Перша половина 2023 року запам’яталася активною боротьбою влади з одним із найбільших оплотів “руского міра” в Україні — Українською православною церквою Московського патріархату. Найвідомішим прикладом такої боротьби були сутички біля Києво-Печерської лаври. Тим часом на регіональних рівнях представники місцевої влади почали забирати у релігійних громад УПЦ МП право користуватися земельними ділянками.
Рівненська область не стала винятком — відповідне рішення Рівнерада ухвалила 10 квітня. А вже 12 квітня заборонила діяльність УПЦ МП в області. Однак у багатьох населених пунктах Рівненщини, зокрема в Острозі, УПЦ МП продовжує діяти. Найпотужніша твердиня УПЦ МП у місті — Свято-Богоявленський собор, який є частиною Державного історико-культурного заповідника Острога.
Звідки в соборі з’явився МП?
Церква Богоявлення Господнього — по-справжньому культова споруда для міста. Храм із 5-ма банями, що символізує цей собор, зображений навіть на його гербі. Церкву заснували ще на початку 16 століття, а у 17 закрили, після чого вона довгий час перебувала у занедбаному та напівзруйнованому стані. “Відбудовувати” її почали у 19 столітті, внаслідок чого майже повністю знищили. Наприкінці 1990-х із настанням незалежності України храм передали у користування громаді УПЦ МП. Він перебуває там і донині.
Києво-Печерська лавра та Острог: що спільного?
Києво-Печерська лавра, як і Богоявленська церква в Острозі — державні заповідники. У 2013 році будівлі лаври передав в безоплатну оренду УПЦ МП уряд Миколи Азарова. У 2023 ж держава розірвала договір оренди з УПЦ МП і всім тамтешнім монахам наказали виселитися.
Це може наштовхувати на роздуми: а чи може такий сценарій подіяти для вигнання МП з державного заповідника в Острозі?
І тут відповідь — ні. Собор в Острозі перебуває у користуванні громади, а отже вирішувати чи переходити храму під юрисдикцію ПЦУ теж повинна громада. Але є нюанс.
“Проблема полягає в тому, що в Православній Церкві немає фіксованого членства. Держава не встановлює членство в релігійній громаді, оскільки це внутрішнє питання, яке регулюється статутними документами. Відповідно до чинного законодавства, парафіяльні збори мають право змінити канонічну підлеглість та внести зміни до статуту релігійної громади”, — пояснює релігієзнавець Андрій Смирнов.
Інший варіант, як храм може перейти до ПЦУ — достроково розірвати із УПЦ МП угоду. Це може відбутися, якщо зафіксують грубі порушення законодавства з охорони культурних пам’яток.
Водночас експерт пропонує альтернативу для УПЦ. Її прихильники мають право зареєструвати нову релігійну громаду й укласти договір про богослужіння почергово. За словами Смирнова, це дозволить уникнути релігійної ворожнечі й силового протистояння навколо храму.
Але ж УПЦ МП в Рівненській області уже заборонили?
Заборона відбулася, однак на практиці це рішення не має жодного впливу. Місцеві органи влади не можуть забороняти діяльність релігійних об’єднань, зокрема і УПЦ МП, оскільки у тих немає статусу юридичної особи.
“Ліквідувати УПЦ МП дуже складно. У місцевих радах відсутні повноваження забороняти церкви, тому рішення Рівненської обласної ради про заборону діяльності УПЦ МП — декларативне, популістичне і не буде мати жодних практичних наслідків. Припинити релігійні організації можуть лише за рішенням суду. Наразі в парламенті на розгляді законопроєкт, згідно з яким нe допускається діяльність церков з керівним центром у країні-агресорі (росії — ред.)”, — доповнює Андрій Смирнов.
Роман Мельник