«Калуш» на Замковій горі: Острог відсвяткував своє свято гучно і з серцем
Небо того вечора було похмурим. Хмари затягнули Замкову гору ще з обіду, і, здавалося, що погода вирішила не співчувати святу. Але людей це не зупинило — вони йшли і йшли. Сотні — плечем до плеча, обличчями до сцени, з дітьми на руках та блиском в очах. Десь позаду шипить м’ясо на мангалі, попереду мури середньовічної фортеці, підсвічені прожекторами. Острог святкує день народження. І цього разу — гучно, всупереч усьому.
Фестиваль «Вечорниці» провели 7 червня на Замковій горі в рамках відзначення Дня міста. Цього року Острог святкував особливу дату — 926 років від заснування. За кілька годин тут зібралося близько 700 людей: острожани й гості, молодь і сім’ї з дітьми.
«Такого тут давно не було», — каже жінка років п’ятдесяти, не відриваючи погляду від сцени. Вона стоїть трохи збоку від натовпу, але нікуди не йде.
Свято розпочав DJ LM. Його сети розігріли площу ще до того, як на сцену вийшов перший артист. Потім — Tarmish, далі VERONIKA. Кожен додавав градус до загального настрою.
Між виступами на сцені з’являлись ведучі — Килиммен та Штомбер Вомбер, учасники гурту «Калуш». Дотепні, безпосередні, вони перетворювали паузи на окремий номер: жарти, кричалки, розігріта публіка. До моменту, коли мав вийти головний гурт вечора, натовп уже не просто стояв — він дихав, рухався, жив.
І тоді вийшов «Калуш».
Те, що сталося, важко передати словами. Замкова гора відповіла на перші акорди таким ревом, що, здавалося, старовинні мури здригнулись. Площадка перед сценою миттєво заповнилась. Люди танцювали, підспівували кожне слово, знімали на телефони — і просто стояли з тим виразом обличчя, коли слів уже не потрібно. Гурт запалив вечір. І серця всіх, хто був на горі того вечора.
Ірина Кузенко — студентка першого курсу, психологиня. На фестиваль прийшла без особливих очікувань.
«Прийшла просто, бо випала можливість. В Острозі таких заходів небагато, тому вирішила розвіятись — сесія, стрес»,— каже вона з усмішкою.
«Мені сподобалось те, що вони запросили інших артистів, що спочатку вони розбурхали публіку, щоб ми більше розігрілися, — а потім вийшли й запалили наші серця. Дуже класно, з радістю ще раз прийдемо», — каже дівчина, яка приїхала на фестиваль із подругою спеціально, бо сама живе не в Острозі.
Таких, як вона, на Замковій горі було чимало. Фестиваль зібрав не лише острожан.
Осторонь від сцени кипіло своє життя. Фудкорти розтягнулись уздовж площі — шипіло м’ясо, пахло чимось солодким. Черги були, але ніхто не нарікав. На ярмарку можна було придбати мерч гурту «Калуш», і черга була туди також була чималою. Окремо — дитяча зона, яка не пустувала жодної хвилини: малеча носилась, сміялась, брала участь у конкурсах та іграх. Батьки могли спокійно слухати музику.
Вхід на фестиваль був платним, проте це нікого не зупинило.
Але фестиваль мав і серйозний намір. Протягом вечора Килимен та Штомбер Вомбер проводили аукціони, зокрема розіграли два квитки на концерти Голубенка та Yaktak.
«Ми розуміємо що зараз дуже важливо підтримувати наших ЗСУ, це і є одною з самих головних цілей нашого фестивалю. Всі благодійні кошти спрямовуються на допомогу місцевим бригадам та ГУР батальйон “Крила”», — повідомила організаторка фестивалю Олефіренко Дар’я.
Коли про це оголосили зі сцени, люди відповіли оплесками. Довгими.
Захід не провели б без тих, хто працював за лаштунками. Волонтерка Ірина Кузенко каже, що вирішила долучитись не лише заради допомоги в організації.
«Для мене волонтерство — це передусім нові знайомства, гарно проведений час, змога побувати за кулісами всього процесу. Я вже раніше була на схожих заходах, і мені подобається ця атмосфера – вона наповнена особливим драйвовим настроєм. До того ж події розвивають навички тімбілдингу, швидкої координації та адаптації».
Після вечора вона ділиться і враженнями від самого фестивалю.
«Передусім дякую організаторам, які змогли залучити потрібну кількість людей, та артистам, які додали позитиву та живої енергії. Захід об’єднав близько 700 осіб, і кожен зробив свій внесок: хтось взяв участь в аукціонах, інші — придбали мерч. Усі виручені кошти пішли на допомогу ЗСУ. А тим, хто ще не був на “Вечорницях”, — рекомендую. Ви не лише потанцюєте й поспіваєте, а наповнитесь сильною енергією та незабутніми емоціями — тим зарядом, що дасть змогу відволіктися від реалій і щоденних турбот. Тож кайфуйте, насолоджуйтесь і залітайте на “Вечорниці”».
Коли вечір почав спускатись на Замкову гору й відлуння «Калушу» ще стояло у вухах, люди повільно розходились, але не поспішали. Хтось ще стояв, дивлячись на підсвічені мури. Діти не хотіли йти.
Острог — місто з великою історією і часом тихим теперішнім. «Вечорниці» нагадали: тут є люди, які вміють творити свято. І є глядачі, які вміють його відчувати.
Марія Сидорук
