13 квітня з усієї Рівненщини в Острог приїхало 372 пластуни на честь 112 річниці створення найстарішої скаутської організації України “Пласт”. Цьогорічний День Першої Пластової Присяги провели на площі, біля міського будинку культури.
Десята година. До центру Острога починають з’їжджатися автобуси. З них виходять юнаки та юначки, дехто біжить, вигукуючи імена. З іншого боку площі чутно вигуки: “О! Це вона! Привіт!” На площі міста стає все гучніше.
Це означає, що до урочистої церемонії відкриття Дня Першої Пластової Присяги в Острозі залишаються лічені хвилини.
“Минулого року, цілою станицею ми були в Дубні. Ще два рази ми були на святі Весни в Шепетині. Там діти знайшли дуже багато друзів. А зараз бігають і шукають їх”, — розповідає пластунка-сеньйорка праці гуртка “Бойові Котики” Люба Лівар.
Гамір періодично вщухає, його припиняє свищик бунчужного. Бунчужний — це людина, основним обов’язок якої є зберігати дисципліну на заході.
Тоді юрба затихає, щоб почути, кого кличуть зараз. Якщо свисток звучить один раз — це загальний збір. Якщо два рази — тільки для інструкторів і виховників. Якщо ж три рази — збираються всі гуртки.
Навпроти будинку культури зібралося близько 400 пластунів з усієї Рівненщини. Усі вони в однаковому одязі — однострої. Однострій є зовнішньою ознакою приналежності до пластової організації.
Лунає сміх. Розмови не стихають. Деінде діти грають у квача.
Сьогодні вітряно. Перед урочистою частиною одна з виховниць тремтячими руками запалює свічки на випічці. “Сьогодні в нашої Віталіни День народження!” — каже вона. Тим часом усі пластуни на площі починають співати “Многая літа”.
“Бігом! Вже будемо починати!” — вигукнув чоловік, в капелюсі якого стирчить три великих рябих пера. Цей чоловік в капелюсі — Тарас Радченко, він старший пластун та комендант сьогоднішнього заходу. Комендантом в Пласті називають людину, яка організовує подію.
“Ми стараємося робити наші заходи по різних містах, щоб залучити, якомога більшу кількість населення. На приклад, у місті Острог Пласт не дуже розвинений. Цим заходом ми зробили так, що тепер більше людей дізналися про Пласт, і можливо, хтось захоче стати членом нашої організації”, — розповідає пластун Тарас Радченко.
У станиці Острог наразі є 4 юначки від 11 до 18 років та 11 старшопластунів віком від 18 років. Головна мета станиці — відновити курінь Гальшки Острозької.
Тарас Радченко проводить відкриття Дня Першої Пластової Присяги. Свято Дня Першої Пластової Присяги традиційно відкриється гаслом — “Готуйсь!” та пластовим гаслом “СКОБ! — Сильно! Красно! Обережно! Бистро!”
“Сьогодні День Першої Пластової Присяги — це свято, яке ми відзначаємо кожного року, 12 квітня, тобто вчора. 112 років тому, у Львівському осередку, перші люди склали Першу Пластову Присягу, а ми це святкуємо. Віддаємо данину поваги тим часам, тим людям, які це започаткували”, — пояснює старший пластун.
Після вигуків пластового гасла лунає заклик “До молитви! “Отче наш” — співу”.
Перший головний обов’язок Пластуна — “бути вірним Богові й Україні”, тому молитва у пластовому житті є невіддільною частиною церемонії.
“Винести прапор! Гімн Пласту!” — каже високий хлопець в рупор.
Традиційно, наступним після молитви виконується гімн Пласту.
“Пластуни, ви світле майбутнє України. Ми кожного дня примножуємо нашу незалежність і відстоювання її. Пластуни – це не просто сила, це український дух! І кожного дня ви самовдосконалюєтеся, самостверджуєтеся і боретеся за світле майбутнє нашої держави. У нас довга дорога, але я впевнений, з таким завзяттям, з такими світлими обличчями, з такою жагою та любові до України, як у вас, ми її точно подолаємо” — голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.
