Григорій Аршинов: «Якщо зараз ці матеріальні пам’ятки зникнуть, то зникне взагалі історія євреїв Острога”

0
1358
Реклама

Інтерв’ю з Григорієм Аршиновим,  меценатом,  підприємцем, депутатом Острозької  міської ради п’ятьох останніх скликань.

Як керівник будівельних компаній Григорій Аршинов став лауреатом загальнонаціонального конкурсу ”Вища проба”, нагороджений дипломами: ”Українського будівельного Олімпу”,  I та ІІІ ступенів Мінрегіонбуду України. Зараз активно займається громадською діяльністю, збереженням архітектурних пам’яток.

Григорію Йосиповичу,  чи не заважає  депутатська діяльність підприємницькій ?

Власне, підприємством  я зараз особливо не займаюся, не той час, фірма не в найкращому стані. І на будівельному ринку корупція переважає. Я втомився доводити в судах свої права на працю.

Ви володієте лише  двома будівельними  підприємствами ТОВ «Вежа» і «Фортеця»? 

Так, два підприємства. Вони  на різному оподаткуванні, але функція однакова. На період, коли нам держава боргувала,  змушені були створити іншу фірму  з іншою системою оподаткування. Але це практично один і той же центр прийняття рішень із однією адресою.

На своїй сторінці у Фейсбуці Ви ділитеся інформацією щодо ремонту покрівлі Острозької синагоги.  Як давно Ви займаєтеся питанням реставрації будівлі?

Синагогою ми займаємось із початку 1990-х. Намагались відшукати меценатів, спонсорів, неодноразово  вели перемовини з вихідцями з Острога, що мешкають в Ізраїлі, США. Багато хто обіцяв, але ніхто не вірив, що держава знову не стане «комуністичною» і там знову не з’явиться клуб. Існує проектна документація на реставрацію синагоги під музейну експозицію. Є публікації в українській, європейській, ізраїльський пресі про важливість відновлення Великої синагоги МАХАРША.

Читайте також: Голова єврейської общини Острога: «Для такої малочисельної громади не готові виділяти великі гроші».

 

20160201_113442 (1)
Розчистка перекриття синагоги від лісу. 2016р.

Ми вже двічі, в минулому і позаминулому роках, подавали документи на отримання  гранту посольського фонду США на реставрацію і відновлення синагоги як пам’ятки культурної спадщини. У минулому році ми програли, виграла пам’ятка національного значення – палац Вишневецького. Вони отримали 159 тисяч доларів. Грант фінансує проекти до 200 тисяч доларів. Я ще вів перемовини з вихідцями з Острога,  які проживають у Нью-Йорку, кілька разів із ними спілкувався. Батько мецената Луїса Кестенбаума, Цві Кестенбаум, заснував 30 років тому організацію зі збереження святих місць у Європі.

IMG_2930
День пам’яті Самуїла Едельса на єврейському кладовищі. На передньому плані Луїс Кестенбаум. 2013

Існує протокол,  у який 2005 року  потрапили три  об’єкти  єврейської культурної спадщини з Острога. Це місця  розстрілу острозького населення  в районі  Нового міста;  меморіальне кладовище 14-15 ст., на якому поховано дуже багато видатних учених, меценатів, видавців, банкірів  та синагога 15 ст. Компанія зі збереження святих місць дала гарантійний лист, що в разі виділення посольським фондом  певної  суми на відновлення синагоги,  вони точно таку ж суму дадуть самі. Тобто, той грант збільшувався  вдвічі. За ті кошти не вдалося б відновити в повному обсязі весь об’єкт, але, принаймні, можна було б провести протиаварійні заходи і відновити весь контур, бо частини стін  уже не існує.  Вона була частково знищена під час війни,  а після 1945 року її розібрали. Також ті кошти дозволили б нам відновити аттик, покрівлю, поставити вікна і двері,  зберегти об’єкт для наступного покоління.

Окрім цього, я брав участь у польському проекті компанії «Brama Grodzka» , яка знаходиться  в Любліні.

IMG_6037

Виступ Григорія Аршинова на конференції “Shtetl routes” в Любліні 2015 р.

Вони створили програму Shtetl routes , яка пролягає  малими містечками близькими до кордону між Польщею,  теперішньою Україною і Білоруссю.  Обрали по 20 штетлів (штетл – це на Ідиш містечко) Східної Польщі,  України і Західної Білорусі. Ті  території до 1939 року були польською територією.  І був задум  популяризувати втрачений єврейський світ, якого не стало ні в Польщі,  ні в Україні,  ні в Білорусі. Рештки залишилися, але  якщо зараз ці матеріальні пам’ятки  зникнуть,  то   зникне взагалі  історія,  один із великих пластів культури. Без єврейської історії пазл історії України не складеться докупи, бо не стане одного народу,  який тут проживав, працював, творив упродовж шести століть. На території сучасної України проживало понад 2.5 млн євреїв і в Польщі ще 3,3 млн. А в таких містах, як Острог, на межі століть єврейське населення переважало.

