Реклама

Як театр починається з вішака, так само команда КВН починається з університетської сцени або ж навіть шкільної. “Збірна Ювілейного” – назва, яка добре відома в Острозі, по усій Західній Україні, а тепер навіть і за кордоном. Цієї осені хлопці представляли Україну на чемпіонатах КВН у Європі. Але вони переконують, що де б не були, найбільше люблять виступати в Острозі, адже тут найкращий глядач — він вдячний.

Зазвичай, щоб розговорити людину, у якої береш інтерв’ю, доводиться довго знаходити контакт і задавати “ввідні” питання. Цього разу все було навпаки, атмосфера відразу була невимушеною. Хлопці постійно додавали до своїх реплік жарти, тому в тексті часто буде траплятися: (посм, -авт). Але інколи ми переходили на формальний тон, тому після інтерв’ю Рома сказав Дімі: “я три роки з тобою живу в одній кімнаті в гуртожитку, але ще ніколи не бачив тебе таким серйозним”.

У вересні “Збірна Ювілейного” підкоряла сцену Риги, у жовтні — Амстердама

Рома: ця осінь була для нас дуже насичена. 11 вересня грали у чверті фіналу Рівненської Ліги Смігу, буквально через тиждень ми відправилася на Кубок мера Риги. Там мали можливість позмагатися із чемпіонами Вищої Ліги КВН, такими як «Союз», «Далс», «Лучшие друзья».

Міша: ці три команди зайняли перші три призові місця. На Кубку мера Риги загалом виступало близько 20 команд, кілька з них вибороли окремі номінації. Ми здобули одну з них — «Приз від редактора». Наша команда працювала з відомим редактором Аркадієм Дяченком, усі на нього кажуть «дєд». Він дуже досвідчений і відомий, чемпіон Вищої Ліги 1995 року. Після нашого непоганого виступу в Ризі нас запросили на півфінал Чемпіонату Європи в Амстердамі. Там ми зайняли 3 місце й пройшли у фінал. Сподіваємося, що він відбудеться до квітня, бо у нас до того місяця відкрита віза (посм, – авт.)

Рома: це наш особистий момент гордості, адже ми були єдиною україномовною командою, а там разом із усіма доводилося виступати російською, проте ми перемогли на «розминці»(конкурс у грі КВН, – авт). Хоч коли ми вперше репетирували наш виступ на сцені, то текст звучав приблизно так: гарабєц із гєлкі на гєлку стрибає. (посм. – авт). Але потім «втягнулися» і все було добре, без конфузів.

img_3760

Міша: усі глядачі, що збираються на іграх КВН за кордоном, це колишні жителі СРСР та їхні діти, які добре розуміють російську мову. Дуже приємно було, коли в Амстердамі після виступу глядачі підійшли до нас і сказали: «Вітання вам із Києва. Дуже ви нам сподобалися». Нам було важче виступати, бо ми мусили все перекладати, тому більшість жартів були прості, на побутову тему, багато — на візуальне сприйняття. Довелося трохи менше показувати каламбурів і колориту. Але якось на «розминці» ми ввійшли в кураж, я відповів українською мовою і люди сміялися.

Діма: маємо мініатюри, які успішні в Україні за рахунок українських тем, як от православна церква, але в Європі ми таке не показували, бо глядач нас не зрозумів би.

Команда почала формуватися ще у 2012 році, коли хлопці були на першому курсі

Міша: ще до створення “Збірної Ювілейного” я з Дімою і Ромою почали грати в КВН на першому курсі, уперше ми разом узяли участь у Кубку Братства Спудеїв. На фестивалі грали за три різні команди, а потім уже об’єдналися і стали однією.

Рома: тонкість того моменту передають назви команд: «Піду поїм», «Просто ПІМ», «Молочний Малковіч».

Міша: ще, може, є людей 20, які зараз учаться в академії й пам’ятають ці команди. Потім ми були збірною Острозької академії і називалися «Діаспора», у нас було десь 3-4 виїзні гри. Але якось тоді не пішло.

img_3765

Діма: тоді ми пишалися тим, що на Луцькій Лізі КВН ми зайняли не останнє місце, а передостаннє (посм,- авт).

Міша: а в Рівному, ще як у школі грав у КВН, то з Дмитром Котигорохом створив команду «Збірна Ювілейного». Потім певний період наш склад був такий: нас двоє і хтось третій. І цей третій постійно змінювався. Так проіснували ми рік, а потім повернулися Рома з Дімою.

Діма: у момент тієї перерви ми все одно не втрачали зв’язок: виступали в академії, а потім провели першу «ВАХТУ». Із того часу почали знову грати разом.

Сергій: згодом я з Сергієм Білашем узяли участь у «Битві факультетів», і виникла ідея зробити спільний гумористичний концерт ЗЕФу (збірна економічного факультету)  та “Збірної Ювілейного”. За тиждень після того до мене підійшов Міша і сказав: «Дорош, ми на тобі зробили мініатюру, треба, щоб ти сальто пригнув». І ось так я поїхав на Волинську Лігу КВН. А ще через день приєднався Сергій Білаш і тоді ж – звукооператор Максим Томілович.