Після гімну виконується пісня новаків:
“…Як виростем великі,
Хоробрі вояки,
Відстоїм Україну
Від вражої руки…”
Новаки з жовтими хустинами навколо шиї щодуху співають та підіймають голови догори, аби було голосніше чутно.
Жовтий, малиновий, зелений і коричневий — це кольори уладу, тобто вікової категорії.
Характерно, що в пісні новацтва є рядок “Маленькі жовтодзюби”, бо якраз новацтво, віком від 6 до 11 років носять жовті хустини. Юнацтво ж віком від 12 до 18 років носять малинові хустини. Якщо в пластуна зелена хустина, це означає, що він старший пластун і йому від 18 до 35 років. Сеньйори віком 35 і більше років носять хустини коричневого кольору.
Після пісні юнацтва лунає заклик вшанування пам’яті тих, хто втратив своє життя, захищаючи наші життя, хвилиною мовчання.
Прапори куренів опущені. Очі людей також. Тишу перебиває цокотіння світлофорів та, подекуди, звуки машин.
Значна кількість пластунів зараз у війську, як виконує бойові завдання, так і активно волонтерить. З початком повномасштабного вторгнення пластові центри в осередках Рівненської області стали місцями збору гуманітарної допомоги. Пластуни зі Здовбиці стали одними з засновників Благодійного фонду “Sunflower Seeds Ukraine”, який активно допомагає військовим. Рівненська Округа здійснила чимало масштабних зборів закупівлі машин, амуніції та іншого.
“Постала гостра проблема у хлоп’ячих виховниках, адже фактично більша частина членства стала до лав ЗСУ. Також два наших побратими Володимир Петрук та Тарас Давидюк відійшли на Вічну Ватру у ході виконання бойових дій. Це неймовірно болючі втрати”, — розповідає Софія Балагура.
Першим відзначенням уладу старшопластунів Ордену Святого Юрія в бронзі нагороджують старшопластуна Олександра Денисюка куреня “Целібат Мурлики”. За свою активну роботу у Пласті. Зокрема за керівництво юнацьким куренем, проведення тренувань і таборів та за виховницьку діяльність з молоддю.
Один з виховників робить селфі зі своїм гуртком новацтва: “Дивіться сюди, — стишуючи голос каже хлопець, фотографує, а тоді додає: — Є! Молодці!”
“Мене спонукає розуміння того, що молодь потрібно виховувати і якщо ми хочемо зростати в хорошій країні, то ми повинні дбати про покоління, що підростає”, — очільник організації “Пласт” на Рівненщині Андрій Романчук.
“До складання Першої Пластової Присяги виступити: Левчуку Богдану, Тімошиній Васелісі, Кудерчук Софії, Дацюк Катерині, Шелудько Богдану, Федорук Юрію, Мельнику Петру, Ягодці Юлії”, — каже дівчина в мікрофон.
Для здійснення присяги потрібно доторкнутися лівою рукою до прапора України, а праву руку скласти в пластовий знак — цими елементами діти заявляють, що справді хочуть скласти свою першу пластову присягу.
“Присягаюсь своєю честю, що буду робити все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові та Україні. Допомагати іншим. Жити за пластовим законом та слухатися пластового проводу. Боже в цьому мені допоможи”, — в один голос повторюють юнаки та юначки за старшопластуном Тарасом Радченком.
Новоспечені пластуни повертаються до своїх лав. Лунають вигуки — “Вітаємо! Вітаємо! Вітаємо!” В однієї пластунки заблищали очі від сліз.
“Я пластую вже майже 3 роки в юнацтві й дуже довго цього чекала. У нас є певні проби, які ми виконуємо. Після виконання – складаємо присягу. Я дуже щаслива”, — ділиться своїми враженнями пластунка Катерина Дацюк.
В пласті є різні спеціалізації. Перше та найбазовіше — це мандрівництво. Дітей тут вчать мандрувати по світу, ходити пішки в гори та в ліси. Базових понять виживання, тобто: розпалювати вогнище, ставити намет, копати яму.
Наступна спеціалізація — рольове пластування. Діти переодягаються в лицарів, б’ються мечами, щитами, стріляють з лука. Також, є групи, які їздять в гори та займаються скелелазінням. Існує кінне пластування, коли діти навчаються взаємодіяти з кіньми. Або летунське пластування, де потрібно стрибати з парашутами, літати на аеропланах.
