> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://ostroh.info/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# “Суспільство змушує нас сприймати себе, як щось хворе”, – представник ЛҐБТ
- URL: https://ostroh.info/aktsenty/suspilstvo-zmushuye-nas-spryjmaty-se/
- Published: 2018-04-10T17:43:24.000Z
- Updated: 2026-10-21T17:46:39.000Z
- Description: Наче нічого незвичного немає в тому, щоб тримати за руку кохану людину, гуляючи парком. Ніхто не подивиться на тебе дивно, якщо ти вирішиш подарувати своїй “половинці” букет квітів. Для Андрія* це – тільки мрія. Він – ґей, і в очах суспільства це автоматично робить його “дефектним”. Хоча він,…
- Author: Марія Очеретяна
- Tags: Акценти, Інтерв'ю, Цікаве, #wp-category-17, #wp-category-21, #wp-category-78, #wp-route-37b37948384a6c46, #wp-source-11467

Наче нічого незвичного немає в тому, щоб тримати за руку кохану людину, гуляючи парком. Ніхто не подивиться на тебе дивно, якщо ти вирішиш подарувати своїй “половинці” букет квітів. Для Андрія\* це – тільки мрія. Він – ґей, і в очах суспільства це автоматично робить його “дефектним”. Хоча він, взагалі-то, нічим від інших не відрізняється. Просто любить людей своєї статі.

Андрій із дитинства усвідомлював свою орієнтацію: розумів, що друзям подобаються дівчата, а йому – хлопці, і що про це краще нікому не казати, бо й побити можуть. Батькам юнак досі не розповів.

*“Я намагався дізнатися, як мої батьки ставляться до ЛҐБТ* (лесбійок ґеїв, бісексуалів, трансґендерів – ред.)*, ставив їм різні нейтральні питання. Зрозумів, що у моїй родині це не сприймається. Можливо, розповім їм колись, коли вже не буду залежним від сім’ї. Деяких моїх знайомих виганяли з дому, коли вони розповідали про свою орієнтацію. Тому я просто боюся бути “викинутим”.*

Під час перших камінг-аутів (розкриття своєї орієнтації іншим) Андрій казав, що він бісексуал – щоб не дуже шокувати. Коли юнак зараз розповідає про свою орієнтацію друзям, вони зазвичай реагують нормально. *“Звичайно, дехто задає дивні, не зовсім коректні питання. Але думаю, що це від непроінформованості.”*

Андрій вважає, що багато людей можуть нормально сприймати ЛҐБТ-спільноту, але вони недостатньо проінформовані, їм це видається дивним. Втім, після Революції Гідності ситуація покращується.

Проте, юнак погоджується, що через деяких представників у людей складається погане враження про ЛҐБТ-спільноту загалом.

*“Особисто мені не подобаються люди, які вішають усюди ЛҐБТ-прапори та намагаються привернути до себе увагу у ненормальний спосіб. Це все одно що бігати і кричати “дивіться, я електрик!”. Насправді, усередині ЛҐБТ-спільноти таких не дуже люблять”.*

*–* **А як ти тоді ставишся до маршів рівності?**

*“Вони повинні проходити, як усі інші марші: коли просто люди виходять за свої права, а не влаштовують маскарад. А ще – без політичних гасел. Люди ж виступають за свої права, а не за закінчення війни чи щось інше. Погодьтеся, частомарші рівності не дуже відрізняються від церковної ходи МПЦ.”*

З думки, що узаконені гомосексуальні стосунки будуть “руйнувати традиційний інститут сім’ї”, Андрій просто сміється. Каже, що це потрібно для регулювання юридичних взаємин: наприклад, для поділу майна, або коли твій партнер потрапив до лікарні, і до нього дозволяють пускати лише членів сім’ї.

*“Чи багато людей сьогодні дотримується тих традицій, які були 100 років тому, щодня? Ні. А як це, руйнування інституту сім’ї? Ніхто не буде забирати дітей із родин і виховувати їх по якихось принципах, як це робили, наприклад, яничари. Навпаки, одностатеві родини намагаються вписатися в цей інститут родини.”*

*–* **Часто кажуть: “Хай собі будуть, тільки мене та моїх дітей не чіпають”. Або що сексуальна поведінка – не вроджена, а набута.**

Тут Андрій сумно посміхається. Для нього взяти за руку кохану людину під час прогулянки і не ловити здивовані погляди чи не бути побитим – мрія. Насправді, він відчайдушно хотів би, щоб не чіпали його.

