12 жовтня актори театральної студії “Дивись!” відвідали Film.UA Group – найбільшу у Східній Європі групу компаній у сфері кіно і телепродакшна. Про організацію поїздки та її особливості розповів режисер ТС “Дивись!”, студент третього курсу спеціальності літературна творчість Вадим Юрченко.
Як ти можеш описати етапи задуму поїздки? І чому вирішив повезти своїх театралів на екскурсію такого масштабу?
Щодо етапів, то відразу можна виділити один – усеохоплюючий: обов’язковість. У нас в театральній студії “Дивись!” зібралися не лише актори-аматори з усіх факультетів академії. Це, зокрема, і люди, яким свого часу з тих чи тих обставин не вдалося вступити у “шеву”, “карпуху” чи “заньковецьку” на ту ж акторську майстерність, режисуру тощо. Студентський театр – це, звісно, круто, та я відчував за собою потребу надати самоцвітам, що там зібралися, безпосередню можливість зануритися у світ омріяного кінематографу. Тим паче, українського, який з успіхом відроджується! Film.UA.Group – це одна з найбільших східноєвропейських кіностудій. І вона – українська!
Багатьом відомий твій неабиякий фанатизм та щире захоплення українським кіно. Можливо, ти особисто знайомий з людьми, які є його творцями?
О так. Ці люди знімали “Незламну”, “Сторожову заставу” (яка за останні 4 дні уже зібрала 8 млн. гривень і вразила французького глядача) та подарують скоро стрічки про Захара Беркута, Анну Ярославну та Гарета Джонса. Багатьох там я знаю, як от талановитого українського оператора Юрія Короля, деяких акторів “Незламної” та “Сторожової застави”. Свого часу листувався і з продюсером Єгором Олєсовим.
Чи виникали труднощі на етапі планування чи безпосередньої домовленості про екскурсію?
Проведення дня з острозькими театралами в Києві на кіностудії було лише питанням часу. Утім, не без труднощів. Була чудова нагода потрапити 10 жовтня на спеціальний показ “Сторожової застави”, але ледве не в останню мить виявилося, що потрапити туди зможе лише преса (що, власне, і логічно). Таким чином довелося швидко знаходити вихід із ситуації: нові дзвінки, нові листування, нові домовленості. Дякувати Богу, мені радо пішли назустріч.
З чого саме складалася екскурсія? Що довелось побачити?
Попри увесь шалений екстрим, що наша невелика група “олдскульних” театралів пережила дорогою, ми таки дісталися Троєщини та Film.UA Group. Спочатку ти стоїш серед “хрущівок”, прочиняєш всередину потрібні двері, а за ними – казка. Словами не описати масштабів тієї роботи, яку щоденно усе більше й більше, геометрично прогресуючи, виконують там “кінороби”. Разом із чудовим гідом Оріаною ми побували за лаштунками відомих українських шоу та серіалів, були присутніми під час дублювання фільму в “Так Треба Продакшн”. Занурились у світ вражаючого CGI на студії Postmodern та побачили концепт-арти майбутніх українських мульт-прем’єр.
Гігантська костюмерна, ангари з автівками минулої епохи, шалених розмірів декорації давнього міста Римів із “Сторожової застави”, автентичні будинки 19 сторіччя привезені з Чернігівщини та абсолютна своєрідна й дивакувата соціальна група, що заполонила усі 8 знімальних павільйонів, коридори офісів. Такий собі “корабель дурнів” – ціла купа відданих своїй справі людей, які ось-ось збожеволіють. Такі рідні нам і близькі.
Як відреагувала екскурсовод на порівняно маленьку групку зацікавлених студентів із невідомого їй міста Острога?
Пані Оріані, яку я уже згадував, було дико бачити на екскурсії людей, які знають на що ідуть, куди, для чого тощо. І ще, варто зазначити, що у нас таки попросили портфоліо та шоуріли, що у мене, як режисера студії, викликало непередавану радість за моїх акторів – за тих, які два роки / рік тому довірились мені. Як казала пані Оріана: “Сейчас вы в теме, а скоро еще и в доле будете, как мне кажется”. То ж додому ми повернулися з шаленим поєднанням втоми та піднесення.
Юлія ГАЛАПАЧ