Коли я вперше дізналася, що Влада Бойченка відрахували з Острозької академії через пости у Фейсбуці, то подумала: “Ні, це занадто маразматично навіть для мого університету”.
Влад частенько публікував критичні дописи та меми про ОА (зокрема, адміністрацію). Іноді це виглядало емоційно. Іноді до конструктивності можна було причепитися. Але він робив те, що і повинен робити журналіст: не мовчав про проблеми. Після його останнього допису я вирішила, що теж не маю права мовчати. Бо це — історія не про студента-журналіста, а про систему, з якою щось пішло не так.
Найбільше питань у мене викликає адміністрація. Друзі, невже ви справді думали, що журналістика буде комфортною спеціальністю? Я впевнена, що вас дратує джинса в місцевих ЗМІ та чорнуха в ефірах ТСН. Ви точно очікуєте, що ваші випускники стануть видатними розслідувачами та інтерв’юерами. Яким чином, якщо у студентські роки ви вимагаєте від них бути прес-секретарями Острозької академії? Неможливо бути критичним частково. Це називається “заангажованість”. І вона не має нічого спільного із назвою моєї спеціальності.
Адміністрація могла би значно виграти, якби дослухалася до критики, а не закривала студентам рота однією рукою, а іншою — підписувала наказ про відрахування. Якщо хтось щось критикує, це не означає, що він це щось ненавидить. Це означає, що йому не байдуже. Я вірю, що після нашого покоління прийде інше — яке буде ще більше поважати себе та свої права. Як ти збираєшся закривати рота йому, академіє?
У мене є питання до Братства спудеїв та студентства загалом. Ви ж розумієте, що Влад — це не ефемерний студент “десь на гуманітарному”? Ви усвідомлюєте, що якщо адміністрація дозволяє собі порушувати права одного студента, то спокійнісінько зробить це і з іншим, яким можете бути ви? Вам не здається, що адміністрація бере на себе забагато?
Влад сказав якось щось на кшталт: “Ця академія не тільки ректора, але й наша”. Адміністрація не має права на авторитаризм, а ми маємо право на наш університет.
Тому я очікую на реакцію адміністрації та закликаю вимагати цієї реакції. І тому я очікую реакції від Братства спудеїв на чолі з Богданом Михальчуком і не здивуюся, якщо ця реакція буде проакадемічною. Як там із програмами мобільності, Богдане?
Мене в армію навряд чи заберуть, але не думаю, що це привід мовчати. Бо ми — це Влад Бойченко. Люди, які прийшли сюди за якісними освітніми послугами, а не виховними лекціями, погрозами та Біблією на посвяті — увага, не хочу образити чиїсь релігійні почуття — у цьому православному халіфаті.
Цю колонку варто було опублікувати рік тому, а в адмінці вже рік стоїть текст Олі. Вона назвала його: “Чому я не хочу повертатися до СРСР”. Символічно, правда?
Додала б ще за класикою: “Думайте”, але нема тут про що думати.
Редакція не несе відповідальності за зміст блогових матеріалів.
6 Replies to “Ми — Влад Бойченко”
Створили собі культ Пасічники.
БС це кишенькова організація Пасічника, не варто очікувати від неї боротьби за права студентів.
А Влад молодець, поважаю.
У нас є такі, що підлизують викладачам і ректорату. Ви дратуєте, як і деякі викладачі! Я би запостив це у ФБ, але у нас немає свободи слова. Викладачі дозволяють собі коментувати призначення Зеленського і обливають його брудом під час пар. Деякі ж студенти їм всіляко підлизують і пишуть коментарі про професійних і об’єктивних викладачів. Ніфіга. І ще одне. ВНЗ – це аполітичний заклад, йоб бл. Розумієте?
Якщо Вам не відомо, то Бойченка відрахували не за пости за в фейсбуці, а за академічну заборгованість, він мав два незакритих предмети, які принципово відмовлявся здавати, у вас як журналістів повинно бути висвітлене явище з усіх боків, такий стандарт журналістики знайомий вам: баланс думок і точок зору, точність, повнота представлення фактів та інформації по проблемі?! Думаю більше не потрібно коментувати цей матеріал, ви висвітлили все ОДНОБОКО, якщо хочете розповісти історію Влада, то розкривайте її повністю, будь ласка.
Гуманітарію, тоді як Влад при двох заборгованостях став солдатом у ЗСУ, деякі його одногрупники/ці маючи ті ж борги змогли без перепон отримати диплом. Без армії, без вільного слухацтва. В цьому й біда. Він не “принципово відмовлявся здавати” предмети, а принципово відмовлявся йти на поклон, чого не скажеш, очевидно, про вище вказаних.
“Якщо Вам не відомо, то Бойченка відрахували не за пости за в фейсбуці” – Ваші слова, Гуманітарію.
1. То, значить, можна і за пости відрахувати? Просто у Влада не той випадок?
2. Яку ви посаду в деканаті обіймаєте, що знаєте причину відрахування?
І у мене повне розчарування в академії. Студентів не чують. Ректор помішаний на піарі та грошах. Вже не знає, що ще збудувати та кого покликати на відкриття. Краще б дофарбували 6 гуртожиток, аніж арку.
Цікава ситуація склалася на заочному під час ДЕКу і психологів-бакалаврів. Студенти, які зовсім не готувалися до екзамену і нічого не могли сказати здали, а тих, які готувалися, то тричі закликали до аудиторії і в результаті все одно незарах, бо ж виявляється всього-навсього хотіли грошей. На екзамені жоден із членів комісії не сказав, що вони можуть подати на апеляцію, а коли студенттой йшли до адміністрації, то них не пустили далі Пастушок.
То це так має бути?
Я студент четвертого курсу і з власного досвіду можу сказати про заочників і як вони здають.
Був присутній як від магістрині здавали на кафедрі англ мову. Одна дівчина студентка ОА, а іншу я вперше бачив. Отож, студентка ОА витягнула тему на вільне мовлення і практично без підготовку почала здавати з такою чудовою вимовою, лексикою і структурами, що відповідно 5. Інша як відкрила рот, то мені захотілося встати і вийти звідти чимдалі. Відповідно не здала, 2.
А перед тим, як нам дозволили зайти на кафедру, я стояв у коридорі готовився і до своєї здачі (пропуску), і чув діалог між ними. Одна справді не готовилася (студентка ОА), а інша просиділа цілу ніч і який в цьому сенс, якщо мову за ніч не вивчиш? Бекграунд залишається. Тому готовився чи ні – це взагалі мова ні про що.
ОА перевіряє не те, як ти вчив, а те як ти ЗНАЄШ. Щодо хабарів за здачу іспиту – впевнений на 100%, що це повністю висосаний факт з пальця. Викладачі так не будуть підставлятися, адже при розкриті факту хабарництва відразу буде Auf wiedersehen!