До речі,  за проектом Острозької оборонної синагоги побудовано кілька синагог в Україні. Я писав про це на Фейсбуці.   І в Польщі також є  кілька схожих будівель. Велика Острозька синагога  будувалася за єдиним планом забудови міста Острога,  де зазвичай були  три оборонних об’єкти – палац власника міста, синагога й  костел. За таким проектом побудована синагога в Бродах. Вона знаходиться ще в  гіршому  стані. Перекриття  в ній повністю впало, але стіни залишилися. І є також подібна  синагога в місті Жовква, яка краще збереглася. Це, як мінімум, 2 об’єкти в Україні. За подібним проектом я бачив синагогу в Білорусі, у Бикові. Саме  там знаходяться терена,   де князь Острозький здобував перемогу на чолі польського війська під  Оршею. В історичних довідках вказано, що цей проект змальований із волинських синагог.

На якій стадії знаходиться ремонт покрівлі синагоги?

До завершення ще далеко.  Покрівля коштує, мабуть, біля мільйона гривень. Частину робіт я здійснив за свої кошти. Ще  втягнув у цю справу Меїра Габая Ісраела, який увіковічує й оберігає могили цадиків.

20160215_083158 (1)
Меїр Габай Ісраел на перекритті Великої Острозької синагоги. 2016р.

Але поки що з фінансуванням справи йдуть туго.  Сподіваюся, що будуть зароблені кошти вкладати в покрівлю. Ще думаю, мій син Дмитро створить фонд для збору пожертв у США. Хочу спасти хоча б те, що є.

IMG_0019 (1)
Влаштування металевого каркасу майбутньої покрівлі синагоги

Знаю, що Дмитро пробує зібрати кошти для ремонту покрівлі з допомогою англомовного сайту «Go fund me». Кожен охочий може надсилати гроші на реставрацію.

Він це придумав, але  зараз не має  часу цим займатися.  У травні закінчиться «податковий період» і після того, щось придумаємо. Гадаю,  щось зміниться і ми назбираємо ту суму,  яка потрібна для покрівлі.  Керівник європейського проекту зі збереження кладовищ Філіп Кармель із Брюселю  нещодавно вів перемовини з єврокомісією в Польщі (в одному маленькому містечку Франполь).  Місто обрали, як один із об’єктів для відтворення єврейської культурної спадщини, із метою показати світу, Європі можливість толерантного проживання різних етносів і релігій на одній території.  З його розмов  наступним кроком може бути Острог. І я вкладаю великі надії на те, що європейська комісія  дасть кошти на відтворення  культурних пам’яток Острога.  Адже,  по-перше,  тут проживало дуже багато юдейських учених. По-друге,  лишилися матеріальні об’єкти спадщини єврейської культури. Крім того, що було знищено,  залишилося кілька будинків. Це  будинок  Beit midrash напроти швидкої допомоги,  Велика синагога,  єврейська лікарня на Татарській вулиці (тепер приміщення районного відділу освіти),  єврейська  школа (житловий будинок з колонами на Татарській),  кілька житлових будинків,  які зараз є музейними, наприклад, Музей нумізматики (будинок Шейненбаума).  Залишилася також наша міська рада, яка знаходиться в будинку Вайтраубе. І найосновніше – це наявність Національного університету “Острозька академія”,  у якій започаткований інституту юдаїки.  Перший семінар відбудеться з 25 до 28 квітня . Мої друзі з Ізраїлю приїдуть в Острог,  проведуть семінар з мови Ідиш, яка домінувала до 1939 року в м. Острог. Усе місто говорило на ідиш. Доктор Мордехай Юшковський – один із найкращих знавців літератури і культури Ідиш. Також приїде острожанка і вже відома співачка Марина Якубович. 27 квітня вона дасть концерт у залі НУОА.

Нещодавно Асоціація єврейських організацій і общин Ваад обрали Вас членом координаційної ради. Як впливатиме це на Вашу подальшу діяльність ?

Сьогодні під егідою Ваада працює європейська програма зі збереження старих єврейських цвинтарів на території Східної Європи ESJF European Jewish Cemeteries Initiative .

Роботи фінансуються Євросоюзом і урядом Німеччини.  Я працюю в цьому проекті в якості експерта, інженера. У минулому році відновили 27 кладовищ в Україні і кілька в Польщі а також у  Чехії та Словаччині.

