> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://ostroh.info/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Польща та Німеччина моїми очима: все, що ви соромилися запитати
- URL: https://ostroh.info/publications/blogy/polshha-ta-nimechchyna-moyimy-ochyma-vse-shho-vy-soromylysya-zapytaty/
- Published: 2018-02-17T21:16:16.000Z
- Updated: 2026-10-21T17:46:00.000Z
- Description: Побачити, як німці співають Рамштайн (пам’ятаєте ж «Мутер»?) у караоке, погуляти двома польськими та двома німецькими містами, покататись маршруткою, інтерсіті, електричкою, убером, літаком, побачити 1000 і 1 пам’ятку та гарну будівлю, а також поспілкуватись із справжнім німцем (і все це за 140…
- Author: Острог ІНФО
- Tags: Публікації / Блоги, #wp-category-19, #wp-route-9275805b5c973c8c, #wp-source-10497

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/28275790_645935642443146_1574999793_o-521x512.jpg) 

Побачити, як німці співають Рамштайн (пам’ятаєте ж «Мутер»?) у караоке, погуляти двома польськими та двома німецькими містами, покататись маршруткою, інтерсіті, електричкою, убером, літаком, побачити 1000 і 1 пам’ятку та гарну будівлю, а також поспілкуватись із справжнім німцем (**і все це за 140 євро**) – історія про те, як я провела 5 днів зимових канікул.

**Орієнтовний час читання: 13 хв.**

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9928-983x512.jpg) 

#### **Поїхали!**

Аби ця вся писанина була хоч трохи корисною для когось, то, окрім «отсєбятіні», я вказуватиму, скільки і що коштувало в обох країнах (p.s. На той час **курс євро – 35 грн, злотих – 8 грн**).

Якщо ви дуже візуали і не маєте 13 вільних хвилин, щоб прочитати цей текст, то можете почати з відео.

Вся подорож – у трьох хвилинах.

[Зовнішній матеріал (вбудовування вимкнено у тестовій копії)](https://www.youtube.com/embed/I%5F2GVBBxSZU?feature=oembed)

#### **«Здається, стало чистіше»**

Зустрілась я зі своєю подругою-попутницею Настею у Львові. Звідти ми поїхали на Перемишль (**інтерсіті Львів-Перемишль вартує 245 грн**).

Поїзд кордон набагато швидше проходить, аніж машина. Прикордонники кілька разів переглянули документи і пакунки – все.

Коли перетнули кордон і трохи проїхали, то Настя спитала: «Мені здається, чи стало чистіше?». Я у вікно не дивилась – не знаю.

За кілька годин були уже на місці. Дізнались, що через годину з Перемишля на Краків (наша точка «В» поїздки) їде маршрутка. Знайшли її дуже швидко, бо потрібно було тільки підземкою пройтись і повернути направо, щоб вийти на автовокзал.

**Маршрутка Перемишль-Краків вартує 306 грн** (їхати реально було півдня, десь 4 години).

У нас була ще година вільного часу, от ми і пішли гуляти. Ходили за інтуїцією, бо щось поляки англійською не дуже володіли. Але якось так вийшло, що ноги нас самі привели до старого міста. Гарно, відчувається архітектура тієї епохи. Все.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9918-384x512.jpg)

старе місто у Перемишлі

Побігли вже до маршрутки. Заблукали, але тут з’явились українці. На переході почули українською: «У нас ще 20 хв до відправлення!». І зрозуміли, що вони теж їдуть тією маршруткою на Краків. Встигли.

Приїхали до Кракова – майже темно. Але перше, що кинулось в очі – реклама українською. Мамо, я вдома?) Здалось, що рекламісти там дуже продумані, бо реклама була про дзвінки в Україну.

#### **«Чому в тебе ціла купа дивних речей, які я не розумію…»**

Краків вночі дуже гарний. Темрява додає епічності. А відкритість чіпляє. Для мене ця відкритість була у величезних вікнах багатоповерхівок: я бачила, як люди працювали в офісі, як вчились танцювати, як говорили і пили чай/каву. Ціна на каву, до речі, одразу злякала.. маленьке капучіно, яке в Острозі я беру за 14 грн, там – від 6 злотих (48 грн). Але ми його таки взяли. Потім пішли шукати Флоріанські ворота, бо там у нас була зустріч зі знайомим українцем, який переїхав до Кракова. Пішли ми пішки, бо йти там було біля 2 км, тому ми просто зробили скрін карти (беззмістовно), але у підсумку трохи заблукали.. і магічним чином повернулись знову до вокзалу. Зрозуміли, що щось пішло не так.

