Театральна весна 2016 розпочалася із “Самотньої леді”.
За декілька хвилин до початку гри зала Культурно-мистецького центру вже була заповнена острожанами, студентами та ліцеїстами. Цікавими були декорації: аристократичні, але вже затерті меблі, дивні, ніби живі, манекени, які сиділи, мов звичайні люди, і, напевно, чекали своєї репліки.
Немолода навіжена жінка – Олександра Борисівна – шукає квартиранта, бо живе сама. До її квартири приходить молодий простакуватий чоловік – Макар Логінов. Жінка відчиняє двері незнайомцю та запрошує на чай. Поки бабуся побігла на кухню по цукор, чоловік дістав маленьку дивну пляшечку і хотів щось підлити в чай, але в останній момент передумав.
У ході розмови з’ясовується, що хлопець, як він каже, приїхав до столиці «засвітитись у ящику» або ж просто за «Хвилиною слави». Жінка, яка в минулому 40 років віддала театру, розуміє, що Макар хоч і грубий чолов’яга, але все ж буде ідеальним квартирантом, адже теж пов’язаний зі сценою. Для Олександри Борисівни гроші неважливі. Вона з радістю погоджується на ціну в 1000, як каже новий знайомий, грошей, а потім ще й жартома каже: «… чудово, що гривню ще вважають грошима!» Розглядаючи багаж Макара, жінка бачить футляр для скрипки, після чого просить нового знайомого заграти. Зал був шокований, коли з футляра Макар дістав не скрипку, а черевики. Відволікаючи стареньку, хлопець швидко взуває їх та починає танцювати степ – відбивати ногами в ритм.
Вистава виявилась напрочуд цікавою і динамічною. Декорації, актори й музика поєдналися в атмосферу захоплюючої історії. Сюжет був цікавим і непередбачуваним. Головна героїня, майстер свого ремесла, вдало, із посмішкою задавала ритм виставі, а молодші колеги були її вірною опорою. Акторська гра заслуговує найвищих дифірамбів, а ляльки, які продемонстрували “життєвість” мистецтва, примусили нас багато над чим замислитись. Вистава “Самотня леді” безперечно заслуговує уваги й визнання,
– ділиться з нами студент Острозької академії Павло Гановський.
Після танцю до Олександри Борисівни приходить Віруня – племінниця та спадкоємиця квартири своєї улюбленої тьоті Шури. Між Вірою та Макаром виникає конфлікт – Віра боїться за тітку і не хоче, щоб в її (бо ж тітка обіцяла квартиру в спадок) майбутній квартирі жив грубий та неввічливий Макар. Хлопець хоче йти, але старенька просить залишитись. Вона розповідає Вірочці, що новий квартирант – артист, який приїхав до столиці, аби стати популярним. Як доказ Макар вирішив продемонструвати свій танець. Глядачі знову аплодували, коли він показував свої здібності – уже не тільки для Олександри Борисівни, а й для її племінниці Віруні.
Побачивши танець знову, Олександра Борисівна вирішила дістати пляшку хорошого коньяку, який їй подарував залицяльник сім десятків років тому. Розливаючи коньяк, усі почули голос, що лунав із двору. Виявилось, що це спільник Макара, який розпитував, чи є щось цінне в старенької. Після цієї розмови жінки дізналися, що Макар Логінов – звичайний злодій на прізвисько «Артист», який підливав клофеліну бабусям і обкрадав їх. Жінки вирішують відпустити злодія. Пізніше він поветається, але знову йде.
Вистава закінчується несподівано: гасне світло, а коли вмикається, аудиторія бачить, що всі манекени раптово оживають. Чоловік у капелюсі, клоун, дідусь, Пінокіо та циганка починають один за одним танцювати. Мабуть, і в манекенів є душа. Зал вибухнув оваціями. Глядачі стоячи проводжали акторів.
Публіка була надзвичайно теплою. Була присутня молодь, значить їх це цікавить і їм це подобається. Я як актриса відчула контакт із глядачами і, сподіваюсь, мої колеги теж. Не було такого, щоб актори та зал були самі по собі. Глядач спостерігав, співпереживав і жив тим, що відбувалося на сцені. Звичайно, це було приємно, адже це те, до чого ми завжди прагнемо,
– розповіла нам народна артистка України, виконавиця ролі Олександри Борисівни Ніна Ніколаєва.
Нагадаємо, що головними героями були:
Олександра Борисівна – народна артистка України Ніна Ніколаєва.
Віра – артистка драми Юлія Крет.
Макар – заслужений артист України Станіслав Лозовський.
Режисер постановки – заслужений діяч мистецтв України Ігор Афанасьєв.
Репортаж: Ірина ВЕЛИЧКО
Фото: Наталя ВЕЛЯНИК