Звіт за 2016 рік презентував Віталій Лебедюк, керівник Острозької громадської організації Школи політичної аналітики ПОЛІС, у м. Рівне.
За результатами дослідження, Рівненська область належить до перехідного регіону з нестабільною демократією. Інтегральний індекс демократичного розвитку Рівненської області за 2016 рік складає 3,16. Найвище значення – у категорії «Міжетнічні та конфесійні відносини» (3,57) та «Політична активність, партії, вибори» (3,50). Найнижче – «Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування» (2,89) і «Корупція» (2,77)..
Щоб оцінити рівень розвитку демократії в Рівненській області, було опитано 52 експерти. Серед них викладачі, громадські активісти, журналісти, правозахисники, політологи, релігійні діячі та інші. Із них 65,4% – незалежні експерти та 17,3% відповідно вища та середня керівна ланка організації.
Під час збору даних за інформаційними запитами не отримали відповіді від Дубенської міської ради та департаменту фінансів Рівненської ОДА. Піднімалося питання про частку власних доходів в бюджеті Рівненської області та містах обласного значення Рівненської області.
Рівненщина належить до перехідного типу регіонів з нестабільною демократією і займає 9 сходинку серед регіонів України. Середнє значення індексу по Україні становить 3,04, що відповідає результатам міжнародних досліджень рівня демократій держав.
Категорія «Міжетнічні та конфесійні відносини» має найвище значення показника – 3,57. Однак, Рівненська область в цій категорії посідає 12 місце серед регіонів України. Експерти пояснюють високе значення показника толерантністю та моноетнічністю суспільства. Основне джерело напруги спостерігається у протистоянні православних церков (УПЦ (КП) та УПЦ).
Категорія «Політична активність, партії, вибори» посідає 3 сходинку. Експерти відзначають, що діяльність партії зводиться лише до участі у різних публічних заходах, які присвячені відзначенню урочистих подій. За результатами моніторингу Громадянської мережі ОПОРА, на Рівненщині функціонує понад 20 громадських приймальнь парламентських партій. Однак, партії не ведуть активну роботу, мають погану мережу осередків та не декларують і не відстоюють свою позицію з різних актуальних питань місцевого розвитку.
Стан реалізації захисту прав людини у регіоні на середньому рівні. Це пов’язано з впливом на регіональну ситуацію проблем загальнодержавного характеру. Насамперед, через двозначність законодавства з багатьох правових питань, низький рівень правової освіти населення, корупцію. Центри надання безкоштовної правової допомоги населенню лише частково вирішують проблеми у цій сфері.
Щодо якості державних адміністрацій експерти відзначають: в адміністраціях є достатня кількість відповідних фахівців, які відкриті до нових ідей, але низька мотивація та типові вади старої системи стають перепонами на шляху активних дій з розвитку регіону. Також відсутня координація з місцевим самоврядуванням щодо вирішення практичних проблем.
Актуальною залишається проблема легалізації видобутку бурштину. Нестабільна робота індустріального гіганта ПАТ «Рівнеазот» є потенційним джерелом соціальної напруги, оскільки може спричинити появу на ринку праці близько 4 тис. безробітних. Існує значний розрив у доходах серед більшості населення. Для прикладу, в обласному центрі в багатоквартирних будинках до 60% жителів отримують субсидію.
Категорія «Безпека» отримала оцінку 3 і серед регіонів посідає 4 сходинку. Позитивною особливістю є бажання національної поліції дотримуватись принципу «усі рівні перед законом». Проблемою ж є низька компетенція нових працівників поліції. Основні перешкоди на шляху забезпечення безпеки жителів регіону створюють: неконтрольованість ситуації у північних районах області, нелегальний видобуток бурштину та корумпованість працівників прокуратури.
Щодо стану ЗМІ, то в регіоні переважно безпечні умови для проведення журналістських розслідувань. За кількістю порушень прав журналістів у 2016 році Рівненська область посідає 13 сходинку. Наявність незалежних журналістів-професіоналів сприяє контролю та публічності діяльністі органів влади.
Низький рівень медіаграмотності та оплати праці журналістів, плинність кадрів і відповідно низька якість медійного продукту перешкоджають формуванню стійкої журналістської спільноти.
Низький рівень показника категорії «Громадська активність і самоорганізація громадян» експерти пояснюють байдужістю та не системністю самоорганізації громадян. Вплив активної громади на рішення, що стосуються області загалом, досить слабкий. Проте в обласному центрі громадські активісти та громадські організації досить активно впливають на роботу органів місцевої влади та на прийняття рішень, активно взаємодіють між собою.
Категорія «Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування» серед регіонів посідає 18 місце. Простежується позитивна динаміка щодо зростання кількості створених об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ). Зокрема, у Рівненській області, станом на 24.10.2016 р. було у творено 14 ОТГ. Хоча досі спостерігається недовіра до об’єднання громад, в основному через брак знань та досвіду спільної діяльності.
Категорія «Корупція» отримала найнижчу оцінку (2,76) і серед регіонів посідає 8 сходинку. Зловживання владою і корупція – найбільші проблеми регіону. Нелегальний видобуток бурштину – це організована корупційно-кримінальна схема в державі. Основні причини «життєвості» корупції – відсутність суспільного запиту на реальну протидію, громадянам бракує знань та розуміння глибини проблеми, неефективна діяльність правоохоронних органів, стійкість корупційних мереж.
На думку експертів, ситуацію в окремо взятому регіоні покращити дуже складно, проте для подолання корупції потрібна, в першу чергу, політична воля влади, а також тиск громадянського суспільства.
Щоб підвищити значення показника демократичного розвитку Рівненської області, потрібно покращувати рівень правової спроможності громад та правової освіти населення, зменшувати бюрократичну частину при фінансуванні проектів із місцевих бюджетів, підвищувати рівень професіоналізму журналістів, сформувати у населення розуміння і потребу незалежної журналістики.
Окрім того, слід проводити широку інформаційну кампанію, спрямовану як на роз’яснення суті реформи децентралізації, так і пропагування її позитивних досягнень. Також створити муніципальну поліцію, яка буде підпорядкована і підзвітна органам місцевого самоврядування та провести реформу прокуратури, забезпечити прозорі конкурси на керівні посади.
Світлана Моренець