Цього року Україна святкує 30-ліття незалежності. За цей період багато чого змінювалося й культура не є вийнятком. Місто Острог зробило немалий внесок у культурну спадщину країни завдяки відомому роду князів Острозьких та пам’яткам, які збереглися від їх епохи до сьогодні, або які відродили вже під час незалежності.
Команда Острог Інфо зібрала для вас хроніку основних подій в історії міста за роки незалежності. Ми поспілкувалися з місцевими експертами культурної галузі, які розповіли про вплив незалежності на розвиток культури та мистецтва Острога.
МИСТЕЦТВО, ЯКЕ ЗМІНИЛА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Острог мистецький — це не просто назва спільноти у фейсбуці. Це місто намалював і прославив на своїх полонтах не один художник. Але так було не завжди.
Завідувач арт-кластеру НаУ “Острозька академія” Микола Бендюк розповідає:
“Більшість населення України знало Острог тільки через психіатричну лікарню (до незалежності — ред.). Для них це було трішки більшим за село містечком, яке можна було проминути. Якщо ми говоримо про мистецтво, то в мене була мрія. Колись в Острозі був один пейзаж, слабенький у виконанні, приблизно першої половини 20 століття із зображенням Замкової гори. Я мріяв повісити вдома якийсь живописний пейзаж. Тоді художники майже не малювали й Острог був не мистецьким. Але поступово, з отриманням незалежності, Острог почав розвиватися швидшими темпами і значне прискорення цьому дала Острозька академія”.
З розвитком академії в Острозі розвивалося й мистецтво. З 1999- го року почали проводити мистецькі пленери. За словами Миколи Бендюка, кожен художник, який приїздив на пленер, залишав свої роботи в колекціях академії, по міських квартирах.
Також завідувач арт-кластеру підсумовує, що за 30 років незалежності місто почало розвиватися набагато краще:
“Якщо говорити про мистецький Острог із сучасних напрямків, то почалося все, мабуть, із художника Юрія Нікітіна, який зробив першу виставку в 1988 році. З того часу й почалися виставки і в музеях, і в академії. А художники, які робили виставку, знову ж таки, залишали роботи й так поповнювали наші фонди. Художники також везли з собою інформацію про Острог на своїх полотнах у світ. Вони представляли всюди своє бачення Острога. За 30 років мистецтво в Острозі змінилося повністю. Острог зараз — це місце наповнене справжнім живописом, а не радянськими роздруківками”.
Фото: фейсбук Миколи Бендюка
ЯК НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЗМІНЮВАЛА КУЛЬТУРНІ ПАМ’ЯТКИ?
Державний історико-культурний заповідник міста Острог теж зазнав змін за років незалежності. Заступник директора заповідника Андрій Брижук розповідає:
“Заповідник на початку незалежності був трохи ширший, мав більше об’єктів. З наданням релігійних свобод почалася інституція пам’яток, об’єктів, релігійних споруд. До управління заповідника передали Межиріцький монастир, Богоявленський собор і костел. Якщо в двох останніх пам’ятках, з погляду збереження культурної спадщини, умовно, все гаразд, то з Межиріцьким монастирем не так. Деякі речі можна вважати втраченими”.
У 90-х роках через брак коштів і скорочення персоналу “канули в лету” надії й сподівання на розбудову музею. Наприклад, не вдалося облаштувати окремий художній відділ. Андрій Брижук додає, що розбудова музею не єдине, що не вдалося зробити:
“В 2007 році почали реставрацію Луцької вежі й Музею книги та друкарства. На це виділи приблизно мільйон, але через рік його просто забули виділити”, — та зауважує, що в 90-х роках в Острозі відкрили Музей нумізматики й постійна нумізматична виставка успішно діє донині.
Через постійну зміну влади на початку 2000-х, питання збереження культурної спадщини не були послідовними. А такі роботи, як реставрація, якщо довго їх не виконувати, дорожчають в рази.
