Тетяна — зоозахисниця, вона народилася й живе в Острозі. Якось у неї виникла ідея допомагати безпритульним тваринам: годувати та лікувати їх. У вересні вона створила сторінку в інстаграмі і відтоді з друзями намагається їм допомагати. Каже, спочатку боялася, що не вийде.
У мене є пес — лабрадор. Я бачу, яке в нього класне життя. Він ходить купатися на дамбу, постійно гуляє з новими людьми. Потім бачу цих безпритульних собак, і мені стає їх шкода, бо їм пощастило менше. Вони блукають вулицями, їм ніхто не приділяє уваги, їх не годують. Лише кажуть, що вони агресивні. А я таких собак взагалі в Острозі не знаю. Насправді, я давно замислювалась про те, щоб їх підгодовувати й стерилізувати, але на це потрібні кошти й команда.
Було страшно, що не вийде взагалі. Я завела сторінку в інстаграмі, почала поширювати її серед своїх друзів, і першого ж дня нам почали надходити донати. Хтось закидав 15 гривень, хтось 250.
Пес на кличку Вовк
Ми проіснували дні три, і сталася така біда, що в Острозі збили песика. Ми досі не знаємо, хто господар, але довелося везти його до Нетішина на УЗД, а потім нас направили в Рівне на рентген. Виявилося, у нього перелом хребта. Потрібно було багато коштів навіть на те, щоб його приспати. Це 500 гривень, здається. Але в Рівному у нас є партнери — Rivne_hope. Так нам почали скидати донати. Ми за добу назбирали півтори тисячі гривень. У нас ці гроші досі є.
Цієї суботи ми мали стерилізувати першого пса на прізвисько Вовк, але не вийшло домовитися про запис. Тому перенесли на наступну суботу. Кожної суботи в Острог приїжджає ветеринарка, яка займається стерилізацією.
Трохи складно з перетримкою. Якщо маленький пес, то можна взяти до себе. А Вовк величезний, і, мабуть, він буде у мене вдома попри те, що постійно кусає мого пса.
У нас ще дуже великі проблеми з транспортом. Я просто прошу всіх своїх знайомих відвезти, але не завжди виходить: у того робота, у того зламалась машина… Сподіваюсь, що цього разу в нас усе вийде. Раптом що, буду нести пса на руках.
З кошенятами взагалі біда. Зараз у нас є кошеня на перетримці. Усім абсолютно байдуже. Біда в тому, що люди віддають перевагу породистим. Я розумію, що з мого боку це може здатися лицемірством, бо маю породистого пса, але в мене були і вуличні собаки.
Стерилізація, щеплення й корм
Нас 11 людей. Ми розносимо їжу по черзі за графіком. Іноді готую я. До мене приходять, беруть їжу і йдуть розносити. У нас три чи чотири точки. Ми просто йдемо проспектом Незалежності. Це АТБ, бо там постійно ввечері є собаки, на алейках, бо якщо є люди, то є і пси, а також біля “Рукавички” і в “Юнеті” постійно собаки.
Але ми хочемо закупити корм, тому що не завжди є час готувати навіть кашу. На корм у нас є знижка 40 %. Це круто, бо ми цікавились цінами у ветеринарках – це дуже дорого. В АТБ корм дешевший, але він невеличкий, і це теж невигідно. Корм будемо закуповувати в Рівному. Нам його надішлють, але ми спочатку простерилізуємо Вовка, а тоді вже будемо дивитися, що в нас залишиться з коштів. Я не знаю, чи їх вистачить навіть на одного пса через те, що стерилізація до десяти кілограмів коштує 450 гривень. Це трохи складно.
Ще плануємо закупити щеплення від сказу, але знову ж таки – все впирається в гроші. Ці щеплення насправді не дорогі. Вони, здається, по десять гривень за штуку. Але в нашій команді немає людини, яка вміє робити уколи. Доведеться йти до ветеринара й платити йому гроші за укол.
Їжа не дорога. П’ять кілограмів каші нам може вистачити на два тижні. Це десь 50 гривень. Ще ми купуємо корм в АТБ за 28 гривень. Його на одну каструлю вистачає. Рибу дешеву купуємо, яку вони більш-менш їдять. На годівлю собак грошей багато не потрібно, навідміну від лікування. Бо нам треба купити краплі, якими будемо обробляти собак від кліщів і бліх, а вони – 30 гривень за ампулу.
Той самий Вовк покусав біля напису “I love Ostroh” собаку. Я одразу пішла в цілодобову аптеку, купила перекис, бинт, побігла до тієї собаки. Вона лежить, кров’ю стікає. І начебто допомогло. Щоправда, я не бачила тієї собаки відтоді, але, сподіваюсь, що вона жива.
Притулок і знову стерилізація
Ми – неофіційна громадська організація. Щоб стати офіційною, треба провести тривалу роботу з документами, потім постійно вести звітність. Я не впевнена, що це доцільно. Якщо говорити про владу, то навряд чи вони захочуть співпрацювати з неофіційною організацією. Дуже сумніваюсь, що нам нададуть якісь кошти чи навіть місце для стерилізації й утримання. Я запитала в однієї ветеринарки про притулок в Острозі. Вона сказала, що краще випустити собаку, хай біжить в ліс і там помре, ніж вести її до притулку. Адже там їх не годують і б’ють. Хтозна, що з тими собаками ще роблять.
Нещодавно в одній із міських груп у Фейсбуці поширили допис про те, що бездомна собака вкусила школяра. Тетяна каже, що вперше чує про подібне:
Це не наша відповідальність. Треба звертатися або до Водоканалу, або до міської ради. Тоді почали “наганяти” у фейсбуці на зоозахисників. Але ми не можемо дивитися за всіма собаками в Острозі, бо це нереально.
Я просто сподіваюся: люди побачать, що ми цим займаємось. Вони, можливо, нам повірять, і буде більше донатів. Якщо ні, то доведеться, скоріш за все, “прикритися”. Це буде дуже сумно, бо в Острозі надто масштабна проблема зі собаками. Ми хочемо проводити інформаційну компанію, розповідати людям про стерилізацію, можливо, друкувати якісь листівки, кидати їм в пошту чи навіть ходити по будинках і казати: “Ми вам стерилізацію оплатимо. Ви можете дати нам якісь кошти, і це буде дешевше. Ми додамо”.
Якщо бажаєте допомогти, ось реквізити Тетяниної картки:
5375 4114 0432 1171