*“Ну, їх* (гетеросексуалів – ред.) *і так ніхто не чіпає.Скільки гомофобів може похизуватися тим, що їх намагався звабити ґей? Я не певен, що багато. Щодо набутого… Для багатьох видів тварин характерна гомосексуальна поведінка. У них що, теж це якось психологічно набувається?*

*І знов-таки, скільки років гомосексуальність намагалися лікувати, і це не дало жодних результатів. Так може це свідчить про те, що це не хвороба? До цього варто ставитися як до іншого кольору очей чи до іншої раси, а не як до відхилення. Це все одно що казати “мені не подобаються темношкірі чи азіати”, але ж вони є і будуть.”*

Те, що ґеїв та лесбійок стає все більше, Андрій теж вважає міфом. У СРСР одностатеві стосунки каралися законом, тому люди не наважувалися сказати “я ґей”. Зараз кримінальної відповідальності за сексуальну орієнтацію немає, тому і людей, які відкриваються, більше.

**– Але ультраправі організації так не вважають. На їхню думку, одностатеві стосунки загрожують традиційному суспільству.**

*“Вважаю, що їхні підходи неправильні. Якщо твої цінності не вписуються у якийсь вигаданий ними ідеал, ти вже стаєш “ворогом народу”. Кажуть, що ґеї не можуть бути патріотами, але й серед наших бійців в АТО є представники ЛҐБТ-спільноти. У Чернівцях колись мав бути показ фільму про це, але праві організації* [*зірвали* ](https://zaxid.net/u%5Fchernivtsyah%5Fnevidomi%5Fzirvali%5Fpokaz%5Ffilmu%5Fpro%5Fpredstavnikiv%5Flgbt%5Fn1406991)*його.*

*Особисто я налаштований доволі патріотично і можу похизуватися більшими знаннями з української історії і культури, ніж багато представників подібних організацій.”*

Андрій каже, що в Україні, особливо – невеликих містах, буває важко познайомитися з іншими представниками ЛҐБТ, бо вони часто приховують свою орієнтацію. У спілкуванні з людьми з розвинутіших країн (США, Західної Європи) таких проблем немає:

*“Коли я кажу їм, що я ґей, вони такі: “Ну ок, і що далі?”. Їм абсолютно байдуже. Це все одно що сказати, що мені подобається зелений колір. Багато людей у нас думають, що їх будуть примушувати поважати ЛҐБТ чи якось схвально ставитися, коли це узаконять. Загалом, представники ЛҐБТ просто хочуть нормального юридичного регулювання стосунків та недискримінації. Щоб можна було йти з коханою людиною за руку по вулиці, і це не загрожувало життю.”*

На думку юнака, це буде можливо тоді, коли у школах запровадять сексуальну та ґендерну освіту. Зараз у шкільній програмі про існування ЛҐБТ навіть не згадують, а запитання про ґеїв вважають “непристойними”.

Із випадками відвертої гомофобії (ненависті та дискримінації до гомосексуальних людей) стосовно себе Андрій ще не стикався, але каже, що це через власну обережність. Зізнається, що у багатьох колах лякається відкривати свою орієнтацію. Це тисне, впливає на психоемоційний стан.

*“Багато часу йде на те, щоб усвідомити себе в суспільстві, що ти не один. Жодним чином не шкодячи суспільству, ти отримуєш купу негативу. Це дуже обтягує емоційно і психічно, коли ти, наче злочинець, ходиш і приховуєш це... Не всі витримують такий тиск: часто представники ЛҐБТ чинять самогубства, і тільки після цього їхні батьки та друзі розуміють, наскільки їхнє ставлення до людини було жахливим. Суспільство змушує нас сприймати себе, як щось хворе та окреме. Я вірю, це зміниться, бо ми такі ж громадяни, як і всі.”*

Марія ОЧЕРЕТЯНА

*\**Для безпеки героя його ім’я змінено.

[Головне фото](https://alwayslonliness.blogspot.com/search/label/Best%20Lonely%20Pic)

## Архів коментарів

Збережені коментарі з попереднього сайту. Цей архів доступний лише для читання.

1. **Олексій** · Коментар · 2018-04-11 20:59:47.000000  
Згідний, це інтерв'ю! А ostroh.info - це інформаційний канал на якому можемо побачити або не побачити об'єктивне і безпристрасне відображенн дійсності! Тому, зважаючи на актуальність і важливість піднятого питання, дуже хочеться невдовзі побачити висвітлення протилежних поглядів і їхньої аргументації! Так же відсторонено. Мені, як читачу, дуже хочеться бачити канал (один з небагатьох), де журналісти переймаються тим, щоб подати інформацію різносторонньо. Щоб нам реально оцінювати положення речей! Буду дуже вдячний!
2. **Олексій** · Коментар · 2018-04-10 21:24:58.000000  
Ойой, описано гарно, мистецько! Автор душу вклав! Але... чому питання висвітлено так однобоко та необ'єктивно?
  1. **Марія Очеретяна** · Коментар · 2018-04-11 15:11:16.000000  
  Олексію, дякуємо за ваш коментар! Так як це - інтерв'ю, тут можна показати тільки позицію героя, бо це його особиста історія.