Коли абітурієнти вперше заходять на сайт Національного університету «Острозька академія», розділ про гуртожитки майже як конструктор ідеального студентського життя: одномісні, двомісні, тримісні кімнати, різні категорії проживання, є навіть «люкс». Здається, залишається лише обрати варіант до душі та гаманцю, оплатити квитанцію і насолоджуватися комфортом.
Однак під час заселення реальність часто виявляється значно складнішою. Одні студенти дізнаються, що вибір кімнат у їхньому гуртожитку значно менший, ніж здається в офіційних наказах. Інші — з подивом дивляться на платіжки, адже вартість проживання зростає швидше, ніж вони очікували. Коли ж у лютому 2026 року університет оголосив про чергове підвищення цін на проживання, у студентської спільноти виникло закономірне питання: за що саме ми платимо більше і куди йдуть наші гроші?
Щоб розібратися, я вирішила провести власний аналіз: отримала офіційну відповідь на запит про доступ до публічної інформації, вивчила фінансові звіти, акти виконаних робіт, поспілкувалася з представниками адміністрації та самими студентами.
Тож розповідаю, що ховається за сухими цифрами бухгалтерії, чому деякі кімнати існують лише на папері та як насправді працює механізм ремонтів. Хтось же має це публікувати?
Кімнати «на перспективу»
Одне з перших питань, яке виникло в мене як в студентки, котра проживає в Гуртожитку №4, — це невідповідність офіційних наказів та реального житлового фонду.
Якщо вірити цим паперам, у Гуртожитку №4 студенти мають розкішний вибір: можна винайняти номер категорії «люкс» або ж обрати приватність, живучи по одному чи по двоє. Проте будь-який мешканець «четвірки» (я не виняток) скаже вам, що це — ілюзія. Фактично весь четвертий гуртожиток складається зі звичайних тримісних кімнат, і жодної можливості жити в «люксі» там фізично не існує.
Як в офіційних фінансових документах з’являються кімнати-привиди?
Адміністрація пояснює це особливостями бюрократичного планування. Ірина Церкевич, помічниця ректора з адміністративно-господарської діяльності, коментує цю ситуацію так:
Тобто тарифи на покращені умови — це радше фінансовий «запасний аеродром» на випадок гіпотетичного капітального ремонту. А поки цей ремонт не настав, розкішні умови продовжують існувати лише в паралельному всесвіті університетської документації.
Тринадцять мільйонів на утримання гуртожитків
Найболючіша тема початку 2026 року для студентів, що живуть у гуртожитках, — лютневе підвищення вартості проживання. Може здаватися, що університет просто хоче заробити, але офіційні документи малюють сувору економічну картину.
Університет повністю залежить від загальнодержавних тарифів. Згідно з листом-відповіддю, підвищення з 16 лютого 2026 року на 7-10% зумовлене цілою низкою факторів:
- Збільшення заробітної плати працівників, які обслуговують гуртожитки, на 8,6% (з 1 січня 2026 року).
- Стрибок тарифу на водопостачання та водовідведення на 17% (ще з листопада 2025-го), потім ще на 2,8% у січні 2026-го, і знову на 17,0% з червня 2026 року.
- Збільшення тарифу за розподіл природного газу на 9,5% у січні та на колосальні 25,9% з 1 квітня 2026 року.
Щоб зрозуміти, чому тарифи так сильно впливають на кінцеву вартість проживання в гуртожитку, ви можете поглянути на офіційну структуру вартості (витрат) проживання у гуртожитках Острозької академії за 2025 рік.
Як бачимо, майже 80% усіх грошей йде виключно на те, щоб у будівлях було світло, тепло, вода, і щоб персонал отримував зарплату.
Чи заробляє ОА щось з гуртожитків? Фактично ні.
За словами Антоніни Марченко, заступниці головного бухгалтера з фінансово-економічних питань, усе рахують таким чином, щоб гуртожитки були самоокупними, але трапляються невеликі «мінуси».
Парадокс подобової оплати
Окремий біль багатьох студентів (особливо заочників чи тих, хто живе нестабільно) — це подобова оплата, яка в перерахунку завжди виходить дорожчою за класичну місячну чи семестрову.
Антоніна Марченко, заступниця головного бухгалтера з фінансово-економічних питань, пояснює, що це вимушений крок для покриття витрат:
Невидима діра в бюджеті
Фінансова стабільність гуртожитків залежить не лише від студентів. За інформацією фінансової служби НаУОА, у всіх гуртожитках разом наразі проживає 152 ВПО. У відповіді на інформаційний запит та під час особистого спілкування з працівниками мені надали інформацію, хто та в якому обсязі компенсує (чи не компенсує) витрати університету під час їхнього проживання у студмістечках.
Здавалося б, держава дає понад півтора мільйона гривень — у чому проблема?
