Поверненого з російського полону військовослужбовця Миколу Мозіля зустріли в Острозі у Будинку культури 8 квітня.
На зустріч прийшли родина військового, представники місцевої влади та жителі громади. У залі панувала піднесена атмосфера — присутні зустрічали захисника стоячи з оплесками.

Повернення воїна збіглося в часі з благодійним концертом гурту «Великий луг», членами якого є військовослужбовці 65 окремої механізованої бригади. Як тільки в місті пролунали сигнальні сирени автомобілів із державними прапорами, концертну програму призупинили. Уся увага присутніх прикувалася до головної події дня.

Настала кульмінаційна мить. На знак пошани курсанти Острозького обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою розгорнули в залі 10-метровий Державний Прапор України.

«Ваша дорога, шановний наш герою, була складною і болючою. Полон — це не лише про фізичні обмеження, це про щоденну боротьбу за гідність, за силу духу, за віру в те, що вас чекають вдома. І ми чекали кожного дня, кожної хвилини…Ви повернулися не просто як воїн, а як символ незламності, мужності та сили українського народу. Ваше повернення — це радість для рідних, гордість для всієї громади і ще один доказ того, що Україна не залишає своїх», – сказала Галина Скрипківська.
Зустрічаючи воїна після дворічної розлуки, громада урочисто вручила йому хліб і сіль за давнім українським звичаєм. Це справжній символ того, що рідна земля з надією чекає на кожного свого Героя, приймаючи його у свої теплі обійми.

Щоб привітати героя з поверненням у Будинок культури завітали заступники міського голови Тарас Хмарук та Марія Подгородецька.
«Особливо символічним є те, що Микола Романович повернувся напередодні світлого свята Великодня. Свята відродження, свята віри і свята перемоги життя над темрявою, Це знак усім нам, що за кожним складним і важким випробуванням завжди йде світло», — зазначив Тарас Хмарук.
Після урочистостей військовий поділився своїми емоціями:
«Мені ще трохи не віриться. Мабуть, треба час, щоб звикнути. Я цього моменту дуже чекав і щасливий, що дочекався — обійняв дітей і своїх рідних», — сказав Микола Мозіль.


Одним із найзворушливіших моментів стала зустріч військового з родиною. Під час заходу він уперше побачив свого онука та взяв його на руки.

Після завершення урочистостей військового повезли до рідного села Хорів.
Анастасія Маслій, Юлія Тернавська
