Публікації / Блоги

Добі вільний: як я оформила індплан

Комендант, паспортний, бухгалтерія, кафедра, деканат – п’ять, здавалось би, простих кроків.

Everything begins with choice – усе починається з вибору

Індивідуальний план або вільне відвідування – схожі форми навчання, але різниця все ж є.

Перше варто брати у двох випадках:

якщо вдалося знайти роботу та офіційно працевлаштуватися
якщо у тебе довготривале стажування/навчання закордоном

Друге варто брати, якщо:

ти в Острозі, але потребуєш профілактичне (чи інше) лікування на денному стаціонарі
волонтерство чи інші вагомі причини регулярно пропускати пари

May the Force be with you! – Хай буде з тобою Сила!

На шляху до індплану на мене чекали п’ять дверей, які треба було відкрити.

Двері нульові. Деканат. Сюди потрібно прийти одразу, щоб за зразком написати заяву про оформлення індплану. Заява є? Йдемо далі!

Двері перші. Комендант. Оскільки я жила в гуртожитку, то потрібно було з’їхати. А я як добропорядна студентка не хотіла тримати за собою місце, бо є хтось, хто вчиться в ОА і мріє про гуртожиток (секунда моралізаторства).

– Роботу знайшла? – питає комендант.

– Можна і так сказати, – я.

– Ну дивись. Був тут один, який казав, що роботу мрії знайшов. Теж виселився, а через півроку повернувся, хотів знову у гуртожиток. А роботу кинув.

– Не думаю, що у мене буде так.

Боргу за гуртожиток не було – підпис поставили швидко.

Двері другі. Паспортистка. Перший раз я прийшла без паспорта (логічно, знаю), тому повернулась наступного дня. Заповнила форму про те, що хочу знятися з місця реєстрації. Мені дали цей документ, мій паспорт і квитанцію з даними, щоб оплатити цю послугу.

Двері треті. ЦНАП. Центр надання адміністративних послуг – місце, де мене мали зняти з реєстрації. У будні вони працюють до 17:15. Тож я прийшла з цією квитанцією біля 16:00.

– Хочу знятися з місця реєстрації.

– Квитанцію оплатили?

– Я думала, що це у вас можна зробити.

– Хм. Я терміналом не вмію.., – дивиться на колегу, – а ти зробиш?

– Ні, не можу. Йдіть в банк, щоб оплатити.

Houston, we have a problem – Х’юстон, у нас проблеми!

Я трохи пошкодувала, що оформлюю це все взимку, коли надворі таке, що краще сидіти у кімнаті і пити гарячий чай. Але вибору не було – пішла в банк. Простояла одну чергу до терміналу, але не розібралась, як оплатити послугу. Пішла до іншого терміналу, де вже стояла працівниця банку. Ціна послуги – 13.60 грн, а ще 5 грн – комісія банку.

– Хах, – я посміхнулась.

– Щось не так? – працівниця банку.

– Та дивно просто, що послуга 13.60, а комісія – 5 грн.

– Це ще нормально. От коли ви шлюб реєструєте, то послуга вартує 0.80 копійок, а комісія – 5 грн.

Я пішла знову до ЦНАПу, уже з оплаченою квитанцією. Тепер мені швидко поставили позначку у паспорті, що зняли з місця реєстрації в Острозі. Відсьогодні я – безхатько.

I’ll be back – Я ще повернуся

Двері четверті. Бухгалтерія. У бухгалтерію я пішла наступного дня, але не подивилась, коли вони працюють. Ці двері мені не відкрились. Обідня перерва у них з 13:00 до 14:00. Працюють з 9:00 до 18:00 (а в п’ятницю до 17:00). Повернулась уже наступного дня. Якщо боргів за навчання/гуртожиток немає, то підпис ставлять швидко. У мене так і сталося.

Двері п’яті. Кафедра. Тиждень я чекала, поки в Острог приїде завідувачка кафедри. Коли вона приїхала, то я пішла за підписом до неї на пару.

– Ірино, ви ж розумієте, що ось це все ви ще встигнете? У вас ще все життя попереду. Ще напрацюєтесь.

– Угу.

– Вчитися потрібно, вчитися! Коли ще у вас така нагода буде?

– Угу.

– Та що я вам розказую. Ви все одно мене не послухаєте.

– Угу. Дякую за підпис. До зустрічі.

Як не дивно, я таки не дослухалась до її думки.

Деканат. Повернення. З усіма підписами я прийшла до деканату. З почуттям перемоги і гордості даю цей аркуш методистці. Вона дивиться на мене, дістає ще один аркуш, дає мені:

– Ось індивідуальний графік-план навчання. Піди до кожного свого викладача за підписом.

– Що? Як? А чому ви одразу цього не дали?

– ….

Кафедра. Повернення. Приходжу на кафедру, щоб хоч когось з викладачів знайти.

– Дехто вже поїхав і буде з понеділка тільки.

– І що мені робити? Мене тут уже не буде..

– Ти можеш залишити цей графік-план старості, він все одно ходить на пари, тому може попросити підписатись, а потім занести в деканат.

– Справді? Круто! Дякую!

Dobby, you’re free – Добі, ти вільний