Знайшли поляка, запитали дорогу. Англійську він знав дуже погано, трохи українські слова розумів, трохи польською пояснював. А потім просто пішов з нами, щоб показати дорогу: ми пішли через Галерею Краковську, вийшли на площі, пішли через підземний перехід, знову вийшли.. і поняли, що не знаємо, де ті ворота. Підходимо ще до одного поляка, який уже міг відповісти англійською. Питаємо. А він сміючись і каже: «Ви жартуєте?». Потім показав пальцем на якусь будівлю за парком і сказав, що ми вже прийшли до місця призначення. Ми подякували і пішли.. Тут потрібно хештеґ #нумижтуристки.

Там був МакДональдс. Ми пораділи і пішли поїсти хоч щось. Дивно, але там навіть Мак інший. Одразу біля входу ряд автоматів, щоб зробити замовлення самостійно. Черг, відповідно, теж не було. Взяли **одну стандартну порцію на двох за 128 грн.** Потім зустрілись з нашим знайомим і пішли гуляти. Вечірній Краків атмосферою дуже нагадує Львів, от тільки вуличних музик не чулося. А карети, яких не видно у Львові, були. Екскурсія у нас проходила якимось єврейським райончиком та трохи безлюдними вулицями. Думаю, якщо йти за інтуїцією, то туди можна легко потрапити. Погуляли, пішли в гості, Настя спробувала акройогу, цікаво було послухати про «флаєрів» та «базу», а я спробувала страхувати. Обійшлось без жертв – свою функцію виконала.

Ми поспівали під гітару «Тебе це може вбити» і пішли спати. Вранці у нас літак.

#### **«Вітаю у Нюрнберґу!»**

Виліт рано (точно не згадаю, десь о 9), але в аеропорту треба бути за 2 години до вильоту (як мінімум). Тому ми взяли таксі до залізничного вокзалу від місця, де ночували. Це був Uber, який обійшовся нам у 134 грн з кожної. Далі ми сіли на **поїзд до аеропорту** (орієнтовно 20-30 хв їде), вартує **87 грн.**

До речі, про літак. Білети знайшли на **kiwi.com.** Звідси і пішов вибір міст. Сайт порівнює усі рейси й ціни перельотів між країнами. От ми і обрали найбільш вигідний рейс. Тому сказати, що «о Боже, я все життя мріяла про Краків та Нюрнберґ» я не можу, бо такого не було.

**Білети на літак у дві сторони** (Краків-Нюрнберґ, Нюрнберґ-Краків) обійшлись нам у 60 євро, **по 30 євро з кожної**.. складно уявити, що можна злітати в іншу країну за 500 грн, правда ж?).

**Мініатюра:** стоїмо ми у Кракові в аеропорту. Говоримо між собою англійською. Потім переключились на українську. І тут хлопець, який стояв просто перед нами, повертається і каже: «Привіт, дівчат! Ви з України?». Чому я не здивувалась, що у черзі на літак з Польщі у Німеччину перед нами стояв саме львів‘янин? Він їхав на найбільшу у світі виставку дерев’яних іграшок, яка випала якраз на ті дні, коли ми маємо бути у місті. Дізнались, що 50 тисяч людей беруть у ній участь! Ми уже були в очікуванні тисяч людей з різних країн, які безтурботно гуляють містом.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9930-1.gif)

той самий львів‘янин

Прилетіли досить швидко. Трохи більше години переліт зайняв.

Лайфхак: беріть тільки рюкзак, менше перейматись треба буде і доплачувати не доведеться. І рідину із собою брати не можна (більше 100 мл), вони навіть мою водичку від макіяжу викинули.. боляче було дивитись. І обов’язково роздрукуйте білети. І читайте, що на сайті пишуть дрібними літерами, бо якщо не підтвердите свою особу одразу і безкоштовно, то зробите це за 100 євро в аеропорту. Ремарка закінчена. Тож переліт зайняв трохи більше години. Біля 11 ранку ми були у Нюрнберґу.

#### **«Підемо на вечірку каучсерферів?»**

На сайті **couchsurfing.com** ми знайшли німця, який погодився скласти нам компанію і все показати/розказати. І це було найкраще рішення за всю нашу подорож!

