Минув місяць після провалля ґрунту на території новоакадемічного корпусу Острозької академії. На його місці знайшли підземелля, приблизно датоване часами епохи князів Острозьких.
Що являє собою підземне місто в Острозі, які функції воно виконувало та чи планують його подальші дослідження – журналісткам Ostroh.info розповів історик, краєзнавець та художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника Острога Микола Бендюк.
– Як у загальних рисах ви можете описати підземне місто Острога?
– Підземний світ Острога – це три поверхи під землею. Перший рівень підвалів – це великі кімнати, другий рівень – це коридори, які сполучали під собою всі підвали. На випадок пожеж, війн, або коли горіли споруди зверху, людей закривали в підвалах і вони могли вийти іншими коридорами. Це система безпеки міста. Є третій рівень підвалів, що знаходиться під новим корпусом Острозької академії. Його засипали, коли будувався новий корпус. Ескалатором знімали нашарування, але нижній рівень підвалів просто руйнували. Підвали є, але вони засипані, навряд чи хтось їх відкриє.
– Які цілі у свій час виконували лабіринти знайдені під час обвалу?
– Ну, в основному, перший рівень підвалля – це були місця, де зберігалася продукція. Тобто ринкова площа. Перші поверхи будинків займали магазини. Тому підвали – це збереження того, що продавалося на першому рівні ринкової площі. Другі поверхи будинків, у свою чергу, займали житлові будови, тобто там жили люди. Вони жили на другому поверсі, а коли треба було торгувати, спускалися на перший. Ну, і третій рівень – це заховування найсакральніших речей. Туди найскладніше дістатися.
– Які артефакти були знайдені на території цих підземель?
Усі підвали, по яких я ходив, були замулені. Мінімально це 50 сантиметрів, а інколи 2-3 метри. Ми не бачимо якихось кардинальних знахідок, бо треба було розкопувати підвали аж до підлоги. Можливості не було через брак часу, тому ми не маємо яскравих знахідок з підвалів. От коли руйнували ці підвали екскаватори в радянській час, ми тут знаходили дуже багато всього. Це була ціла склоробна майстерня, це 16-17 століття, де виготовляли грудне скло. Із унікальних речей княжого періоду навряд чи ми щось тут могли знайти, але скарби там точно є. В мене був особистий досвід у 1989 році, коли ми тут копали і знайшли приміщення в чотири поверхи. Три входи були відкриті, але склепіння було замуроване. Я те склепіння розбив, та почув, що воно тріщить. Я ледь вискочив звідти, бо так би мене теж там поховали та зі скарбами знайшли.
– Чи можна вже точно датувати ці знахідки?
– Залежить від глибини розкопок. На рівні мінус шість метрів можна знайти розкопки часів, коли Острог лише формувався як місто – приблизно 1100 роки. 50 сантиметрів від поверхні – це вже князі Острозькі, а все вище – це від князів Острозьких по сьогодення.
– Чи є в планах археологів залучити міжнародних фахівців або сучасних технологій для дослідження підземного міста?
– Ну, це питання було актуально завжди і зараз актуальне як ніколи. Ми розуміємо, що після завершення війни іноземні донори будуть давати гроші на відбудову України, але вони дають кошти і на такі дослідження. Це наша історія, яку вони теж цінують, тому що без нашої історії росія знову скаже, що ми їхній придаток. Досліджувати будуть, але в основному це не треба саме нам. Ну, якщо прийдуть фахівці з-за кордону, це не погано, але нам вони не треба, бо ми і так знаємо, що робити, як робити. Головне, що треба, – фінанси, техніка та людський ресурс.
– Як ці відкриття можуть вплинути на розуміння ролі князів Острозьких у розвитку регіону?
– Насправді, ми вже і без того маємо дуже багато інформації про князів Острозьких. Мабуть, мало який рід в Україні досліджений так добре, як князі Острозькі. Ми щороку проводимо конференції, які досліджують князів Острозьких, та видаємо збірники. Ці знахідки просто доповнять те, що ми знаємо. Вони зроблять чіткішою достовірність тих подій, які ми знаємо, і доповнять візуальний ряд. Все інше, звичайно, розширить інформацію, але не думаю, що кардинально.
– Чи були вже схожі такі провалля в Острозі?
– Кожного року є провали в землі, які потім засипають. Великий транспорт їздить постійно через центр міста. Найбільша проблема в тому, що міська влада не ремонтує обʼїзну дорогу: там ями, машини грузові тією дорогою їхати не хочуть, тому їдуть через центр. Це 40 тонн, які проїжджають по підвалах, які розраховані були на підвози та коней. Дороги на це не розраховані. Зараз така пора, що йде дощ, тобто земля сира. Кожен удар машини, яка проїжджає по цих підвалах, руйнує ті всі підземні споруди, які ще залишилися в місті, а це ціле місто, яке ми можемо не врятувати.
– Чи планують проводити археологічні дослідження в інших частинах Острога, де можуть бути схожі підземелля?
– Планів багато. В академії є історики, які вивчають археологію. Але так сталося, що ми не маємо свого археолога, який живе в Острозі. Археологічні дослідження це теж гроші. Мати гроші на дослідження важко. Місто їх не дасть, академія теж. Але у нас є кафедра та студенти-історики, які могли б проходити практику в Острозі. Коли у нас буде викладач археології, який буде зобов’язаний проводити археологічні дослідження в Острозі, ми зможемо дослідити навіть місце, де стояла Острозька академія. Воно недосліджене, нерозкопане, тому всі розкопки, які проводяться в місті, – це рятівні розкопки. Коли щось будується, то бізнесмени або академія дає кошти на те, щоб приїхала археологічна служба і дослідила це місце. Але якщо у нас буде принцип такий, що студент Острозької академії має копати і досліджувати в Острозі, то тоді ми це дослідимо. В Острозі – це непочатий край роботи.
Текст: Ольга Гордіюк, Софія Пузуєва
Фото: Христина Чернушич