Українські видавництва друкують все більше цікавих книг, тому буває важко визначити, що саме придбати. Активні студенти та студентки НаУ ОА поділилися своїми mustread – книгами, які обов’язково треба прочитати кожному.
Секретарка Братства спудеїв Дарина Єнісеєва:
З українських книг одна з найулюбленіших – це Люко Дашвар “На запах м’яса”. Жорстко, незвично, але інтригуюче. До кінця не могла відірвати очей. Із зарубіжних – Айн Ренд “Джерело”. Ця книга відкриває очі на життя і змушує задуматися про головні цілі людини. Безумовно раджу!
Юридичний консультант Братства Спудеїв Дмитро Космачов:
Мій улюблений жанр – антиутопія. Відповідно, я б порадив читати цей жанр як студентам, так і мешканцям міста. Мій улюблений роман – «1984», автор Джордж Орвелл. У романі описано, як над громадянами вигаданої держави Океанія було встановлено тоталітарну владу, і взагалі, як ця влада вела політику. За зразок вигаданої держави автор взяв СРСР, однак роман актуальний і сьогодні, і в наш час можна віднайти багато ситуацій, які описані на сторінках цього роману. Також варто зазначити, що роман написаний максимально «простими» словами і не потребує якихось спеціальних знань у сфері політології чи теорії держави. Окрім того, в романі надзвичайно цікава сюжетна лінія, переповнена напруженістю та інтригою.
Керівниця ОстРадіо Катерина Даценко:
Моя найулюбленіша: “Гордость и предубежденье”, роман Джейн Остін. Я б її рекомендувала, бо це класика літератури, і її просто потрібно прочитати.
Голова інформаційного підрозділу факультету ПІМ Остап Крамар:
Чесно кажучи, навіть не знаю такої універсальної книги, яка би сподобалась багатьом острожанам та студентам. Зараз читаю “Чому нації занепадають”, автори Дарон Аджемоглу, Джеймс Робінсон – ось хіба що її міг порадити для тих, хто цікавиться такою тематикою. Книга, яка розповідає про причини бідності і багатства країн, і, думаю, читаючи її, можна наводити свої паралелі з Україною. До речі, текст книги буде зрозумілий не тільки політологам – там все доступно для кожного, а всі нові терміни автори детально пояснюють. Окрім цієї книги, порадив би прочитати “Ігри, у які грають люди”, автор Е. Берн.
Голова Братства спудеїв Гуманітарного факультету Владислав Данильченко:
Не дуже люблю радити, яку книгу прочитати, бо вважаю, що різні книги можуть ставати джерелом натхнення і змін для різних людей. Але якщо обирати якусь універсальну книгу, то це “Реквієм по мрії” Г’юберта Селбі-молодшого. Такий вибір може видатися доволі банальним, але за останні 3 роки ця книга єдина, що по-справжньому вплинула на мій світогляд. Для студентів вона буде корисною, бо це є гімн молодості. Історія про таких, як і кожен з нас: зі своїми планами на майбутнє, світоглядом, ідеями, коханням, друзями, проблемами з батьками і самим собою, своїм місцем у світі. Є й інша лінія: мати головного героя – її ситуація аналогічна, але буде легшою для сприйняття старшому поколінню Острога. Це історія про те, як ЗАЛЕЖНІСТЬ підмінює МРІЮ. Залежність від людей, речей, емоцій, суспільних законів – це втрата самого себе. Так помирають мрії…
Керівник студентської театральної студії “Дивись” Вадим Юрченко:
Книга “Психолог у концтаборі”, автора Віктора Франкла. На питання “чому саме ця книга” відповім: кожен має це віднайти в книжці сам для себе, адже у кожного буде своя відповідь.
Крістіна ЛАПІКОЦЬКА