Ювійлейний, на честь якого названа команда, це мікрорайон

Рома: запитання до назви були. Редактори кожної гри на РЛС кажуть: хлопці, змініть назву.

Міша: команда створилася ще в 2013 році на основі двох людей — мене й мого друга. Ми обоє родом із спального мікрорайону міста Рівне — Ювілейний. Хтось каже, що це село, небезпечний район. Ми навіть думали міняти назву, але вже стільки об’їздили, що нас всюди знають як «Збірна Ювілейного».

Діма: по Західній Україні ми «обкатали» всі можливі Ліги, у кожній, як мінімум, грали у фіналі.

Фанати і фанатки

Міша: мабуть, найбільше фанатів у нас було в Дрогобичі. Ми їздили на Дрогобицьку Лігу КВН, виграли фестиваль, чверть і півфінал. А фінал, на жаль, пропустили, бо поїхали в Ригу. Після того кожному, мабуть, по 5 повідомлень приходило із запитанням, чому нас не було. Це було дуже приємно.

Діма: буває таке, що підходиш до дівчини, щоб познайомитися, щось запитуєш у неї, а вона: “я тебе знаю!” Був смішний випадок, коли одного разу ми виступали в «Брамі». Мали проводити тільки конкурси, але вирішили показати ще й мініатюри. І вибирали саме такі, як добре ми знали, бо ж усе було на імпровізації. Після того підійшла до мене одна дівчина запитала, чому ми постійно показуємо одне й теж саме. Я відповів, що проводжу дослідження, скільки разів будуть сміятися люди з того ж самого — магістерську по тому пишу.

img_3763

Навчання в Острозькій академії вплинуло на формування команди

Діма: я помітив, що не так спеціальність, як навчання в академії, наклало відбиток на наш гумор. У нас багато жартів про православну церкву, про батюшок. А як можна було не натренуватися, як на кожну «Візитівку» і КВН потрібно було по кілька мініатюр про Василя Жуковського? А головне таких, щоб не були жорсткими. От так і навчилися жартувати, але витримувати межу.

Рома: ми обожнюємо виступати в академії, острозький глядач дуже крутий.

Міша: за кожної нагоди ми намагаємося виступити в академії, бо тут найбільш вдячні глядачі, ми їх дуже любимо. Як тільки є можливість, то приїжджаємо і виступаємо.

Те, що бачить глядач, це лише вершина айсбергу

Міша: те, що бачить глядач – це тільки 5-10 хвилин, а перед цим — сотні годин підготовки.  На виступ у Рівненській Лізі Сміху в нас іде 2 тижні  підготовки по 2-3 години на день, а потім ще тиждень ми знімаємо квартиру, там разом живемо та інтенсивно й безперервно працюємо.

Рома: уявіть собі, яка атмосфера: 7 мужиків в одній квартирі, тому на 3 день хочеться вже когось задушити.

Сергій: у нас була така ситуація, що о 4 ранку почався серйозний конфлікт стосовно того, чи треба нам персонаж-мєнт, чи не треба. Тоді всі сварилися.

Міша: дуже часто бувають конфлікти.

Рома: але це творча діяльність і воно не переходить на особистості.

Міша: коли 30 жовтня ми грали у Рівненській Лізі Сміху і ведучий оголосив, що ми проходимо у фінал, то я просто ліг на сцену  і дивився в стелю.

img_3779

Поради початківцям

Рома: а тим, хто зараз тільки робить перші кроки на сцені, то радимо не боятися й шукати однодумців.

Діма: якщо хтось хоче займатися гумором, то треба працювати. Бо був період, коли я після першого курсу десь півроку цим не займався, але все одно було відчуття, що не можу без цього жити, тому повернувся. Траплялося таке, що до нас зверталися з молодших курсів і казали, що вони теж хочуть грати з нами. Але треба зрозуміти, що команда – це організм, тому важко когось туди впустити чи різко «вирвати». 

Міша: якщо в когось буде бажання, то збирайтеся, а ми також можемо виділити раз на тиждень якусь годинку. Через рік-два нас в академії вже не буде, але треба, щоб гумор лишався в університеті.

Амбіції

Діма: ми не мріємо замінити “95 квартал”, але нам хоча б приєднатися (посм, – авт.).

Міша: але вони кажуть: пробуйте, ми вам виділимо годину на тиждень (посм, – авт.).

Рома: на одній четвертій Рівненської Ліги Сміху дуже гарне питання нам поставив редактор Валентин Іванов, теж колишній учасник команди «ХАИ»: яка у вас зовнішня мотивація, чого цим зймаєтеся? Кожен тоді відповів, зрозумів чого хоче, але залишив думки при собі.

Міша: якщо говорити про ближче майбутнє, то 4 грудня нас чекає фінал Рівненської Ліги Сміху, там треба достойно виступити. Згодом — фестиваль в Одесі, де було б непогано пройти в телеефір. А також запрошуємо всіх острожан і студентів Острозької академії 24 листопада на 5-ий випуск камеді-шоу «ВАХТА».

Фото – Катерина ХОРОЩАК

Реклама

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here