> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://ostroh.info/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# НЕприродна робота: чого дітей вчить школа?
- URL: https://ostroh.info/misto/osvita/nepryrodnya-robota-chogo-ditej-vchyt-shkola/
- Published: 2017-11-24T13:38:36.000Z
- Updated: 2026-10-21T17:45:23.000Z
- Description: Вона повільно протягує голку крізь тонку тканину і кладе її на стіл. Потім зав’язує тісніше блідо-білу хустину на голові й продовжує роботу. У кабінеті просторо, поряд з нею працює ще близько 20 дівчат. Червоні нитки, що лежать у лівому кутку парти, час від часу плутаються. Вона – учениця 6 класу…
- Author: Кириленко Ольга
- Tags: Освіта, Публікації, #wp-category-9, #wp-category-77, #wp-route-87169bd8d0857ab0, #wp-source-9358

**Вона повільно протягує голку крізь тонку тканину і кладе її на стіл. Потім зав’язує тісніше блідо-білу хустину на голові й продовжує роботу. У кабінеті просторо, поряд з нею працює ще близько 20 дівчат. Червоні нитки, що лежать у лівому кутку парти, час від часу плутаються.**

**Вона – учениця 6 класу першої школи міста Острога, у неї урок трудового навчання. На нього, окрім хустини, треба одягати ще й фартух.**

Так виглядає «дівочий» урок трудового навчання в деяких українських школах.

Улітку цього року МОН [вирішило](http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/06/19/mon-onovilo-programi-5-9-klasiv/) оновити навчальні програми для 5-9 класів і скасувати обов’язковий поділ на «дівчачі» та «хлопчачі» уроки трудового навчання, щоб кожен і кожна міг/могла обрати те, що до вподоби. Відтепер дівчата можуть вийти за рамки канви-швейної машинки-салату, а хлопці – навчитися готувати червоний борщ або пришивати ґудзик до сорочки.

*«Насправді і ті, і ті вміння потрібні нам всім. І хлопцям незле було би вміти себе нагодувати, і дівчатам не потрібно виходити заміж для того, щоб забити цвях і повісити картину. Не вбачаю жодних біологічних обмежень, які мусили б провадити роздільне навчання з цих вмінь», – працівник Українського жіночого фонду Микола Ябченко.*

Предмет «трудове навчання» у середній школі має поділ на обслуговуючу працю й технічну. Сама ж назва «обслуговуюча» свідчить про те, що людина обслуговує своєю працею іншу людину: готує їжу, шиє одяг, ремонтує його. На такі уроки зазвичай записують за списком дівчат, бо ж це їх «природна робота». Технічна праця передбачає роботу із технікою, технологією: випилювання, креслення, паяння. Сюди ж навпаки – хлопців, бо вони сильніші, а шкарпетки їм і жінка зашити може. За новим навчальним планом поділ на працю обслуговуючу й технічну все ж діє, проте не за критерієм хлопець-дівчина, а за бажанням.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2017/11/vyrn_1350511-horz-706x512.jpg) 

*\*підручники для трудового навчання 2014 року*

Про те, що сьогодні роблять учні та учениці на уроках праці в острозьких школах, ми запитали їхніх учительок й учителів.

**Школа №1**

У цій школі дівчата й хлопці ходять в один кабінет трудового навчання, вчаться за оновленою програмою. Працюють разом, проте поділ все ж є – на техніки.

*«Наприклад, аплікація у 5 класі. Дівчата можуть працювати із тканиною, а хлопчики – вони не завжди це сприймають так…вони кажуть: «ми не будемо робити дівчачу роботу. Тканина – це дівчача робота». Тоді я шукаю вихід із ситуації і беру їм аплікацію із природніх матеріалів. Ага, тут вони вже спокійніше: це не тканина. Усе, що стосується шиття і тканини – є така трохи у хлопчиків реакція…», –* говорить учителька трудового навчання Наталія Гузій.

Наталія викладає у всіх класах: з 5 по 11\. Для класів, де учні та учениці разом, їм радять брати нейтральні теми для занять, «щоб не було скандалу і тертя».

Та вчителька говорить, що класи є різні:

*«В одному – дівчатка хочуть вчитися в’язати, в іншому – категорично ні: «ми будемо працювати разом із хлопчиками». От дівчата у 7А – в’яжуть гачком, хлопці – працюють із дротиком. А у 7Б – усі тільки із дротиком*». 

