> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://ostroh.info/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# “Зараз не той час, коли можна сидіти вдома”, — острожанин Дмитро Кір′янчук
- URL: https://ostroh.info/misto/zaraz-ne-toi-chas-koly-mozhna-sydity-vdoma-ostrozhanyn-dmytro-kir-ianchuk/
- Published: 2022-03-04T10:50:48.000Z
- Updated: 2026-10-21T17:53:39.000Z
- Description: З Дмитром Кір′янчуком мене знайомлять у волонтерському штабі 2 березня. Кажуть, що треба встигнути записати з ним інтерв’ю сьогодні, бо завтра він вже поїде на фронт. Пластун, волонтер, водій, батько, вчитель у школі для дітей з порушеннями слуху розповів про своє волонтерство в Острозі та складний…
- Author: Коритна Єва
- Tags: Місто, Інтерв'ю, інтерв'ю, армія, війна, Острог, Україна, #wp-category-12, #wp-category-21, #wp-tag-662, #wp-tag-1097, #wp-tag-1080, #wp-tag-27, #wp-tag-508, #wp-route-aa06cc8121fa2ac7, #wp-source-25326

*З Дмитром Кір′янчуком мене знайомлять у волонтерському штабі 2 березня. Кажуть, що треба встигнути записати з ним інтерв’ю сьогодні, бо завтра він вже поїде на фронт.* 

*Пластун, волонтер, водій, батько, вчитель у школі для дітей з порушеннями слуху розповів про своє волонтерство в Острозі та складний шлях в армію.* 

---

Мене не викликали в армію, бо у мене три освіти і троє дітей. Поки я вчився, до тих пір не викликали. Потім одружився…

У чотирнадцятому році ходив у військкомат, вони мені сказали: “*Ну, куди, в тебе троє дітей. Сиди і виховуй”*. Мені було двадцять чотири роки. Потім, правда, подзвонили, почали питати: “*Чи не хочете ви на контракт?*“. Я не встиг відповісти, бо почув, що інший голос щось йому пояснює. І він сам мені: “*А, зрозуміло. Ви не хочете на контракт”*, — і поклав слухавку.

Я працюю вихователем у школі для глухонімих, а ще, як це зараз модно писати, інженером-електроніком. Вся комп’ютерна техніка, там, віндоус поміняти, налаштувати програми, з якими ми працюємо, для слабочуючих дітей, ну, це все на мені.

У перший день війни ми всіх дітей віддавали безпосередньо батькам, після того повернувся додому, забрав своїх дітей, завіз до тещі. На другий день там зробили бомбосховище у підвалі. А далі що? Що я буду вдома робити? Я активний, я пластун, коли навчався в академії, то дуже багато пластував, зараз вже трохи менше. Але що я буду вдома робити? Приїхав до волонтерського штабу, сказав: “*Ось мої руки і колеса*“. Та вже й тут допомогаю всім, що треба. Завантажити-розвантажити, завезти-привезти. Я готовий тут робити всю цю роботу.

Зараз не той час, коли можна сидіти вдома.

Сьогодні у школу, де я працюю, прийшов лист з області: “В*сім військовозобов’язаним з’явитися у військкомат”*. Я, як виконавець, швиденько зібрався і приїхав. Мене спитали: “*Вперше прийшов?*“. Я кажу: “*Нє, я в перший день війни ввечері вже був тут, записувався добровольцем”*. Мене тоді відправили додому, бо ж не маю ніякого бойового досвіду. Я казав, що можу допомагати. Розбираюся в комп’ютерах, можу тут, можу в теробороні, можу в армії. Мені запропонували підписати контракт, а я не можу йти на контракт.

А це після листа вже кажу: “*В перший день був, записувався”*. Знайшли. Ага, кажуть, що дійсно записаний, що бачуть, що хочу. Кажу: “*Так, хочу”*.

Мені сказали: “*Добре. Можете навіть сьогодні”*, — а ззаду гукають, мовляв: “*Ні, сьогодні вже поїхали. То значить завтра”*. Кажу, що в мене є права: “*Це важливо?”* Вони мені: “*О, це дуже важливо! Водіїв зараз не вистачає”*.

Записали мене, зробили ксерокопію документів, дали повістку, сказали завтра на десяту годину по дзвінку з’явитись. Зараз є велика потреба у водіях для категорії С, бо машини є, а водії, я так розумію, служать, як стрільці.

Ред. — категорія “С”— Призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів.

---

Вже після того, як я дякую за інтерв’ю, Дмитро сумно посміхається:

“*Про те, щоб бути військовим, у мене були мрії ще зі школи”*.

Нашу розмову обриває телефонний дзвінок.

РЕДАГУВАЛА АЛЬБІНА КАРМАН