“Ще далеко до 2014 року у Пласті юнаки чи юначки повинні були володіти вмінням надання першої домедичної допомоги, з 2022 року ми збільшили кількість навчання цих вмінь, також навчання інших практичних навичок”, — розповідає виховниця Софія Балагура.
“До іменування! Пластунами-скобами виступити: пластуну розвідувачу Мирославу Завалюку, пластуну розвідувачу Миколі Шевелюку”, — каже дівчина в мікрофон.
Скоби обернулись до людей. На площі залунали вигуки “Нарешті! Нарешті! Нарешті!”. Хлопців вітають вигуками та обіймами. Кутики губ одного з них піднялися.
В організації Пласт є річна програма, яка розписана від 11 до 17 років.
За цією програмою займаються з дітьми. Проводять зустрічі та організовують мандрівки. Завершенням року є табір, де реалізовують підсумки здобутих знань.
Діти займаються в гуртках до 12 людей. Гуртки можуть формувати курінь. І кожен курінь має свої барви, свій прапор, свої традиції та свого патрона. Людину, яку вони беруть для наслідування.
Мама пластунки та майбутня виховниця розповідає, що привезла свій перший рій:
“В нас в Костополі відкрився гурток Пласту, в центрі дитячої та юнацької творчості, де я працюю, який я веду. Наш рій сформувався місяць тому. Тому ми вперше потрапили на такий захід, щоб відчути атмосферу Пласту. І тому я долучаюся, прохожу навчання та вишколи, щоб стати виховницею і готувати рій”, — розповідає Людмила Каліш.
Перша Пластова Присяга не лише про урочистості, а й про різні активності: формування команд для квесту, знайомство з командами та квест пам’ятками культури Острога.
На площі формується велике коло, розрахунок до 15-ти. Перші номери виходять центр кола — так формуються команди на змагальний квест містом.
“Не забудьте йти по головах!” — говорить одна із виховниць.
На квесті пластуни та пластунки знайомляться з Острогом. Дізнаються цікаві факти в перехожих та складають пісні про Гальшку Острозьку.
Групки дітей починають розбігатися в усібіч. Хтось не встигає. Один з капітанів гукає своїй команді: “Скоріше! Доганяйте!”
“Вітаю! Скажіть, ви знаєте цікаві факти про Острог?” — запитує вже захекана дівчинка.
Традиційно, на кожній акції видається відзнака — пам’ятка про те, що пластуни брали участь в заході.
“Це лілейка, сьогодні люди складали присягу перед прапором. Лілея – це символ того, що ви є дійсним членом цієї організації й несете відповідальність за свої слова, за свої дії, які робите”, — розповідає про символ сьогоднішньої події комендант заходу Тарас Радченко.
На Замковій горі чутно стукіт: це юнаки б’ються дерев’яними держаками від прапорів своїх куренів. Хтось сидить на траві, хтось — на сходах храму. Групка дівчат обговорює найцікавіше за сьогодні. Комендант заходу несе коробки з винагородами за квест та розставляє на дерев’яній сцені.
Свисток. “Хто мене чує плесніть раз! — вигукує на цілу галявину один з виховників. — “Хто мене чує плесніть два!”
День Першої Пластової Присяги добігає кінця. Відбувається оголошення команд, які перемогли в змагальному квесті. Їх було три.
“У змагальному квесті містом Острог, перемогла команда…”, — каже дівчина, тримаючи інтригу.
Лави пластунів хлопають руками по ногах, створюючи звук барабанного дробу.
«Команда переможців — “Хто я”», — нарешті каже дівчина.
“Там є наша! Їй завжди щастить потрапити в таку команду”, — говорить виховниця Люба Лівар фотографуючи всіх довкола.
Наприкінці заходу здійснюють урочисте в’язання хустин. Закінчення — молитвою, розбиранням нашивок, вигуків, сплесків, свистків, прощань.
“Шукайте свій автобус!” — чути вигуки.
Біля Острозького замку знову запанувала тиша.
Фото: Дарина Лушпіган, Вікторія Додусенко, Арсен Пашко