“Молодість — найкращі роки твого життя” — ви точно чули цю фразу з чужих вуст або вже навіть зі своїх власних. Діти, що розміняли вже другий десяток, не знають України без війни. Ті, хто змушені були зустрічати своє повноліття під кулями Беркуту в зимовому холоді, вже ось-ось досягнуть 30-річчя.
Лячно, але багато з тих молодих людей у першому абзаці все ж погодяться, що дитинство та юність були їхніми найкращими роками життя. У когось з війною, у когось — без. У подкасті “Так, це моя молодість” я рефлексую зі своїми гостями про те, як складалося їхнє життя під час усіх цих подій.
У новому епізоді ви матимете змогу почути історію однієї із редакторок Острог.Інфо Альбіни Карман: як вона стала воєнною кореспонденткою, що штовхає її продовжувати цю справу, що найбільше злить людей, які працюють на фронті та чи вбивають жахи війни прагнення естетичності.
Альбіна працювала на Харківщині, Донеччині, Херсонщині, зокрема документувала там воєнні злочини р*сії проти мирного населення.
Spotify, Apple Podcast, Amazon:
https://linktr.ee/yes.i.did
(Запис відбувся 9 січня)
Богдан Сімонов