> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://ostroh.info/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Студентка ОА про волонтерство в Польщі
- URL: https://ostroh.info/publications/intervyu/studentka-oa-pro-volonterstvo-v-polshchi/
- Published: 2018-11-21T22:11:17.000Z
- Updated: 2026-10-21T17:48:13.000Z
- Description: Студентка НаУ «Острозька академія» Юлія Кучерук цього року брала участь у волонтерстві від «Європейської волонтерської служби» (EVS). Дівчина «волонтерила» в Польщі. EVS або «Європейська волонтерська служба» – це проект від програми «Еразмус», за якою в Острозькій академії зараз навчаються студенти…
- Author: Острог ІНФО
- Tags: Інтерв'ю, #wp-category-21, #wp-route-314abaf4a23aac47, #wp-source-14497

Студентка НаУ «Острозька академія» Юлія Кучерук цього року брала участь у волонтерстві від *«*Європейської волонтерської служби» (EVS). Дівчина *«*волонтерила» в Польщі.

EVS або *«*Європейська волонтерська служба» – це проект від програми «Еразмус», за якою в Острозькій академії зараз навчаються [студенти](https://ostroh.info/oa/stari-mashyny-na-vulytsiakh-ta-kury-v-akademii-iak-lytovskym-studentam-navchatysia-v-ostrozi/) з Литви.

*«Одна з умов, щоб потрапити на EVS – це гарний мотиваційний лист. Я написала, що хочу отримати новий досвід, бо ніколи не була закордоном, що хочу дізнатись більше про місто, про Польщу, зустріти нових людей. Я написала реально, чого я туди хочу», –* Юлія*.*

Приймаюча організація повинна знаходитися в одній із країн Євросоюзу або в Норвегії, Ісландії чи Ліхтенштейні. Програми EVS є **безкоштовними**. Певних професійних навичок або англійської мови на рівні «advanced» мати не потрібно, головне – бажання і мотивація.

[![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/11/46501468_260855948119309_771278626309013504_n-768x512.jpg)](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/11/46501468%5F260855948119309%5F771278626309013504%5Fn.jpg)

Юля розповіла, що дізналась про існування проекту EVS від своєї подруги Іри Гоюк, що навчається на 4-му курсі і зараз перебуває в на цьому ж проекті Латвії. 

*«Почула, що такий проект існує, що “not bed”, і я почала шукати, піддивлятись всілякі можливості, варіанти. Саме на EVS у Любліні я натрапила зовсім випадково, гартаючи стрічку у Facebook. У травні я побачила, що є 2 набори: літній і осінній. Я подала заявку на перший і дізналась, що пройшла. Я навіть не сподівалася та й відразу подумала, що: “О, круто. Моє літо не буде нудним”».* 

Дівчина подавалась на ще один проект і розраховувала на нього більше, ніж на EVS. Проте все вийшло навпаки.

 *«Я взагалі не уявляла, що таке EVS і як я туди поїду, як доберусь, що я там буду робити. Перед тим, як поїхати, нам у Рівному проводили тренінг, зробили тімбілдинг із групою. Нам розказали, де ми будемо жити, показали хостел на відео, ввели в курс справи, розказали, які там є визначні місця, і навіть порадили, де можна морозиво класне з’їсти по приїзду. Розказали, який поїзд їде, хто і де має нас зустріти. Ми (ред. – група з Рівненшини) добирались потягом Рівне-Хелм, а потім ще годину електричкою Хелм-Люблін. На проїзд я витратила десь до тисячі гривень (це у дві сторони). Люблін близько до кордону з Україною, тому це було недорого. До того ж, EVS відшкодував гроші за проїзд* (ред, – 180 євро – 5824 гривні на момент написання матеріалу)*, і щоденно учасникам давали кишенькові* (ред. – 16 злотих – 120 гривень на момент написання матеріалу)*, яких повністю вистачало. А ще нас годували раз на день».*

[![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/11/46508033_765099613840944_8518841312609304576_n-768x512.jpg)](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/11/46508033%5F765099613840944%5F8518841312609304576%5Fn.jpg)

За словами організаторів проекту, він створений не так задля того, щоб волонтерити, а для того, щоб студенти побачили місто, щоб відбувався певний міжкультурний обмін.