Щодо міста. У принципі, якщо орієнтуватись і мати час, то можна постійно ходити пішки. Але ми не знали і часу було не так багато.

З аеропорту до центру міста можна доїхати просто на метро, кілька станцій проїхати. Квитки у **метро** вартували **210 грн/день.** Але тут цікаво, бо якщо купуєш квиток у суботу, то він діє на всі вихідні, тобто 210 грн за суботу + неділю. І це на увесь транспорт: метро і маршрутки по місту. **Одноразовий білет – 105 грн.**

Нашого нового друга звали Річард. Він фрілансер, працює в ІТ, тому міг присвятити нам цілих два дні, що і зробив з власної ініціативи.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9917-684x512.jpg)

наше тріо: я, Настя, Річард

Якщо коротко, то ми були: всюди, реально за день обійшли ключові точки міста (майже всі). Так, дуже гарно. Так, «ох, ах, вундершон» звучало від нас постійно. Але найкраще у цьому дні – то спілкування з Річардом. Є така річ: «подорожуй з метою». Чому я думаю, що це важливо? Бо коли ти їдеш кудись «просто так», то і повертаєшся додому порожнім: з емоціями, але без розуміння. Завдяки Річарду ми зрозуміли, як думають німці із типового містечка Баварії, де вони працюють, як живуть, що вважають важливим. Ми багато говорили про цінності і зовсім трохи про те, а що навколо. Хоча й останнього нам вистачало. Хто краще розкаже про своє місто, як не людина, яка там живе? Тому дуже рекомендую знайти свого Річарда і насолоджуватись поїздкою. А ми ще й насолоджувалась дешевою вуличною їжею (**булочки/пиріжки за 70 грн/штуку**) і смачнющим глінтвейном, який коштував так само, як і пиріжки.

**Ключові пункти:**

– Нюрнберзька фортеця (гарна панорама міста, видно, що високі будинки – то не про Нюрнберґ)

– Міські мури/башти/брами (їх багато, вони всюди)

– Центральний ринковий майдан (місце, де туристи захопили все)

– Церква Святого Себальда (це треба просто побачити)

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9919-946x512.jpg)

та сама панорама міста

Окрім цього, якщо просто гуляти містом, то можна побачити багато гарних (очевидно суб’єктивна думка) місць, які так і лишились безіменними для мене.

Коли прийшов вечір, то Річард взяв нас у караоке, де він та інші каучсерфери вирішили зустрітись, щоб гарно провести час.

#### **«Рамштайн по-баварськи»**

Темно. Людей майже немає, але один хлопець вийшов на сцену. Включили музику, і через хвилину до мене дійшло, що він співав німецький метал, «Ду хаст» Рамштайна. Щоб оцінити, наскільки то було моторошно – послухайте цю композицію, додайте трохи аматорства, а потім уявіть собі стереотипного байкера з американських фільмів 90-х – це відбувалось за 5 метрів від мене.

Ми сіли за наш столик до нових знайомих та намагались поговорити під зловісне «Ду хаст». Потім все змінилось.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9920-525x512.jpg)

драйв німців легко підхопити: я теж співала

За півгодини у караоке всі столики були уже зайняті. Людей – дуже багато. На сцені постійно змінювались виконавці. Проте вони всі були дуже схожі: розкуті, байдужі до можливого невдоволення, щасливі. Вони насолоджувались музикою і не звертали увагу на інших. Вони дуркували на сцені: співали комічними голосами, кривлялися, виходили на сцену і долучались до співу інших. Дивно було бачити усе це.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9927-1.gif)

вони вміють веселитись

Я думала, що німці такими не бувають. Але спілкування показало, що вони вміють не тільки працювати, але й відпочивати, бути товариськими та балакучими.

У той же вечір один із наших нових знайомих запитав: «Якщо ви уже все побачили у Нюрнберґу, то чому б вам не проїхатись до сусіднього Реґенсбурґа?». І знаєте що? Ми так і зробили.

#### **«Місто кольорових будинків та смачного пива»**

Думаю, що поїхати у Німеччину і не спробувати їх пиво, то це те саме, що приїхати в Україну і не спробувати вареників – не зрозумієш, з чого складається німець. А пиво у них, здається, у крові. П’ють його всюди, а якщо ще згадати про наявність такого фантастичного явища як «Октовбер фест», то можна припустити, що ранок у них теж починається з пива (жарт).

