У 2018 році в Острозькій міській раді порушували питання про реорганізацію Острозької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3. Це означає, що в школі №3 можуть залишити 9 класів замість 11. Колишня заступниця міського голови Оксана Ситницька пояснила, що це було необхідно, оскільки школа не оптимізована. За її словами, у ній навчається мало учнів, а у випускників незадовільні результати ЗНО.
Ми проаналізували дані, розробили діаграми і поспілкувалися з директорами усіх шкіл Острога, щоб зрозуміти, наскільки доцільною є реорганізація школи.
Зовнішнє незалежне оцінювання
Результати ЗНО за останні 5 років показують різну динаміку. Покращення з української мови та історії України є в Острозького НВК “Школа І-ІІІ ступенів-гімназія”. Відносну стабільність спостерігаємо в Острозької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та КЗ “Острозький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою”. В Острозької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 результати гірші за 2019-2020 роки.
Директорка школи №3 Любов Тимчук пояснює:
“Позаминулого року (—ред. 2018 р.) ми були двадцять восьмі в рейтингу. За 2019 і 2020 рік рейтинг впав, тому що двоє учнів не з’явилися на ЗНО. Цього року був указ Президента про те, що у зв’язку з карантинними заходами, діти звільняються від ДПА. Тобто в атестатах ми поставили “звільнено”, оскільки учні не планували вступати в університет, а в училище, і вирішили не їхати на ЗНО. Як результат: з двох предметів — нулі. Минулого року було п’ятнадцять випускників, з них двоє також не з’явилися через стан здоров’я. Але наші дві медалістки підтвердили свій рівень цьогоріч”.
Ми запитали директорів, наскільки правильним є робити рейтинги шкіл за зовнішнім незалежним оцінюванням. Їхні думки щодо цього різняться.
“Я вважаю, що рейтинги за результатами ЗНО несправедливі, тому що освіченість дітей у школах не відповідає цим результатам. От, наприклад, минулого року в нас зі 100% випускників репетиторів мали десь 20%. Діти дуже добре склали іспити і на рівні області, і на рівні навіть України. Потрапили в сотню. У цьому році, наскільки я знаю, зі всіх випускників додаткові заняття мають 15%, а всі інші навчаються самостійно. В інших школах таких відсотків набагато більше. Тобто діти, які мають репетиторів, складають іспити на такому ж самому рівні, як і ті, хто їх не має. Також не враховують чисельність дітей у кожному навчальному закладі. Якщо школа має меншу кількість дітей в порівнянні зі школами, в яких 4-5 класів паралельних, то відповідно там, де менше учнів, вони можуть всі скласти ЗНО добре, але рейтинг буде гірший. Це теж величезний мінус”, — зазначає директорка гімназії Алла Параниця.
Проти рейтингу за результатами ЗНО і директорка школи №3 Любов Тимчук. Вона вважає, що кожного вчителя повинен цікавити індивідуальний рейтинг учня чи учениці.
Директорка школи №1 Руслана Лазарчук підтримує рейтингову систему шкіл, оскільки вважає, що результати ЗНО — це результати навчальних досягнень учнів.
“Рейтинг створює здорову конкуренцію серед навчальних закладів. Результати ЗНО — єдина система, яка визначає рівень якості послуг, що їх надає заклад, бо ж працюємо на кінцевий результат. А щодо окремих думок про те, що хтось з дітей займається з репетиторами, то, як на мене, це нормально, бо нині діти мають брати знання з різних джерел. Хіба погано, що дехто хоче знати більше, аніж дає шкільна програма?” — коментує директорка.
Колишня заступниця міського голови Оксана Ситницька наголошує, що основним критерієм вступу до ВНЗ є сертифікат ЗНО, тому оцінювати школу варто відповідно до середнього балу ЗНО.
“Я вважаю, що це правильно. Чи мала кількість дітей, чи ні — вони всі складають іспити згідно з законодавством. Та й практика показує, якщо дитина добре вчилась упродовж всього шкільного періоду, то й результати ЗНО відповідні”, — зазначає колишня заступниця міського голови.
Бюджет
Вчителі школи №3, за словами директорки Любові Тимчук, сплачують у середньому 40 тис. гривень податку. З цієї суми 60% — залишається в місті, а 40% — віддають у державний бюджет. Гроші, які залишаються в місті, використовують на зарплату технічного персоналу. Тобто вчителі забезпечують техпрацівників, а самі отримують оплату праці з держбюджету.