Проблема в алгоритмах розрахунку. З переходом виплат до Пенсійного фонду компенсація почала нараховуватися за принципом субсидії на одну особу, а не за фактичними показниками лічильників. Саму систему Антоніна Марченко називає «плаваючою», бо компенсація не враховує обставин, наприклад, наскільки холодною була зима. Нормативи незмінні. Тому покриття реальних витрат не завжди є стовідсотковим. До того ж, не всі нормативи загалом існують. Під час особистої розмови, вищезгадана посадовиця поянила недоліки цього фінансового механізму на побутовому прикладі:
Більше того, ця субсидія покриває виключно комуналку. Зарплати працівникам, які прибирають і обслуговують поверхи, де живуть ВПО, держава не компенсує взагалі. Саме через цю «невидиму діру» в бюджеті університет був змушений встановити додаткову оплату для переселенців в останні місяці:
- 500 грн для непрацездатних;
- 1000 грн для працездатних осіб.
Дезінфекційні роботи
Гризуни, комахи — це класика студентського фольклору. Згідно з офіційними актами, дератизація та дезінсекція проводяться. Проте я помітила різницю: у 2025 році було складено 11 актів обробки (вартість — близько 4000 грн), а у 2026-му — поки що лише 5 актів (близько 3000 грн). Зменшення вартісті обробок адміністрація пояснює банальною зміною підрядника та укладанням нового договору з іншою ціновою політикою.
Попри постійні дезінфекційні заходи, я, як мешканка гуртожитку, неодноразово мала не дуже приємний досвід з мишами. Мої знайомі — теж.
«Мені взагалі невідомо які саме перевірки чи заходи проводили. Але в другому семестрі ще бачили мишу в кімнаті, тобто проблема залишалася. Заяв офіційних не писали, уся інформація була на рівні розмов між студентами та вахтерками», — розповіла студентка та журналістка Острог.інфо Юлія Тернавська.
Ірина Церкевич, помічниця ректора з адміністративно-господарської діяльності, наголошує на комунікації з вахтерами:
«Система працює так, що при будь-якій скарзі, передусім, студент звертається до вахтера. У нас є спеціальний зошит обліку поломок і, відповідно, скарг, пропозиції, де записуються».
Проте обізнаність вахтера про наявну проблему це ще не вирішення питання. У разі ігнорування раджу звертатися одразу до коменданта.
Ремонтні роботи
Що ж до глобальних ремонтів, то академія не має ресурсу зробити все і одразу. Роботи ведуться точково, про що йдеться у відповіді на офіційний запит:
Гуртожиток №10:
- заміна вікон;
- косметичний ремонт окремих житлових кімнат;
- встановлення рекуператорів для покращення вентиляції та запобігання появі плісняви;
- ремонт душових приміщень, зокрема душової на другому поверсі;
- відновлення (косметичний ремонт) стін у деяких житлових кімнатах.
Гуртожиток №8:
- ремонт житлових кімнат;
- ремонт місць загального користування;
- оновлення стін у деяких житлових кімнатах.
Гуртожиток №9:
- оновлення стінових покриттів (поклейка шпалер);
- фарбування підлогових покриттів;
Гуртожиток №3:
заміна підлогового покриття в душовій кімнаті через проблеми з підтопленням.
Заміна вікон для наполегливих
Звичайно, щоб щось полагодили, спочатку потрібно чітко дати знати адміністрації, що щось потребує ремонту. Наскільки чітко? Це індивідуально. Замість перефразовування офіційних правил, на кшталт «напишіть заяву, та це розглянуть», я знайшла людину, котрій справді замінила вікна у кімнаті, що, на мою думку, є великим досягненням, оскільки такий ремонт дороговартісний для академії.
«Тріщина на зовнішній частині вікна була основною проблемою, коли я заселялась. Через це, у перший же день моя мама сказала коменданту гуртожитку, що хотіла би написати заяву про заміну вікон. На що нас перенаправили до Ірини Церкевич, якій ми висловили своє прохання. Потім я ще декілька разів нагадувала про нього, бо наближалися морози. Після зимових канікул я повернулася в кімнату з новими вікнами», — поділилася студентка Софія Радченко.
Ця ситуація чудово ілюструє головне правило: комунікація та наполегливість вирішують усе. Іноді «декілька разів нагадати про себе» вирішує набагато більше, аніж сама заява. Але без заяви й немає підстави «нагадувати».
Висновки
Студентські гуртожитки Острозької академії — це складний, дорогий в обслуговуванні механізм, який постійно балансує між зростанням державних тарифів та незадоволенням студентів.
Гуртожитки не стануть п’ятизірковими готелями найближчим часом. Але розуміння того, як формуються ціни (і що ваші гроші йдуть на комуналку та зарплати персоналу, а не у чиюсь кишеню), знімає частину емоційної напруги.
Три головні висновки для кожного мешканця гуртожитку:
- Не мовчіть: поки скарга не записана, для адміністрації вашої проблеми не існує.
- Будьте наполегливими: як показує історія із заміною вікна, аргументовані прохання і періодичні (але ввічливі) нагадування адміністрації дають реальний результат.
- Читайте документи: розуміння того, за що ви платите, дозволяє вам вимагати відповідного рівня послуг і не плекати ілюзій.
Якщо ви є свідками чи жертвами не надання відповідних умов у гуртожитках або просто маєте запитання, але вам потрібна допомога, то звертайтеся до Острог.інфо у коментарях телеграму.
Маргарита Новосвєт