Сьогодні пересічному читачеві доступна величезна кількість різних за жанром книг. Тому Ostroh.info продовжує для вас серію публікацій “Що почитати?”.
Ми дізналися у викладачів та викладачок НаУ ОА, які книги зі своїх “мастрідів” вони можуть порекомендувати читацькій аудиторії.
Кандидат філософських наук, старший викладач Максим Карповець рекомендує 3 книги:
- “Земля загублених” Катерини Калитко – “це зібрання українських оповідань, що отримало відзнаку від BBC Україна”.
- “Не відпускай мене” Кадзуо Ішіґуро – “це дуже щемка, глибока й водночас трагічна історія. Ішіґуро прекрасно вміє імітувати під різні епохи, але тут він оголив наші почуття і сфокусував свою увагу на самій сутності людини як істоти”.
- “Руїни бога” Кейт Еткінсон – “драматична історія про Тедді Тодда, який не тільки пережив війну, а фактично усе травматичне ХХ століття. Тому це може бути своєрідним дайджестом попередньої епохи, але й водночас тонким дослідженням природи митця, поезії та суспільства”.
З дититинства він захоплювався пригодницькою та фантастичною літературою, авторами якої були: Толкін, Урсула ле Гуїн, Анджей Сапковський, Стівен Кінг та Джордж Мартін.
“Перші чотири книги циклу “Льоду й Полум’я” (у народі, загалом, “Гри престолів”) я прочитав ще в десятому класі, коли й близько нічого ще не було чути про екранізацію”, — зізнається Максим Карповець.
Кандидатка філологічних наук, доцентка Лідія Зелінська рекомендує не конкретні книги, а авторів:
“Із Антоном Чеховим можна зануритися у психіку людини безпечно, тобто без травм психоделічних творів сучасності. Із Г.Гессе – в інтелектуальні філософські пошуки людини, які межують із пародією і одкровенням. Із Х.Борхесом поблукати в лабіринтах культури людства, правда, пропахлої нафталіном, але свіжо пересортованої автором. Із С.Лемом полетіти в інші галактики, але виявиться, що це завжди політ до себе. А любити – тільки з Е.-М.Ремарком!”
Лідія Зелінська зазначає: “Деякі тексти витончують нашу душевну організацію. Деякі, не всі!”.
- “Інтернат” Сергія Жадана – “У книзі дуже добре передана атмосфера війни на Донбасі, враження складається, що мова йде про Атлантиду якраз перед катастрофою, що має з нею статися”.
- “Ціну нерівності” нобелівського лауреата з економіки Джозефа Стіґліца – “В ній проаналізовано стан нерівності в сучасних Сполучених Штатах Америки, причини того, чому 1% найбагатших людей контролює 90% капіталу. Також автор показує можливості змінити ситуацію. Попри те, що книгу написано про США, діагнози та прогнози Стіґліца цілком можна застосувати і до України”.
- “Майбутнє розуму” Мічіо Кайку – “В ній розповідається про сучасні дослідження мозку та свідомості. Робляться прогнози, як будуть розвиватися технології, чи зможемо ми створити штучний інтелект, яким він буде, яким може бути інопланетна свідомість”.
“З дитинства мені дуже запам’яталася книга «Мисливське собаківництво» — я сам її собі придбав, «серйозна і доросла» книга із красивими фото мисливських собак”, — із ностальгією пригадує Дмитро Шевчук.
Кандидатка психологічних наук, старша викладачка Вікторія Волошина для професійного розвитку рекомендує книгу:
- «Та, що біжить з вовками» Клариси Пінколи Естес – “Книга чудова для психологів та не тільки. Так, вона складна і неоднозначна, проте я відношу її до класу книг де постійно задаєш собі питання і сам шукаєш підтвердження на факти чи слова автора. Вона примушує критично мислити”.
Не менш важливими для загального та особистісного розвитку пані Вікторія вважає класичні твори, виокремлюючи наступні: «Вершник без голови» М. Ріда, «Три мушкетера» О. Дюма, «Портрет Доріана Грея» О. Уальда, «Ідіот» Ф. Достоєвського, п’єси А. Чехова, «Старий та море» Е. Хемінгуея, «Мастер і Маргарита» М.Булгакова, «Три товариші» Е.М. Ремарк.
Викладачка стверджує: “Для ефективного читання, передусім, потрібно осмислити прочитане завдяки хорошій уяві”.
Кандидат політичних наук, доцент Тарас Жовтенко рекомендує:
- “ВАЛІС” американського фантаста Філіпа К. Діка – “Книга особлива жанрово (як, зрештою, майже все у Ф. Дiка) – це глибоко фiлософський текст, який знаходиться на перетинi соцiальноï, психологiчноï, релiгiйноï тематики, але написаний при цьому надзвичайно легко”.
Тарас Жовтенко стверджує: “Кожна людина повинна читати в рік щонайменше 5-6 книг, а якщо автори іноземні, то віддавати переваги виключно оригіналам”.
Його першою не просто прочитаною, а передусім, “усвідомленою” книгою стала “Дюна” американського фантаста Френка Герберта. Зізнається, що цей твір залишив відбиток на все його життя.
“Обов’язково читайте! Для задоволення, для самовдосконалення, для самоосвіти – не так важливо, для чого саме, головне – читайте, знаходьте себе у світі книг!” — радить пан Тарас.
Марія КАРПЕЦЬ
Головне фото: BluChickenNinja