*«Коли ми приїхали, нас відразу поділили на 4 групи. Я була в дослідницькій групі. Наші обов’язки полягали в тому, щоб гуляти містом і дивитись, чи є всі вказівники, чи вони не пошкоджені, чи там все написано польською та англійською. На деяких табличках написи були й українською чи російською. Також ми дивились, чи на брошурках для туристів є доступна інформація, чи вони зможуть все прочитати. А ще нам давали карту і 3 аркуші зі списками місць, які нам треба відвідати, тобто знайти самостійно за допомогою карти. Це було щось типу дослідження міста, і ми перевіряли рівень доступності, чи зможе кожен турист туди чи туди потрапити. Фактично, ми гуляли, а потім заповнювали анкети і здавали їх, і розказували, що нас не влаштовує як туристів».*

*«Зранку в нас були всілякі тренінги, польська мова; нам багато розповідали про туризм, проектний менеджмент. Після цього – дуже багато екскурсій. Там усе було узгоджено з урядом міста, і ми як делегація проходили безкоштовно в музеї, на фільми, американський футбол. Волонтерство тривало 34 дні, хоча для мене це був більше освітній проект», –* додає студентка.

Хоча Юля і вперше була закордоном, але їй здалось, що Польща ментально не дуже відрізняється від України. Люблін взагалі їй нагадав Львів. Але недоліки Польщі вона теж помітила.

[![](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/11/38465817_2041228445911101_5838818106868236288_n-683x512.jpg)](https://ostroh.info/wp-content/uploads/2018/11/38465817%5F2041228445911101%5F5838818106868236288%5Fn.jpg)

*«Коли ми їхали електричкою біля Хелму, там була величезна гора сміття. І ми такі: ні, тут не може такого бути, це ж Польща, вона в Євросоюзі. Так, це Польща. Так, вона в ЄС, але там теж є купа своїх проблем, навіть із тим же сміттям. Поляки не ідеальні, вони також викидають сміття, і там його також можна зустріти, просто там, напевно, за цим якийсь кращий контроль».*

Власне, волонтерити дівчина їздила на дві події. Це – Карнавал Циркачів і Ягелонський ярмарок.

 *«Спочатку, коли ми приїхали, в нас були підготовчі тренінги, де нам розказували про місто, як воно функціонує, як там організовуються свята. Фактично, уряд міста нам розказував хто чим займається і хто за що відповідає. Були люди, які відповідали за туризм, піар, тощо. Також у Любліна є своє лого, і воно абсолютно скрізь: по всіх кафешках, автобусах, у мене навіть блокнот із ним. Вони* (ред. – організатори)   *розказували, як його створювали, що цей процес зайняв у них близько десяти років».*

Мета проекту – показати щось нове, ділитись досвідом, щоб студенти приїжджали в Україну вже з трішки іншим світоглядом і щось змінювали в своїх містах. Навіть у тому ж Острозі.

*«Організатори зробили це, щоб покращити стосунки України з Польщею. Вони вибирали в більшості учасників з обласних центрів типу Тернополя, Рівного, Дніпра, Харкова. Організатори казали, що їм не вигідно брати людей з міст, із якими вони не зможуть співпрацювати, бо вони занадто малі. Але вони сказали, що якщо люди ініціативні, якщо вони ніколи не були закордоном, то чому б і ні».*

*«А взагалі, я там класно провела час, я вчилася, я культурно розвивалася. Якби видалась можливість, я б поїхала ще раз».*

**Тетяна КРИВІЦЬКА**

 Фото з архіву героїні