31 жовтня в Острозі Центр Культури та “Острозький Будинок Школяра” організували мініярмарок й виставу “Детективи кам’яних джунглів”. Захід був благодійний, всі кошти передали на підтримку Збройних Сил України.
13:30. Біля будинку культури починають розкладати смаколики на дерев’яні столи: чай, сік, бутерброди, мармелад, пироги та зефір.
З боку стоїть столик з браслетами, кулонами, обручками, резинками та саморобними іграшками. Прикраси вироблені переважно з бісеру, а іграшки оздоблені за українськими народними мотивами.
Серед їжі можна побачити великий прозорий пластиковий куб, який вже починає наповнюватись купюрами — туди кладуть зібрані кошти, які підуть на підтримку українських військових.
“Усе, що ви тут бачите, — це робота дітей з гуртка кулінарії, прикладного мистецтва, дизайну, вишиванки та майстерні прикрас. Звичайно ж, під нашим керівництвом (сміється), не без того. І саме завдяки дітям сьогодні ми маємо можливість допомогти нашим захисникам коштами з цієї ярмарки”, — каже одна з організаторок заходу Марія Матвійчук.
13:48. Вже чутно сміх дітей: містяни починають збиратися біля столів та обирають солодощі серед запропонованого. Учениця кулінарного гуртка Вікторія вже перемовляється зі своїми першими покупцями.
— Зефір по 20 гривень, є з манго і ківі. Який тобі?
— Можна з манго?
— Можна, бери швиденько.
На сусідньому столі з’явилася посудина з написом “Безпрограшна Лотерея”. У ній лежать жовті упаковки з під кіндеру, у яких є папірці з порадами та передбаченнями.
Спробувати їжу з острозького ярмарку та придбати прикраси пришли не тільки жителі Острога, а представники шкіл з усього району, тому столики опустіли ще до початку вистави.
— Доїдайте усе скоріше. Скоро початок [вистави], — говорить до дітей заступниця директора Будинку Школяра Христина Стрілецька.
14:05. Люди поступово починають переходити до глядацької зали та займати місця — половину зали заповнено.
Темно-червоні лаштунки ще закриті, а приміщення заповнене тьмяним світлом.
У кінці зали видніється звукооператор команди, який налаштовує апаратуру та переглядає сценарій сьогоднішньої вистави.
Попри те, що спектакль орієнтований на дитячу авдиторію, на другому поверсі вже зайняли місця глядачі іншої вікової категорії: учасники клубу “Активного довголіття” вирішили доєднатись до перегляду.
“Наш клуб підтримки літніх людей прийшов подивитись на спектакль із задоволенням. Зустрічаємось ми щотижня, але сьогодні вирішили провести час з дітьми та підтримати їх. Могло прийти і більше, але, розумієте, ми вже не такі активні, проблеми зі здоров’ям не дають такої можливості”, — говорить 68-річна учасниця клубу, колишня вчителька з Краматорську Тетяна Пивовара.
14:10. Усі глядачі вже сіли на вільні місця та зняли куртки – у приміщенні гарячі батареї, які опалюють усю залу. На сцену виходить керівниця театрального гуртка Людмила Грицюк та оголошує про початок вистави.
“Всім бажаю приємного та спокійного перегляду. У разі тривоги просимо перейти до укриття, яке знаходиться біля будинку культури школяра”, — доповнює Людмила Грицюк.
Керівниця покидає сцену, навколо гасне світло, а лаштунки повільно розсуваються. У залі чутно тільки тишу — усі глядачі очікують початку вистави.
Коли освітлення заповнило усе приміщення, на сцені вже сиділа дівчина у смугастій кофтинці, а біля неї виднілася акторка з пухнастим хвостом, рудими вухами та вбранням – це детектив кіт Пуеро та дівчинка Аля, головні герої у виставі.
“Сьогодні на сцені детективна п’єса драматургині Анни Галас, в якому Кіт Пуеро та дівчинка Ася розслідують заплутану справу і шукають підозрюваного”, — коментує керівниця гуртка.
Глядачі одразу ж дістали телефони та почали знімати виставу, паралельно сміючись над розмовами героїв.
Моментами було чутно, як діти захоплювались сюжетом та відповідали на діалоги під час виступу.
— Вона що, відьма? — каже персонажка Ася.
— Бабай, бабай! — доповнює маленький глядач.
14:29. Частина глядачів покидає залу посеред виступу: це 6-7 класи Грем’яцького ліцею, які приїхали в Острог подивитись на п’єсу:
— Вже все?
— Так, нас чекає автобус, треба йти, — перемовляються між собою учні та класна керівниця Ольга.
14:45. Тим часом вистава добігає кульмінації та розв’язки. Глядачі заповнили залу оплесками та свистом.
— Браво! — прокричав один з глядачів.
Оплески припинилися, як тільки керівниця гурту почала свою фінальну промову.
“Хочу подякувати адміністрації Будинку Культури за можливість бути тут. І звичайно ж батькам, які підтримують своїх дітей. Усього цього не могло б бути без ЗСУ, які кожен день захищають наше цивільне життя”, — говорить керівниця гуртка Людмила Грицюк.
Актори роблять поклін та залишають сцену.
“Нервів було дуже багато витрачено, але ми це зробили. Виступати на сцені було важче, ніж на репетиціях”, — доповнює акторка Ілона Степанець.
Гурток проводить свої спектаклі в Острозі не вперше, тому актори сподіваються, що зовсім скоро покажуть свої нові виступи.
“Спектакль було дуже цікаво дивитись, я наче сама побувала у сюжеті. Найбільше сподобався кіт Пуаро”, — говорить 14-річна глядачка вистави Аліна Гриценко.
“У найближчому майбутньому наш Центр Культури хоче стати рушієм розвитку острожан, адже наша ціль – залучити якомога більше молоді до активності і дозвілля. І ми із задоволенням будемо допомагати їм у здійсненні спільних проєктів та планів, як, наприклад, сьогоднішня вистава”, — розповідає директорка Центру культури Тетяна Довга.
Текст: Анастасія Погребняк
Фото: Максим Рябовол