Чи може Острог втратити статус міста?

0
2429
Реклама

У січні Кабінет Міністрів України направив на розгляд Верховної Ради законопроєкт «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Він має встановити чіткі процедури, як і які органи влади можуть вирішувати в нашій державі питання адмінтерустрою. Однак ще до першого читання викликав у мешканців міст і сіл чимало запитань. Зокрема – чи зміниться щось для Острога?

Якщо коротко – то навряд чи.

Головним аргументом “проти ухвалення законопроєкту” стало твердження, що, як наслідок, зникнуть ті міста і села, які не відповідатимуть новим критеріям населених пунктів.

Передусім посилаються на статтю 10-ту, бо саме в ній визначені категорії населених пунктів:

«…Місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальною чисельністю населення не менше ніж 20 тисяч жителів (…) Селище є населеним пунктом, загальною чисельністю населення не менше ніж 5 тисяч жителів…».

Обговорення почалися з публікації на місцевому сайті.

Перший заступник голови Рівненської обласної ради Олександр Корнійчук написав на сторінці у Facebook, що Острог і Корець як історичні міста повинні зберегти свій статус.


На його думку, перехідні положення в законопроєкті створюють імовірність втрати цими населеними пунктами свого статусу:

«Інформація не про втрату статусу, а про можливість втратити. Справді, цей закон несе в собі таку можливість, що прописана в перехідних положеннях. Тому вважаю своїм обов’язком реагувати на це», каже депутат.

Про те, що низка міст на Ріненщині втратить свій статус, писали й Рівненські медіа, зокрема «Інформаційний потік», «Радіотрек», «Рівненські новини», «Рівне Вечірнє» та інші.

Однак, у Міністерстві розвитку громад та територій України спростували інформацію про зникнення з карти населених пунктів, пише Децентралізація. Пояснюють так: стаття 58 Конституції України закріплює наступний принцип – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після того як закони чи інші нормативно-правові акти набули чинності.

Це означає, що міста чи села, які набули свого статусу до того, як закон стане чинним, не перестануть бути містами та селами після набуття законом чинності.

У проєкті закону пропонують встановити, що для присвоєння категорії населеного пункту потрібне подання місцевої ради.

Депутат Рівненської обласної ради Віталій Ундір у своєму дописі покликається на прикінцеві та перехідні положення цього законопроєкту. Відповідно до них, упродовж року з моменту набуття чинності цим законом, Кабмін може вносити до Ради проекти законодавчих актів, які можуть змінювати межі районів та відносити населені пункти до категорії міст, селищ і сіл без подань місцевих рад.

Однак, заступник міського голови Острога з питань децентралізації Юрій Ягодка вважає, що немає причин хвилюватись щодо статусу Острога як міста, й такі звернення депутатів потрібні радше для того, аби перестрахуватись:

«Я не думаю, що дійде до скасування статусу існуючих міст, зокрема й Острога, бо це не нормально. Певне застереження в цих перехідних положеннях є, і я думаю, щоб убезпечити Острог та інші міста від такої можливої ситуації, треба звертатися й до Верховної Ради й до депутатів, аби в цей законопроєкт внесли зміни. Умовно, в Острозі скасовують статус міста. Проходить певний період, і в Острозі є 20 тисяч жителів. І що, повертати назад? Це нелогічно».

То чи міг би Острог втратити статус міста в разі прийняття законопроєкту?

Про це ми запитали в головного експерта об’єднання громадських організацій Реанімаційний пакет реформ Анатолія Ткачука. Він вважає, що попри перехідні положення, міста не перетворюватимуть на села:

«Найімовірніше – не зміниться нічого. Статус ніхто зараз чіпати не буде. Це закон на майбутнє, аби мати технологію змін у потрібні моменти. Коли прийняли Конституцію в 1996 році, ніхто не ліквідовував “сільради”, які складалися з кількох сіл, хоча Конституція не передбачає існування таких структур. Так само ніхто не перемінював селища міського типу, яких в Конституції нема», – зазначає Анатолій Ткачук.

Критерії, які визначають категорії населених пунктів, на думку експерта теж не вплинуть на зміну їх статусу. Для цього у перехідні положення можуть додати норму, що кожен статус буде підтверджений на момент ухвалення закону:

«Що стосується цифри 20 тисяч для міста. Загалом то цифра з міжнародних документів для статистики, але вона не є обов’язковою для різних держав, тому регулювання тут різне в різних країнах. Загалом ключовими ознаками міста є: щільність населення (вона має бути досить високою, здається понад 1200 осіб на квадратний кілометр) та наявність централізованого водопостачання та водовідведення. Від себе скажу, що статус поселення визначає низку умов майнового та фінансового характеру, тому його слід враховувати».

Законопроєкт «Про засади адмінтерустрою України» має врегулювати й питання впорядкування статусу селища міського типу, якого немає в Конституції України як адміністративно-територіальної одиниці.

 

Реклама

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here