“Аналізуючи бюджет 2019 року, можна зрозуміти, що він у нашому місці соціально-орієнтований. Галузь, яка отримує найбільше коштів — це освіта й соціальний захист. Тобто близько 80% усіх податків школи ми витрачаємо на заробітні плати технічного персоналу, а на програми розвитку будь-чого: спорту, культури, соціальних програм залишається тільки 15-20%”, — пояснює Оксана Ситницька.
Якщо школа 11-річна, то це означає, що тижневе навантаження вчителів більше. Відповідно більша заробітна плата, а від більшої заробітної плати — більші податки.
“Місцева влада повинна бути зацікавлена в тому, щоб у вчителів були кращі доходи. Та й після реорганізації приміщення школи залишиться таким самим і для 9-ти класів, такою ж залишиться опалювальна площа та кількість персоналу. Отже, комунальні платежі не зменшаться. Скоротити мережу класів означає позбавити дітей права здобувати освіту за місцем проживання та зменшити заробітну плату вчителям. Я економії тут не бачу”, — вважає директорка.
Кількість учнів
Ще одним аргументом для реорганізації школи є наповнюваність класів, яку ми теж проаналізували за останні 5 років.
“У центрі міста є дві школи поруч, які надають освітні послуги для дітей, а в нас, в мікрорайоні, школа одна, і тому, якби не було запитів на те, що діти бажають навчатися саме тут, ми не мали б сьогодні випускників. Але нині в нас навчається 245 дітей, середня наповнюваність — двадцять дві людини в класі. В 11 класі — вісімнадцять учнів, в 10 — двадцять один учень. Як бачите, наповнюваність класів достатня”, — розповідає Любов Тимчук.
Оксана Ситницька вважає, що більша кількість учнів сприяє кращому навчанню, бо це створює здорову конкуренцію. Ми запитали, що про це думають інші директори шкіл.
“На мою думку, дітям треба навчатися у великій школі, бо це адаптує до самостійного життя. Навчання у великих класах створює конкуренцію серед дітей, підштовхує, мотивує до кращих результатів навчання. Але обов’язковим має бути поділ класів на групи для вивчення окремих предметів: української мови, іноземної мови, інформатики”, — коментує директорка школи №1 Руслана Лазарчук.
Директорка Алла Праниця вважає, що в 11 класі вже немає конкуренції між учнями. На її думку, вони знають чого хочуть, який предмет складатимуть, і кожен вчить те, що йому потрібно.
“На сьогодні, згідно зі законом “Про повну загальну середню освіту”, нагородження золотою чи срібною медаллю не дає підстав для вступу у ВНЗ на державну форму навчання. Тому навіть медаль не мотивує дітей конкурувати між собою”, — каже директорка.
Реорганізація
Колишня заступниця міського голови розповідає, що з оновленням керівництва Острозької міської ради, питання про реорганізацію порушуватимуть знову. З утворенням більшої об’єднаної територіальної громади, міська рада візьме на себе повноваження по всьому району, а це, відповідно, більше шкіл. Якщо одні треба буде реорганізовувати (скоротити кількість класів), то інші доведеться закрити взагалі.
“Якщо буде реорганізація, то жоден вчитель не буде звільнений. Зменшилися б лише ставки”, — зазначає Оксана Ситницька.
Представниця батьківського комітету Острозької ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Олена Макарук говорить, що батьки проти реорганізації.
“У нас надзвичайно дружня школа, висококваліфікований вчительський склад, комфортні умови й достатня кількість учнів як для мікрорайону, тому потреби в цьому бачу. Ми вже відстоювали свою позицію з батьками у 2018 році, і, якщо треба буде, то зробимо це знову”, — впевнена Олена Макарук.
Директорка Любов Тимчук розповідає, що цьогоріч у їхню школу перевелось 5 учнів з інших навчальних закладів. На її думку, це доводить потребу в школі.
“З 2018 року ми захищаємо права та не даємо реорганізовувати наш навчальний заклад. Моя думка щодо цього така: треба, перш за все, обговорити це питання з батьками, провести слухання на Новому містечку та вивчити запити”, — зазначає Любов Тимчук.
Отже, про доцільність реорганізації школи говорити складно. Є чинники і “за”, і “проти”, але за словами Оксани Ситницької до кінця навчального року все залишиться без змін.
Автори матеріалу: Анастасія ВОЛИНСЬКА,
Анна КАРПЕЦЬ, Анна ДОРОЩУК,
Кристина ГУЩИНА, Олена САВКОВА