> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://ostroh.info/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Євгенія Піцикевич: “Будьте живими!”
- URL: https://ostroh.info/oa/yevgeniya-pitsykevych-budte-zhyvymy/
- Published: 2016-04-07T21:29:55.000Z
- Updated: 2026-10-21T18:46:00.000Z
- Description: Магістр спеціальності «Психологія», маючи вроджені фізичні вади, допомагає іншим стати впевненішими та відкритішими до світу й людей, мотивує та навчає цінувати кожну мить життя. На зустріч із Євгенією йдемо з підготованим переліком питань, проте дуже хвилюємося, чи вдасться побудувати розмову…
- Author: Острог ІНФО
- Tags: Острозька академія, Інтерв'ю, #wp-category-7, #wp-category-21, #wp-route-b2c452f2eb24c13c, #wp-source-2561

Магістр спеціальності «Психологія», маючи вроджені фізичні вади, допомагає іншим стати впевненішими та відкритішими до світу й людей, мотивує та навчає цінувати кожну мить життя. На зустріч із Євгенією йдемо з підготованим переліком питань, проте дуже хвилюємося, чи вдасться побудувати розмову толерантно, чи не зачепимо ми чогось надміру болючого. Але дівчина руйнує весь сценарій своєю проникливістю та відкритістю.

**Коли ми були на 1 курсі, ти проводила з нами тренінг для кращого знайомства групи. Наскільки ці тренінги корисні для першокурсників і наскільки вони корисні для тебе як людини, що проводить такі заходи?**

> Почнемо з того, що я психолог і я дуже люблю те, чим займаюся. Якщо є можливість провести якийсь тренінг, то мені це принесе задоволення. Усе починається з того, чи сама людина зацікавлена і налаштована на зміни, тоді психологія справді працює. Звісно, тренери працюють над змістовним наповненням, щоб це було ефективно, ураховуються певні професійні моменти. Якщо в тренінг вкласти інтерес, то він ефективний для всіх: для тих, на кого спрямований, і для мене як тієї, хто проводить. Бо не тільки я з людьми, але й вони зі мною. Це двосторонній процес.

**Кажуть, якщо люди обирають для себе психологію, то вони намагаються знайти для себе відповіді на вічні й актуальні питання, збалансувати своє бачення світу. Що вплинуло на вибір цієї професії?**

> Ходить така стала фраза, що «хто обирає психологію, той сам її потребує». От і я так вибрала, хотіла якось розібратися в собі й уже станом на сьогодні я багато чого відкрила для себе й тепер відчуваю, що є ресурсом для того, щоб допомогти іншим.

**У майбутньому ти, звичайно, позиціюєш себе як психолог-професіонал. Якою галуззю ти плануєш займатися – робота з дітьми, дорослими, сімейна психологія?**

> Кожен психолог обирає свій стиль і для цього є різні галузі. Конкретно для мене – це тілесно-орієнтована, процесуальна психологія. Крім того, я цікавлюсь іншими течіями, які дотичні до психології і стосуються особистісного розвитку. Моє зацікавлення спрямоване на роботу з дорослими людьми. Щодо дітей, то на цей момент я невпевнена, хоча й не категорична. Усе можливо.

**Настільки ти можеш назвати себе комунікабельною людиною? Чи широке твоє коло спілкування і хто туди входить?**

> Мені пощастило в тому плані, що я зустріла не просто своїх друзів, а зустріла рідних людей. Їх насправді не багато, але вони дуже важливі для мене. Я люблю спілкуватися з людьми, у цьому моя робота і в цьому я сама. Мені приємно бачити нових людей і, що важливіше, бачити в них людей.

[![_-dEoyzGSeo](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2016/04/dEoyzGSeo-599x334.jpg)](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2016/04/dEoyzGSeo.jpg)

**Чи траплялися в тебе ситуації, коли було важко знаходити контакт із людьми? Як ти з цим справлялася?**

> Я позиціюю себе так, що всі ситуації, які є у моєму житті, я створюю сама. Тобто якщо якась людина з’явилася, із якою мені важко, то вона приносить урок про те, чого я маю навчитися. Це моє бачення. Коли я свідомо ставлюся до того, що відбувається, то якось усе стає набагато простіше. У мене був дуже різний досвід: не завжди на «ура», але він теж потрібен.

