Рівненська поетеса Ірина Мельник в Острозькій академії презентувала свою збірку «Вікна. Книга перша». Авторка працювала над книгою 9 років і називає її “слоненям”.
«Вікна. Частина Перша» – це збірка віршів, написаних з 2007 до 2016 року. Сюди ввійшла й інтимна лірика, і соціальна. На презентації авторка розповіла про довгий шлях створення книги, зачитала кілька своїх віршів та відповіла на запитання аудиторії. Пропонуємо вам головні цитати Ірини Мельник.
Про книгу
У мене вийшло таке маленьке “слоненя”. Коли народжується дитина, перед тим жінка виношує її 9 місяців, а слониха своє дитинча – 3 роки. Оскільки книга видавалася 3 роки, то в мене майже слоненя. Коли мене запитують про назву, чому “Вікно”? Напевно, якщо подивитися на вікна в цій аудиторії, прекрасні вікна та прекрасний краєвид за вікном. Осінь. Повітря. Чисте. Запашне. Ароматне. І, напевно, у кожного вдома є те вікно, якесь улюблене. І коли ти дивишся в нього, тобі стає комфортно. Вікна – це багатоплановий образ. Вікно – це межа між цим світом і тим, що за вікном. Вікно – це однозначна картина, яку ти бачиш або хочеш бачити.
Історія видання
Книгу свою я видавала у Львівському видавництві «Джезва». Чому саме там? Так склалися обставини. Книга створювалася два роки й за цей час змінилося два видавництва, «Джезва» – було третє. Але я думаю, якщо у світі щось сталося, значить воно так мало статися. Саме отак. Саме Львів. Саме “Джезва”. Саме вересень. Саме Форум видавців. Я тішуся тим, що вона зараз є і я можу тримати її в руках, який би шлях вона не пройшла.
Цікаві факти про збірку
Перша поезія й остання звучать суголосно: «Париж» і «Ти, Париж». Вони зовсім різні. Перша – це римована поезія, остання – білий вірш. «Париж» написаний у 2011 році, а «Ти, Париж» – у серпні минулого року. Ця поезія була перекладена французькою мовою. Мені вирішили зробити подарунок і замовили переклад. Він увійшов у книгу. Цікаво було працювати з перекладачем. Я тут уживала новотвори, а француженка не могла їх дослівно перекласти. Вона їх не розуміла і зобразила зовсім по-іншому. Коли я давала французькомовним людям читати вірші, вони порівнювали український варіант. Слова дуже відрізнялись.
Варто зазначити, упродовж цього року ми згадуємо Івана Франка. Згадуємо цю постать, що вона зробила для нас, для нашої країни, для нашої літератури. Я написала поезію, на яку мене надихнула пісня гурту “Один в каное” «Човен». Усім відомо, що ця пісня – вірш Івана Франка. Епіграф до мого віршу – це слова з його поезії: «Не один втонув тут човен, та не кожен же втонув. Хоч би дев’ять повернулось, то десятий повернув”.
Після презентації всі охочі могли придбати книгу з автографом Ірини або листівку з уривком її вірша.
Анна Попенко
Фото зі сторінки Ірини Мельник у ФБ.