У Наталі Гузій також є шкільний гурток, на який ходять хлопці. Хлопці шиють на швейних машинках.

**Школа №3**

У цій школі також немає поділу на «хлопчачі» та «дівчачі» уроки. Це зумовлено не оновленими планами, а малою кількістю дітей у класах. За [МОНівськими вимогами ](http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0229-02)для поділу треба 27 дітей у міській школі, 25 – у сільській.

Учителька Ольга Войтко говорить, що теж пропонує дві технології водночас. До прикладу, для органайзеру в 7 класі можна обрати деревину або текстильні матеріали. Проте працювати із двома техніками одночасно важко. До того ж, умови школи не дозволяють робити швейну і столярну справу водночас.

Коли вчаться обробляти деревину за допомогою лобзика – працюють усі.

*«Для дівчат я даю ДВП, для хлопців – щось щільніше.*

*У 7 класі є дівчата, які не хочуть шити, і вони пиляють, навіть краще, ніж хлопчики. Дівчата сьогодні більш пристосовані».*

**Школа №1**

Це єдина школа в місті, де поділ на «хлопчачі» й «дівчачі» уроки все ж є. Для них тут окремі кабінети з відповідним обладнанням. Дітей ділять за списком: **з дівочим ім’ям – вишивати, з чоловічим – пиляти.**

Ми заходимо на урок, де дівчата у фартухах і хустках. У них урок обслуговуючої праці, вишивка. За правилами безпеки вони мають ходити у спецодязі.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2017/11/1a.jpg)

Поки ми говоримо зі вчителькою, до неї підходять дві дівчини із запитанням:

*– а ми справді можемо піти працювати до хлопців?*

*– так, пишете заяву і йдете.*

Учителька Надія Філіпченко говорить, що питання не у поділі на «дівчачу» й «хлопчачу» роботу. Усе залежить від дитини та її уподобань:

**«*Є такі дівчата, у яких краще виходить робити щось технічне. І є в мене хлопці, в яких виходить шити краще, ніж в деяких дівчат. *Це залежить особисто від дитини, від її здібностей».**

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2017/11/1v.jpg)

На кожній паралелі є один клас (із трьох), який півсеместру ходить на технічну працю, а іншу половину – на обслуговуючу. Тобто хлопці й дівчата цього класу вчаться разом вишивати, робити іграшки з деревини, працювати з технікою декупажу чи виготовляти металевий совок.

Тут, говорить учителька, з’являється інша ситуація:

*«Є хлопці, які полюбляють в’язати чи вишивати, з бісеру, до прикладу.*

*От у 9 класі у мене був хлопчик, він вишивав собі бісером запросто! Він вишивав, він це вмів і отримував від цього задоволення. *Та хлопці, вони ж один одного цькують*. Якщо хлопець буде виконувати щось дуже гарно і старанно, то вони як не на уроці, то після уроку починають йому образливе щось казати.* 

*Такі діти замикаються в собі».*

У кабінеті навпроти працюють хлопці. Для них тут є два класи: в одному пишуть конспекти, в іншому – обробляють деревину і метал. У 5 класі тут виготовляють рухому іграшку, а в 11 повторюють токарну справу.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2017/11/1g.jpg)

Ігор Погонець викладає трудове навчання у цій школі вже 5 років. Нова програма йому подобається, бо усі модулі – варіативні, можна вибирати. Мінусом називає недостатню кількість підручників (ще друкуються) і велику кількість модулів. Раніше у 6 класі за рік треба було зробити 3 вироби, тепер – 6.

Поділ на дівчат і хлопців вчителю подобається:

**«*У хлопчиків є більша здібність попиляти, постояти за верстатом, ніж у дівчини. Я б сказав, тільки 10 % дівчаток схильні, решті – важко, менше сил у дівчаток. Мені більше подобається, як вони оздоблюють».*

На стінах та столах стоять зразкові роботи. Серед них як ті, що зробили хлопці, так і ті, що зробили дівчата. Ігор Погонець каже, що вони однаково гарні:

*«Ось робота Бернадської Марійки, 5Б клас».*

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2017/11/1d.jpg)

На уроці за партами сидять шестикласники.

– а що ви робите?

**–** *ми робимо іграшки. Із дерева робили рухому іграшку.*

– не шиєте, не вишиваєте?

– *це дівчата шиють*

– чи пропонували вам обрати, на який вид трудового навчання ходити?

*– ні*

– а ви б хотіли?

**– *нє-нє, там тьолкі.***

**Ольга Кириленко**