Поки що ми прокидаємося в реаліях, але згодом прокинемось у вільній державі.
До 6 ранку, чесне слово, чекала, що прилетить. Але, заглянувши в чат, де переважно всі з Рівненської області, зрозуміла, що прилетить не нам (не Хмельниччині). Звісно, вся денна сміливість кудись розсіюється вночі, та я переслуховую аудіо зі Зміїного острова регулярно, щоб знати, як себе поводити з ворогом.
Десь до 8 можна поспати, а тоді на Хмельниччині вийде сонце, яке заливатиме проміням все подвір′я. До хорошого знаку, сподіваюсь. І знову співають пташки.
Ми очікували, що буде битва за Київ. Київ сам очікував це з 3 ночі. Серед ночі мені написали, що із Сум техніка на Київ виїхала, а я прочитала через кілька хвилин: “Вже приїхала...” Ви вже, напевно, втигли побачити тоді обстріляний будинок, фото палаючих споруд столиці. Але вона у нас сильна. Київ хрещений, він вистоїть.
У фейсбуці ще з ночі запустили флешмоб. Полягає в тому, щоб опублікувати фразу з проханням допомоги від НАТО: #Urkainians ask #NATO to bring theit forces to #Ukraine. А нам хоча б небо закрити, на землі наші хлопці їх винищать швидше.
Вчора і НАТО, і Байден висловлювали свою стурбованість. Мені просто згадалися українські миротворці в місіях НАТО. От просто так. У купі країн світу…Та я не буду розвивати думку про союзників і дипломатію. Це не допоможе, просто болить.
Наразі маємо вибухи в Києві. Також ВРУ повідомляла, що є можливим захід противника в навколишні населені пункти Київщини. Ще відбили прорив ворога під Черніговом. Напружені ситуації й далі на Сумщині, Чернігівщині, Херсонщині, Житомирщині, Харківщині. Вночі повідомляли про тривогу в Тернополі. Захисники й далі обороняють аеропорт Гостомеля. Ракетного удару зазнав аеропорт у Рівному.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр написала, що станом на 3:00 втрати противника сягають орієнтовно 800 осіб. Ще знищено 7 ворожих літаків, 6 гелікоптерів, більше 30 танків та 130 ББМ.
Ще проти українців та українок почали фішингову атаку. НЕ відкривайте незрозумілі листи й повідомлення. І будьте обережними, бо ворог може і вже почав використовувати нашу техніку.
Як журналістка, можу сказати, що раніше ми (медіа) не могли називати нашого ворога багатьма словами, з точки зору етики (до якогось часу було й заборонене слово “бойовики” і не впевнена, що потім воно все ж стало етичним). Та й, напевно, зараз міжнародна журналістська спільнота не погодить висловлювання типу москальські тварини, найманці московські, окупантські мразоти тощо. Тому я й обирала жанр колонки, де можна завжди висловлювати свою думку. І називати ворога ворогом у різних, залежних від емоцій, інтерпретаціях.
Слава Україні!
Попередня колонка за покликанням.