IMG_0782 (1)

Обстеження і прив’язка кладовища в с. Нижня Апша, Тячівський район, Закарпаття. 2016р.

У цьому році в нас великі плани. Керує проектом в Україні Яна Давидівна Яновер. У минулому році виділили кошти на будівництво  підпірної стіни з метою припинення руйнування пагорба, на якому розташоване єврейське кладовище в Острозі. Також ми  відреставрували Здолбунівське, Клеванське і Мізоцьке кладовища. Цього року будуть проведені обстеження всіх кладовищ Рівненщини. А що стосується острозького кладовища, то в такому стані я його намагаюся підтримувати, знаходячи підтримку  в міській раді.

Ще на території Острога, мабуть, розкидано кілька тисяч пам’ятників із кладовища. Вони є під землею, десь в  фундаментах, корівниках,  свинарниках, на території академії, психлікарні,  а частина в чиїхось  дворах.  Ми потрохи їх збираємо,  зносимо на кладовище, але ще не вирішено його статус. На сьогодні статус – це пам’ятка садово паркового мистецтва. Міська рада підтримала зміну статусу кладовища і  відмінила рішення 1968 року про знищення Острозького цвинтаря. Також долучилися викладачі академії.  Філіп’єв Артем написав юридичний меморандум, оцінивши порушення законів тодішньої радянської України і міжнародні закони під час знищення кладовища. Дмитро Цолін написав історичний меморандум про важливість цієї пам’ятки. Я сподіваюся, що викладачі, науковці українського національного університету водного господарства та природокористування долучаться і зроблять ще природоохоронний висновок. І ми зможемо вийти на обласну раду та на МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ про зняття з кладовища статусу «природо-заповідний фонд».   До речі, хочу додати,  що на єврейському кладовищі останнім часом почала збиратися студентська молодь, із гітарами і вогнищами. Хотілося б, щоб вони усвідомили, що це не дуже шикарна ідея розпивати алкогольні напої і співати пісні на могилах.  Пам’ятників на кладовищі мало, але могил більше 10 тисяч. Уся територія –  це суцільні могили.

Чула, що, окрім  реставрації цвинтаря і синагоги, Ви плануєте окультурити освітянський парк біля першої школи. Розкажіть про цю ідею детальніше.

Так. Це була моя ідея. Я закінчив першу школу. Батьки мої – вчителі, і тому дуже ніжно ставлюся до педагогів. Особливо, якщо враховувати, що вчителі в мій період точно були видатні.  У мене, наприклад,  викладав історію ініціатор і натхненник створення академії П. З. Андрухов. Моя мама в школі викладала математику. Ваврик Василь Петрович був унікальним фізиком. У школі викладало багато цікавих викладачів. Тому хотілося б вшанувати їхню пам’ять.  І я бачив, яким чином це в США в парках відбувається. Не будують скульптури, не завжди називають вулиці іменами, бо тих вулиць може не вистачити, але для того, щоб якимось чином віддати дань тим людям, які вчили дітей  упродовж усього життя – 30, 40,  50  років віддали дітям,  виховували розвивали інтелект і давали знання, то хотілося б зробити освітянський парк. Хоча б  у такій формі висловити свою вдячність та шану цим людям. Я хотів залучити туди  не стільки кошти міської ради,  скільки кошти випускників шкіл,  які в пам’ять про своїх улюблених керівників, учителів, що-небудь залишили б на пам’ять Острогу.

 У першій школі Ви щорічно проводите шаховий турнір на честь Вашого батька Йосипа Аршинова. У 2015 р. у турнірі брали участь люди з різних областей України.  Які перспективи подальшого розвитку  турніру? 

Турнір переріс ту ідею, із якою ми починали. Ініціатором був Іванів Іван Васильович, колишній директор спортивної школи,  фахівець і діяч розвитку фізкультури і спорту в Острозі. Він придумав цей турнір і підкинув ідею мені. Турнір заснований у  2003 році. У тому  році батькові було б 80 років, і в цей день і рік ми розпочали шаховий турнір.  Спочатку він був маленьким  міським турніром. Адже я робив це для того, щоб ушанувати пам’ять  про батька і зібрати його знайомих, друзів,  які з ним зустрічалися за шаховою дошкою, добре  його пам’ятали.  За цей період турнір серйозно розрісся.  Він зараз знаходиться під егідою міжнародної федерації шахів, розміщений на сайті та в  програмі федерації шахів України. І географія минулого року була доволі велика: Київська обл., Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Волинська і, звичайно ж, Рівненська. Рівень гравців був інший. Так що турнір навіть переріс ту ідею,  до якої ми рухалися.

Чи не хотіли б Ви як депутат міської ради  ініціювати створення шахової школи, на базі якої могли би проводитися  турніри, які Ви організовуєте?

