Хоча Уряд вживає певних заходів для стабілізації економіки, рівень життя українців залишається низьким. Кандидат економічних наук та завідувач кафедри економічної теорії, менеджменту та маркетингу НаУ ОА Іван Топішко розповів нам, чи варто чекати покращень цього року.
Зростання цін: добре чи погано?
Головне не в тому, як зростають ціни. Важливіше, яке співвідношення між зростанням цін і доходів. Якщо доходи ростуть більш високими темпами, то це однозначно позитивна динаміка. Більше того, зростання цін невеликими темпами (так звана «поміркована інфляція» – до 10%) – явище більш позитивне, ніж негативне, бо стимулює попит, зростання доходів, підприємницьку ініціативу.
І навпаки, коли ціни знижуються, це пригнічує економіку.
Знижується пропозиція, відбувається затоварювання, зростає безробіття.
Тоді чому ми стали жити гірше?
У попередні роки негативні тренди, пов’язані з тим, що ціни зростали, а реальні обсяги виробництва та ВВП падали. У результаті скорочувалися реальні доходи більшості людей, особливо тих, хто отримує фіксовані доходи у бюджетній сфері. У тому числі – пенсіонери, студенти.
Чи радіти підвищенню пенсій та зарплат?
У зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати у 2 рази та заходами по підвищенню пенсій із жовтня, і враховуючи те, що реальні обсяги виробництва якщо і зростатимуть, то у межах 1%, це не призведе до суттєвого покращення рівня добробуту основної маси людей. Тобто той виграш, який міг би мати місце у короткотривалому проміжку часу – місяць-два – перекриється програшем, і через декілька місяців це може обернутися зростанням цін.
Чому тарифи такі високі?
Особливо гостро сьогодні стоїть питання тарифів на газ, електроенергію, житлово-комунальні послуги. Більшість експертів відмічає, що вони є зовсім не обґрунтованими. Ніхто із міністрів та віце-прем’єрів не розкрив чіткої собівартості цих тарифів. Яка там доля заробітної плати, «інших витрат»? У собівартості ці «інші витрати» сягають 43-45%. А що це за «інші витрати»? Презентації, польоти на особистих літаках?
Цього законодавство не розкриває.
Для того, щоб стримувати зростання тарифів, необхідна перш за все прозорість, а також обмеження апетитів олігархічних структур. Основний виграш від підвищення тарифів отримали не ті люди, які отримують сьогодні компенсації у формі субсидій, а як раз ці олігархічні структури.
У чому ж наша проблема?
У країнах, де такий високий рівень цін на продовольство, існує високий рівень доходів. І тому продовольство є більш доступним, ніж у нас. А доступність в умовах відкритої економіки визначається не тим, який у нас потенціал (скільки можемо виробити) і не тим, скільки ми виробляємо, а рівнем платоспроможності. Цієї платоспроможності нам бракує.
Рівень цієї платоспроможності формується не у самому сільському господарстві, як багато хто вважає. Він формується в обробній промисловості. Якщо у нас не працює промисловість, а особливо, високотехнологічні, наукоємні галузі, немає генерування доходів.
Без цього країна не може покрити «критичний імпорт», без якого вона не зможе існувати.
Тому питання у тому, що необхідно розвивати високотехнологічний сектор економіки. І тоді, навіть на базі високого рівня цін, може забезпечуватися високий рівень життя.