“Якщо реставраційні роботи по Луцькій вежі в 2006 році вартували 4 мільйони, то зараз всі 16”, — каже Андрій Брижук. Також Брижук заважує, що відвідуваність культурних пам’яток до незалежності та після — це непорівнювані речі.Тому що планова економіка в радянському союзі не давала можливості поїхати за кордон і люди, наприклад, з Ханти Мансійська могли приїхати на Острожчину тільки через те, що їм дали путівку сюди.
Наостанок заступник директора Державного історико-культурного заповідника м. Острог підсумував:
“В останні роки в культурній сфері пожвавилася робота. По-перше, створили Український культурний фонд та інші державні грантові проєкти. Втілили зміни стосовно Музею книги, а в Татарській вежі — культурний барбакан. Це точно той об’єкт, який за 30 років незалежності найразючіше змінився. Цьогоріч у нас з УКФ проєкт по експозиції іконопису в Острозькому замку. Також реставраційні роботи тривають на даху замку. З погляду витрачання бюджетних коштів, я думаю, що дуже красиво прапор України майорів би на Острозькому замку, тим паче, що роботи з реставрації даху коштують так само як і новий флагшток”.
Презентована на День міста в самій Татарській вежі
ХРОНІКА ОСНОВНИХ ЗМІН ОСТРОГА ЗА 30 РОКІВ
14 березня 1994 рік — Указом Президента України Леоніда Кравчука в місті Острог відновлено (після більш як 350-річної перерви) Острозьку академію, яка йменувалась Острозьким Вищим Колегіумом. Очолив колегіум Пасічник Ігор Демидович — доктор психологічних наук, професор, декан Рівненського Державного педагогічного інституту.
7 липня 1995 рік — Острог отримав статус міста обласного значення.
5 червня 1996 рік — колегіум перейменовано в Академію.
22 січня 2000 рік — академію перейменовано в університет .
30 жовтня 2000 рік — університет “Острозька академія” набуває статусу Національного.
З 1996 року виходить Острозький міський вісник “Місто”, з травня 1998 року — міська газета “Замкова гора”.
20 листопада 199 рік — рішенням Острозької міської ради затверджено герб і прапор міста Острог.
Фото: сайт Острозької міської ради
30 жовтня 2000 рік — Указ Президента України Леоніда Кучми № 1170 /2000 “Про надання статусу Національного університету Острозькій Академії”.
23 серпня 2003 рік – оприлюднений Указ Президента України, згідно з яким Національний університет “Острозька академія” знаходиться під патронатом Президента України та Кабінету Міністрів України.
17 листопада 2005 рік — Міністерство освіти України відзначило НаУОА Дипломом за інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології.
27 червня 2006 рік — згідно Указу Президента України Віктора Ющенка ректор університету Ігор Пасічник став лауреатом Державної премії України в галузі архітектури за реалізацію етапу відродження Національного університету “Острозька академія” — співавторство у проєкті будівлі першої в Україні віртуальної бібліотеки та активна діяльність по його впровадженню в життя.
16 листопада 2006 рік — Міністерство освіти України відзначило НаУОА Дипломом за організацію студентської науково-дослідної роботи.
2014 рік — Національний університет “Острозька академія” занесено до Книги рекордів України та Книги рекордів Гіннеса у номінації “Найдовший поетичний марафон” за проведення безперервного 456-годинного марафону читання “Кобзаря” до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
2015 рік — Національний університет “Острозька академія” ввійшов у трійку рейтингу класичних університетів за якістю абітурієнтів.
2019 рік — урочисте відкриття Нового навчального корпусу Острозької академії.
2020 рік — Державний історико-культурний заповідник м. Острога реалізував проєкт “Інклюзивний музей в Острозькому замку”.
2021 рік — Острог отримав звання “Молодіжна столиця України 2022”.
Юлія Сачко