Така ідея  ніби є, але в нас були проблеми з викладачами. Якщо б знайшли викладачів, то думаю, що і  міський голова погодився б фінансувати таку школу. Якщо враховувати, що наш колега Олександр  Корнійчук,\ є  сьогодні Головою обласної ради, то, можливо, ми отримаємо фінансову допомогу, щоб це відбулося.

Я знаю людину, яка могла б  викладати в шаховій школі. Це Сергій Алєксєєнко. Він нещодавно повернувся з АТО. Колись проводив міський шаховий гурток.

Якщо він погодиться, то з радістю до того повернемося. Він був аматором,  у міському відділі освіти мало заробляв.  Його це не влаштовувало і він шукав якусь іншу  справу. Якщо відновити цей гурток, то потім не можна зупинятися, дітей не можна покинути. Сергій толковий, непоганий хлопчина, якщо він схоче повернутися і далі продовжувати ту діяльність, то я б з радістю його підтримав.  До речі, на сьогодні у мене є ідея виставити кілька шахових столів в парку до Дня міста, щоб острожани збиратися не за пляшкою горілки, а за шаховою дошкою. Зараз у нас  є підтримка міського голови і  з його заступником Анатолієм Лисим вибираємо оптимальне місце.

Що Ви можете сказати про свого батька як про людину,  яка пройшла війну і мала великий життєвий досвід? Чим він Вам найбільше запам’ятався?

Мало він розповідав, як себе поводити треба і як не можна поводитися. Я тільки зараз можу оцінити його життя, яке могло бути прикладом багатьом. Він практично з 8 ранку до 8 вечора проводив у школі. Тому, що школа працювала у 2 зміни. Він був завучем і мусив  бути там до кінця занять, а вночі готуватися до уроків. Пам’ятаю зустрічі з ветеранами 112 стрілецької дивізії, у якій він служив. Про роки війни його друзі розповідали більше. Він пройшов бойовий шлях в артдивізіоні з кінця 1941 до 1946, коли підрозділ вивели з Берліну в Сарни і там розформували.

_20130120_19504808

Батько. 1942 рік

Як ставився він до того, що в Радянські часи єврейське кладовище використовувалося як парк розваг, а Острозька синагога –  як торговий склад?   Чи вірив Йосип Аршинов у те,  що в майбутньому ставлення до юдейської культури зміниться і синагогу та кладовище вдасться відновити?

У 1968 році було прийнято рішення про ліквідацію кладовища.  Хочу  зазначити, що мої батьки родом із Вінничини, родичів на тому кладовищі поховано не було. Кладовище руйнували на очах усього міста силами військової частини. Не враховуючи, що там ще були свіжі могили. А взагалі я думаю, що  в ті роки комуністичного  терору  навряд чи хтось міг протистояти волі партії.  І це відбувалося не лише в Острозі. Я вивчаю історію багатьох кладовищ. В один момент у 1968 році розбомбили кладовище в Сарнах, Костополі, Березному і в Острозі. До речі, в Острозі не лише єврейське  кладовище було знищено, але ще й польське,  дуже старе і меморіальне. Я його теж пам’ятаю з дитинства. Воно зараз знаходиться  під футбольним полем. Більше двох  третин стадіону займає кладовище. Запропонував польській громаді поставити поряд меморіальний знак. Пам’ятники з польського цвинтаря ми теж збирали. Знайшли десяток пам’ятників  і  віддали їх польській громаді Острога.

До 1993 року батько працював   у  школі, а після того почав займатися громадою і  скоріше не іудейською, а культурною єврейською громадою. І першим, чим він займався, – це збирав списки загиблих у гетто під час розстрілів острозького населення. Збирав спогади та імена. Ці дані потім були опубліковані в Чорній книзі пам’яті. Започаткував щорічні пам’ятні мітинги на Новому місті. Був ініціатором встановлення пам’ятних знаків. Це  була серйозна діяльність.  Узагалі  з моменту створення незалежної України все змінилося і можна було про щось говорити. Бо до того моменту це було нереально. Не думаю, що ми мріяли тоді про синагогу. Вона ще була в відносно пристойному стані. Використовувалася під склад товарів. Ми заходили всередину і бачили там фрески. Ніхто, мабуть, не думав про її відновлення. Заговорили про синагогу і про відновлення єврейського життя лише після здобуття Україною незалежності.

 Що б Ви побажали напередодні єврейської Пасхи (Песаху) представникам єврейської громади Острога?

Кошерного  песаху всім і  православним вдалих Великодніх свят. Я хочу, щоб в Острозі все було спокійно і толерантно.

Катерина Кравчук

Реклама

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here