Я його і в Україні вкрай рідко пила, тому складно порівняти, чи краще воно, чи ні. Але, що смачне – підтверджую.

Так ось. Білет на **поїзд Нюрнберґ-Реґенсбурґ вартує 455 грн у дві сторони**. Їхати біля години.

Чому я порадила б поїхати у якесь сусіднє містечко?

По-перше, побачити можна у десятки разів більше: села, селища, міста, гори, ліси. Це допомагає осмислити і зрозуміти більше. По-друге, а чому б не змінити локацію? У Німеччині багато цікавих містечок з особливою історією, треба користуватись можливістю!

Ми багато гуляли, випили досить дешеву **каву за 70 грн**, послухали історії Річарда з університету (він вчився у цьому місті) та його думки про низькоякісну шкільну освіту у Німеччині та висококласну – в університетах.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9925-683x512.jpg)

та сама вулична їжа + дивної форми будинки

Стару частину міста, яку заклали ще у Середньовіччі, визнали об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Тому у центрі є музей, який варто відвідати, щоб переконатись і вжахнутись, наскільки старими вулицями ми ходимо та скільки ж бачили ті будівлі.

До речі, Вікіпедія пише, що у 2014 Реґенсбурґ був найбільш популярним містом серед туристів.

**Ключові пункти:**

– Реґенсбурзький собор св. Петра (типовий готичний величний стиль)

– Кам’яний міст (гарна панорама кольорових будинків)

– Ратушна площа (там багато смачної їжі + кажуть, що саме там оголосили про розпад Священної Римської імперії)

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9921-894x512.jpg)

ті самі будинки і той самий міст

Далі – просто гуляти. Майже на кожному кроці щось цікаве.

#### **«День відпочинку, прощання та листівок»**

Четвертий день поїздки ми провели «на релаксі»: гуляли тими ж вуличками, спробували місцеву випічку, намагалися знайти супермаркет, який працює у неділю (марно, неділя – «святий» день, коли відпочивають усі, і майже ніхто і ніщо не працює).

Ми подивились на місто трохи по-іншому: виявляється, що і сміття буває на вулицях (чи може, то просто через неділю), і місто досить звичайне (ефект «ох, ах, вундершон» швидко випарувався). Але це було важливо: переконалась, що якщо їхати кудись, щоб подивитися, як там гарно, які всі щасливі, у пошуках якогось умовного раю, то можна дуже круто розчаруватися. Ми ж їхали, щоб відкрити для себе культуру та людей. Тому повертались виснажено-щасливі.

Без ілюзій, але задоволені.

Їхали до аеропорту після опівночі, тому взяли білет одноразовий, той, що за 105 грн.

Уже в аеропорту купила на пам\`ять **дві листівки за 77 грн.**

Далі – знову Краків.

#### **«Останній порив і друге дихання»**

Про Краків говорити (писати) можна багато. Там ми зустріли подругу-українку, яка туди переїхала. Ми поснідали у Макдональдсі за 80 грн.

І пішли гуляти. Вдень Краків трохи інший. У найбільш відвідуваному місті Польщі є що подивитись.

![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/02/IMG_9923-512x512.jpg)

так-так, це той самий Краків

**Проїзд у громадському транспорті – 23 грн** (одноразовий).

**Ключові пункти:**

– Старе місто (це «маст-сі» будь-якого європейського міста)

– Флоріанські ворота та Оборонні стіни (там є МакДональдс, якщо що)

– Ринкова площа (наче з фільмів, дуже гарна картинка, захоплює)

– Казімеж (той самий єврейський квартал)

– Суконні ряди (на площі, там є цікаві герби, але сувенірів краще не купувати, якщо не прагнете збанкрутувати)

– Церква святих Петра і Павла (дуже круті статуї можна побачити)

**І традиційна порада:** просто гуляйте, куди ноги ведуть, туди й ідіть, побачите нетуристичні місця і «місто, як воно є».

Що ми ще пробувати? Глінтвейн за 72 грн, каву за 98 грн.

Потім ми знайшли **блаблакар Краків-Львів за 280 грн** і поїхали додому.

Коли сіли у машину, без будь-яких моральних сил, виснажені фізично й морально, то першою була фраза: «Європу ми уже побачили. Це не інший світ. Я хочу щось кардинально інше. Може, Ізраїль?».

Здається, це не останній мій блог про подорож для Острог.інфо.

**Зе енд**

**Ірина ГОЮК**