Студент Острозької академії: “Я хотів просто схуднути, але так зацікавився бігом, що став марафонцем”
Хто не вміє швидко бігати, той точно буде спійманий – говорить нам закон вулиці. Назару Вежичаніну, студенту 1-го курсу, це не загрожує. Сьогодні ми вирішили поспілкуватися з ним, щоб дізнатися секрети майстерності бігу.
Що мотивувує тебе брати участь у марафонах? Що це тобі особисто дає?
Для мене біг – це найприємніше заняття у світі. Коли біжиш, забуваєш усі проблеми, відновлюєшся морально і тренуєшся фізично. Він дає те, чого так хочуть усі люди – свободу. А участь у забігах – це особливе. Адже ти опиняєшся в середовищі таких же фанатів, як сам. Комусь щойно виповнилось 18, а комусь – 90. І всі рухаються пліч-о-пліч. Такі старти єднають людей.
Як давно ти займаєшся саме цим видом спорту? І які інші види спорту тобі до вподоби?
Починав я свої «стосунки» зі спортом десь наприкінці 8 класу. Мав багато зайвої ваги й хотів схуднути. Займався пауерліфтингом, потім боксом. І паралельно з цим бігав інколи на стадіоні. Більш-менш серйозно бігаю вже десь років два. Також бігом вилікував травму коліна. Паралельно займаюсь силовою підготовкою та йогою. Багато плаваю та катаюсь на велосипеді. У майбутньому мрію зайнятися тріатлоном (плавання, велосипед та біг).
Чи підтримують тебе близькі й родичі в твоєму захопленні?
Тато, учитель фізкультури, ставиться до цього позитивно. Усі інші члени родини – нейтрально. В основному підтримку знаходжу у своїх друзів-бігунів.
Нещодавно ти брав участь у марафоні в Одесі? Які враження? Що цікавого дізнався? Розкажи, будь ласка, більш детально.
Це був перший забіг на 42 195 м у моєму житті, адже до нього допускаються лише повнолітні особи. В Одесі був уперше. Місто надзвичайно сподобалось. Було тепло і світило сонечко. Ми навіть купалися в морі.
Дистанція марафону проходила по морському узбережжю. На дистанції нас підтримували багато волонтерів та просто небайдужих людей: годували, поїли, підбадьорювали. Загалом, Одеса дуже спортивне місто. Усюди можна побачити бігунів, велосипедистів та інших спортсменів будь-якого віку. Першу половину дистанції я тримався за дідусем із Вінниці. А після 20 кілометрів почав прискорюватися й уже не зупинявся до самого фінішу.
У подарунок отримав спортивний годинник Timex, спеціальний приз для найшвидшого новачка від ультрамарафонця з Києва Олега Лебедєва, 12-разового учасника найдовшого у світі забігу на 5000 кілометрів. Можу сказати одне – ці дні в Одесі були одними з найкращих в моєму житті.
Чи будеш ти надалі брати участь у марафонах? І коли плануєш наступний забіг?
Звичайно. У квітні їду на Львівський напівмарафон. У травні – Чемпіонат України з напівмарафону в Ковелі та Чернівецький півмарафон CrossHill. Повну марафонську дистанцію буду бігти восени у Білій Церкві або Києві, адже літом дуже гаряче й таких стартів обмаль.
В Острозі проходить забіг до дамби? Чи плануєш ти брати в ньому участь?
Звичайно. Також плануємо з другом звернутись у Братство Спудеїв з метою організувати ще якийсь забіг. Адже вечорами спостерігаю на академічному стадіоні багато молоді, яка завзято тренується.
Чи підтримує Академія твою ініціативу в спорті?
Друзі та колеги сприймають це позитивно, деякі беруть приклад. До керівництва Академії ще не звертався, але планую зробити це, адже реєстрація, дорога та проживання «з’їдають» увесь мій студентський бюджет.
Що хотів би порадити студентам, які, можливо, захочуть взяти участь у марафоні?
Тренуватися. Поступово, а головне – регулярно. Біг має приносити насолоду, а не страждання.
Дарина Ничкало
Фото з соцмереж
