Острог».
Війна якось змінила вашу творчість?
«Не змінила. Тільки дала якийсь поштовх зображувати українських героїв, українську природу, колорит, український менталітет. Не змінила, навпаки, тільки додала бажання творити далі».
Чи є якісь подальші плани?
«Так, звичайно, є, будемо втілювати. Вони також основані на українській історії, культурі. Це в мене буде більше портретний живопис, сюжетні картини, звичайно я буду малювати найкращих людей сучасності».
Що зараз спонукає малювати?
«Важко сказати. Мабуть, справді, нові знайомства та більше усвідомлення великої унікальності того моменту, який є зараз, коли в одному просторі перебувають дуже достойні люди – українські козаки сучасності, і у мене, як у художника, є здорове бажання зобразити їх на своїх картинах».
Чому здебільшого козацька тематика?
«У мене є зараз і натюрморти, якось так, для різноплановості. Вони тут зараз не представлені. Пейзажі у мене відіграють більш другорядну роль, такого заднього плану, який більше підкреслює. А чому більше козацтво – це вже історія, більш близький нам етап становлення української державності».
Ви одночасно боєць полку Азов і художник. Який ви бачите для себе шлях: оборона зброєю чи мистецтвом?
«Так воно ж поєднано. Я ж не корифей мистецтва, який сидів вдома і малював весь цей час картини. Ці картини намальовані в період, коли є час малювати. А я цим хочу сказати, що захист держави – це нормальна річ. Я завжди був проти «людей іскуства» в лапках, які собі щось намалювали і думають, що щось є їхня преференція, а преференція робити щось інше – інших. Всі мають бути на своєму місці і робити одну справу, але з огляду на свої переконання, на свою совість».