Чемпіони малого міста (АУДІОФІЛЬМ)

0
2022
Реклама

Хоча спорт невід’ємний від політики, чемпіонові сьогодні не заважають колір шкіри, релігія, національність чи сексуальна орієнтація. Не впливає те, народився він у Європі чи Східній Азії, в мегаполісі чи маленькому містечку на Заході України. Шанси стати чемпіоном у кожного рівні. Принаймні так вважають ті, хто вже досяг вершини спортивного Олімпу. Не погоджуються з ними хіба що батьки, які змушені платити кошти за навчання своїх дітей у спортивних секціях, купувати форму, інвентар, оформлювати страхування, подекуди складатись на ремонт у спортзалі. І якщо в обласних центрах ситуація відносно непогана, то в маленьких містах, як Острог, є певні проблеми.

Ми поспілкувались зі спортсменами та спортсменками, тренерами та людьми, дотичними до спорту в Острозі, щоб з’ясувати, наскільки розвинений спорт у місті та що мотивувало чемпіонів працювати над собою.

Де тренуватись в Острозі?

В Острозькій дитячо-юнацькій спортивній школі сьогодні діють чотири відділення: волейболу, футболу, баскетболу, легкої атлетики, дітей набирають віком 9-12 років. Якщо відверто, перше враження від приміщення ДЮСШ двояке. Воно, з одного боку, навіює ностальгію за радянським дитинством, якого теперішні вихованці не застали. З іншого боку, маленький зал, старий ремонт і облізла фарба на стінах відверто жахає. Сам директор школи Сергій Штундер м’яко натякнув, що спорткомплекс в Острозі не був би зайвим:

«Мені здається, що у нас спорт розвивається. Єдина значна проблема – це відсутність спортивного комплексу в Острозі. В нас зараз відкривається дуже багато секцій, наприклад: художня гімнастика, флорбол; зі спортивної школи секції є – футбол, волейбол, баскетбол, легка атлетика. І діти відвідують ці секції. В нашому місті є всі напрямки, куди можна задіяти дітей, не тільки в спорті. Наприклад, музична школа, школа мистецтв…Єдине, що не вистачає спорткомплексу…»

Можливостей для розвитку дитини в Острозі достатньо, вважає в.о начальника відділу з питань молоді та спорту Ольга Стецюк. Вона теж вважає, що єдина проблема – у відсутності єдиного приміщення для спортивних секцій.

“Діти займаються у сопртивних залах шкіл після уроків, по суботах-неділях. Не завжди директори шкіл мають можливість повноцінно забезпечити тренування, хоча всі йдуть на контакт…У дитячо-юнацькій школі приміщення як такого немає”, – каже Ольга Стецюк.

А як зі спортом в Острозькій академії?

Волейболістка Анастасія Денеж займається волейболом ще зі школи. Тут в Острозі, каже тренуються, переважно, у спортзалі КМЦ, але через певні недоліки, до міжфакультетних змагань готуються у залі ПТУ.

“Особливо впливають такі фактори, як покриття, сітка, але мені здається це впливає тільки тоді, коли ти займаєшся на початковому рівні, або на рівні любителя. Мені здається для професіоналів немає взагалі ніякої різниці”, – каже волейболістка.

Викладач з фізичного виховання Острозької академії та голова громадської організації «Острозький тенісний клуб» Сергій Білюк розповідає про умови тренувань та рівень підготовки спортсменів:

“Спорт не є пріоритетним для переважної більшості студентів. Вони більше зосередженні на навчанні, тому що це основа їхнього майбутнього життя. Однак фізкультурно-оздоровча робота проводиться на базі секцій з різних видів спорту”.

Як розвиток спорту оцінюють острожани?

Острог має що розповісти і про своїх чемпіонів. Олег Жох – восьмиразовий чемпіон світу з армреслінгу, триразовий переможець і бронзовий призер чемпіонатів Європи у різних вагових категорях. Заслужений майстер спорту України. Каже, що талановитих спортсменів помічають тоді, коли вони чогось досягають. На етапі ж підготовки вони вирішують свою долю самі.

“Розвиток спорту, навіть не в малих містах, а загалом в Україні – на дуже низькому рівні. З мого досвіду, звертають увагу на людей, які вже щось зробили. На мене звернули увагу вже коли я став чемпіоном”,- ділиться Олег.

Існує твердження, що представників різних соціальних класів об’єднали дві речі: джинси та футбол. Так вважає й екс-президент футбольного клубу «Верес», президент громадської спілки «Рівненський футбольний клуб «Верес-Рівне» Олексій Хахльов. Народився він в Острозі й добре пригадує своє захоплення футболом ще у шкільні роки. Про якісне сучасне обладнання чи наповнені аптечки у спортзалах тоді не було й мови:

“У школі після уроків ми грали у футбол розміром 5/10 пластмасовою кеглею, тенісним м`ячем, усім, що кругле і об що не зламаєш пальці. Розумію, що тепер навколишнє середовище для дитини, для підлітка пропонує безліч можливостей провести своє дозвілля: від ЗМІ до ігор, до смартфонів, до Інтернету. Я вважаю, що Рівненщина сьогодні, є однією з передових областей, зважаючи на те, що у нас була глибока криза у зв’язку з тим, що не було керівників-спортсменів, які ще з часів Радянського Союзу не надавали йому переваги, розподіляючи кошти”.

Незважаючи на відсутність приміщення, підлітки сьогодні активно займаються. Іван Каліноброцький займається в ДЮСШ і планує в майбутньому пов’язати життя зі спортом. Його головний девіз: “Працювати й ще раз працювати”.

То що мотивує підлітків активно працювати над собою?

В нашому аудіофільмі – відповідь на це питання.

Послухати повну версію можна тут:

 

Реклама

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here