**Чи були в тебе ситуації, коли тебе ображали або не сприймали?**

> Я скажу, що мені у житті дуже щастить, бо не було такої яскравої ситуації, коли мене дискредитували чи образили. У мене ще не критична стадія діагнозу, я знаю багато людей, які в гіршій ситуації, ніж я, і їм справді важко. Тут усе залежить від людини, від того, як вона це бачить: одна прийме це як кінець, вибирає «не жити» і тоді це існування в чотирьох стінах. На жаль, так теж буває. **Є варіант, коли розумієш, що тіло** **– це лише частина буття, а справжнє «я» це щось набагато глибше. Я вважаю, що всі обмеження тільки в голові**. Бо люди з фізичними вадами можуть думати про те, що не буде нормального життя, і планують його в темних тонах. Це я кажу з власного спілкування. Насправді, мені хотілося б допомогти в тому, щоб змінити ставлення до самого себе. Знову ж таки, інші люди – то лише зовнішній фактор, усе залежить від того, що йде від тебе у зовнішній світ. Тобто, якщо людина показує, що «вже все» і вона нічого не доб’ється, нічого не зробить, тоді таке життя й буде. Тут важливо усвідомити свою цінність.

**Які б поради ти дала людям із вадами здоров’я, щоб їм було легко «влитися» в новий колектив?**

> Будьте собою! Насправді є багато людей, які надають таку сильну підтримку, що це просто щось. От із них можна брати ресурс для себе. **Немає чітко «чорне» чи «біле», життя – воно різне. Важливо вчитися відчувати теперішній момент, насолоджуватися ним.** Та, щоб до цього дійти, потрібно взяти на себе сміливість чесно підняти всі пласти, за якими ховається біль.

Читайте також: **[Тарас Сокол про те, як на милицях підкорив Говерлу, лижі та футбол](https://ostroh.info/2016/04/taras-sokol-pro-te-yak-na-mylytsyah-pidkoryv-goverlu-lyzhi-ta-futbol/).**

**Які в тебе захоплення, від чого ти отримуєш найбільше задоволення?**

> Психологія, от це дуже люблю. Я пишу вірші, прозу, і багато людей уже про мене знають: якось відгукуються на мою творчість, що мене дуже радує. Я люблю природу в усіх її проявах. Це просто неймовірний ресурс. Займаюся медитацією так, як я це бачу. Також їжджу на різні фестивалі, люблю «живі»концерти. Я живу за відчуттями.

[![wF-RTevfO1A](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2016/04/wF-RTevfO1A1-599x334.jpg)](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2016/04/wF-RTevfO1A1.jpg)

**Несприйняття соціумом людини з фізичною вадою є суспільною чи особистісною проблемою?**

> **Знаю, що проблеми є на державному рівні. Тобто, про людей із обмеженими фізичними можливостями мало хто думає і піклується. Банальний приклад: у готелях немає спеціальних облаштованих номерів, немає поручнів, щоб підійматися сходами.** І таких от непродуманих деталей безліч. Так виникає зайвий привід задуматися, що з тобою щось не так.
> 
> Повторюся, якщо людина вважає для себе це проблемою, тоді так **–** це проблема, і вона від цього страждає. У сім’ї такої дитини багато залежить від батьків. Часто виникає надмірна опіка. Це заважає. Та тут їх можна зрозуміти, адже вони хочуть допомогти, а, по-чесному, просто не знають як.

**Тобто «любові буває забагато», як говориться у відомому вислові?**

> Ні, любові забагато не буває. Коли опіка надмірна, це не любов. **Справді, любові багато не буває і завдяки тому, що є почуття підтримки, розуміння і турботи, це дає можливість надихатися і жити життям, яким би воно не було.** Люди думають, що дитина багато що сама не може, і, як результат, усе робиться замість неї, вона не знає своїх можливостей, і в один «прекрасний» момент вона може повірити в те, що нічого не може. Коли вона піде з батьківської хати у світ з такими думками, то їй буде дуже важко. Інший варіант, коли світ показує, що можливо все.

**Хто тебе надихає?**

> Знаєте, я не готова назвати якусь відому людину, іноді геть пересічні люди впливають на мене. Це такі моменти зустрічі, які відбуваються раптово, коли спілкуєшся з людиною 10 хвилин, а якісь уже такі слова для себе чуєш, що «Ого!». Розповім історію. Перед вступом в ОА мене мало не переговорили на іншу спеціальність. От їду я в потязі і мені просто незнайомий чоловік навпроти сказав, що «живи так, як хочеш». Сама ця фраза стала остаточною крапкою в прийнятті рішення. І ось я та, хто я є. І досі живу так, як хочеться.

**Який твій девіз?**

> Девізу немає, є посил. **Будьте живими. Живіть теперішнім моментом. Тут і зараз.**
> 
> **Я просто живу і мені це подобається.**

Фото із соціальної мережі Vkontakte,  
Наталя Веляник, Мар’яна Ковцун