> ## Content Index > Fetch the complete content index at: https://ostroh.info/llms.txt > Use this file to discover other available public pages before exploring further. # Привезти американців в Острог: 6 кроків - URL: https://ostroh.info/oa/pryvezty-amerykantsiv-v-ostroh-6-krokiv/ - Published: 2018-10-09T20:53:13.000Z - Updated: 2026-10-21T17:47:56.000Z - Description: “English Club” проходив в Острозі 1-6 жовтня. Його організували студенти з “Campus Ukraine Ostroh” за підтримки ГО “Територія змін”. “Campus” – всесвітня студентська організація, три принципи якої: “усвідом себе”, “зміни себе” та “зміни світ”. Співорганізатор клубу Михайло Іващук розповів нам, як в… - Author: Марія Очеретяна - Tags: Острозька академія, Інтерв'ю, #wp-category-7, #wp-category-21, #wp-route-b2c452f2eb24c13c, #wp-source-14089 *“English Club” проходив в Острозі 1-6 жовтня. Його організували студенти з “Campus Ukraine Ostroh” за підтримки ГО “Територія змін”. “Campus” – всесвітня студентська організація, три принципи якої: “усвідом себе”, “зміни себе” та “зміни світ”.* *Співорганізатор клубу Михайло Іващук розповів нам, як в Острозі з’явилися американці та з якими проблемами стикнулися організатори.* **Крок 1\. А давайте зробимо це в Острозі.** Наша організація – всесвітня, тому в нас є міжнародні зв’язки. Спочатку з’явився Джон, який був лідером команди волонтерів, що приїхали. Він написав, що може приїхати в Україну з 1 по 7 жовтня. Обирали між двома містами, але все ж таки вдалося “забрати” волонтерів до нас. Певно, ні в кого з нас раніше не було досвіду організації заходів такого рівня. Влітку ми їздили на англомовний проект “Speak Out” (ред. – англомовний літній табір), щоб побачити, як це відбувається, зсередини. **Крок 2\. Хто це робитиме?** Для цього проекту треба було хоча би біля 20 волонтерів, щоб покрити все. “Ключова” команда спочатку складалася з шести людей. Потім ми набрали 16-17, не пам’ятаю точно. Але після закінчення клубу я бачу, що було би добре ще кількох. Ми стоїмо на християнських цінностях і, в першу чергу, шукали людей, які поділяють наші переконання. Але ми були відкриті, й коли інші приходили й просто казали: “Привіт, я хочу вам допомагати”, ми були їм раді. ![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/10/f668e374-65f9-4c80-aeb5-789bc30d652b-768x512.jpg) Серед волонтерів були “хелпери”, адміністратори класів, люди, які відповідали за чай-каву, за техніку. Адміністратори відповідали за те, щоб в аудиторіях все було добре, все було вчасно відкрито й закрито, щоб ніхто не писав на дошці. “Хелпери” комунікували безпосередньо з викладачами, гуляли з ними в позалекційний час, щоб вони просто не сиділи в готелі. Найчастіше ми виконували декілька функцій. Наприклад, я розкладав ноутбуки, потім був ведучим, потім “хелпером”. **Крок 3\. Місце, їжа, час.** Клуб вирішили робити в Острозькій академії. Були складнощі з тим, що академія закривається о шостій, а нам потрібно було працювати хоча б до восьмої. Нам казали: “Ні, це не реально, робіть свій клуб о четвертій, о третій”. Але ми не могли, бо це ж американці, в них інший часовий пояс. Тобто вони й так працювали за своїм часом практично вночі. Вдалося домовитися, що волонтери будуть проводити пари для студентів ОА. Крім того, ми подавали всю інформацію про американців: хто вони, скільки їм років, де працюють. Тобто академія знала все: що ми робимо, що будемо говорити, що робитимуть викладачі. ![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/10/100f7724-2d61-4651-a240-91c7bb474f98-768x512.jpg) Перше питання, яке в мене стояло: “А де ми візьмемо гроші?”. Але й самі американці шукали кошти для проекту. Вони писали своїм друзям: “Ми їдемо до України на такий проект, нам потрібно стільки коштів”. Вони шукали, й ми складали бюджет і шукали. Не було якогось спонсора, але добре, що американці живуть трішки краще за нас *(сміється).* **Крок 4\. Та хто до вас піде?** Дуже боялися, що ніхто не зареєструється. Я чомусь був впевнений, що американці в Острозі – це на 100 відсотків “зайде”. Але після того, як ми почали домовлятися з Братством спудеїв та адміністрацією, почали закрадатися сумніви. Було якесь таке ставлення: “45 людей? Ну хто піде?”. Але коли ми запустили реєстрацію, до нас за перші 5 годин зареєструвалася вже половина потрібної кількості. Ми навіть раніше закрили реєстрацію, бо не могли взяти стільки студентів. Довелося навіть робити відбір: ми надавали перевагу 1-2 курсу. Єдине, ми взяли всіх хлопців, бо їх було дуже мало – десь до десяти. **Крок 5\. Ну все, робимо.** Проект був, можна сказати, цілодобовим. Американці були дуже відкритими, ходили з учасниками на каву, гуляли, спілкувалися. Сама ж програма – 3-4 години щодня. Перша година – це урок англійської на соціальні теми з активною, корисною лексикою. Потім були дискусійні заняття. А остання година – це неформальна програма. Ми грали в ігри, а також було дві вечірки: українська та американська. На українську вечірку всі прийшли у вишиванках, принесли деруни, сирники… Музейники з Острозької академії дуже допомогли нам і навіть дали деякі експонати, щоб показати. На американській вечірці було багато американської їжі, ігри… ![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/10/06e18de3-9905-4119-9aa0-0cc8d3e29742-768x512.jpg) Звичайно, все було не так, як ми хотіли. Усе було ще краще. Коли ти робиш щось із людьми своєї культури, ти знаєш, що від них очікувати. А це – абсолютно інше розуміння всього, інша культура, інша мова. Це було для нас загадкою. Звичайно, я маю питання до волонтерів, але все було набагато краще, ніж ми очікували. Можливо, через те, що в нас немає з чим порівнювати. Але ми стали справжньою “english family”. **Крок 6\. Що це вам дало?** Багато недоспаних ночей. Я завжди дуже хвилююся, і вже десь за місяць до початку проекту погано спав. Думав про те, як же це буде. Але ми дуже виросли. Люди запитували: “Як ви, з різних факультетів, робите щось разом? Де ви взагалі взялися?”. Але ми об’єдналися навколо однієї ідеї. Я бачив, як вони (ред. – волонтери) росли, і я ріс разом із ними. Я розумів, що я остання інстанція, і якщо я не буду знати, що робити, то ніхто не знатиме. Мені зараз кажуть: “Я підходив до тебе, й у тебе завжди було рішення”. **– Наприклад?** Впала картина. Ніхто її не чіпав, а вона просто впала *(сміється).* ![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/10/0163430f-c731-4113-8ee5-195573bd1d67-768x512.jpg) А взагалі, це того варте. Коли ти бачиш реакції людей, які кажуть: “Англійський клуб – це круто. Раніше я боявся говорити англійською, а тепер можу підійти до американця й щось у нього запитати, навіть якщо не все розумію”, ти усвідомлюєш, що це не марно. Зміни – це завжди добре, навіть якщо в погану сторону. Тому що якщо людина змінюється, це означає, що вона не стоїть на місці й щось шукає. Фото: Катерина САФОНОВА Головне фото надане героєм матеріалу