Ось уже другий тиждень експонуються в Острозькому музеї книги ляльки, зроблені нетішинською майстринею – Людмилою Науменко.
Сама майстриня за фахом інженер-фізик та просто надзвичайно позитивна людина. Вона працювала на Хмельницькій АЕС, але виявила, що має здібності до прикладного мистецтва.
«Виготовленням ляльок захопилася після виходу на пенсію, – згадує пані Людмила. – Знання черпала з Інтернету. Починала з нескладних «тільд» та поступово дійшла до вершини цього мистецтва – авторської колекційної ляльки.»
«Чому ляльки? Я думаю, що ляльки вміщають у собі вміння шити, в’язати, малювати, займатися декоруванням та багато іншого. А людям мого покоління, особливо жінкам, доводилось робити це все своїми руками. Так як зараз такої потреби немає, а при цьому всьому зявився вільний час, можна дозволити собі творити щось неповторне. Ляльки приносять мені відчуття якогось неземного піднесення. Це тобі під силу і ти це робиш, тому що ти це можеш робити. А ще до цього світу додається новий світ, у якому ти раніше не бував».
Кожна лялька – це нова історія, нове бачення.
«Часто ідея створення кожної ляльки сама зароджується у тобі, після конкурсу чи книги, фільму. А взагалі: ідея – вона непередбачувана,»
– пише майстриня про те, як зароджуються іде для її нових творінь.
«Створення деяких триває більше місяця і вимагає чималих умінь,- наголошує майстриня. – Коли ти твориш, тобі потрібно бути і скульптором, і перукарем, кравчинею і шевцем».
Процес виготовлення ляльки – клопіткий і захоплюючий. По-перше, потрібно виліпити із пластику обличчя, ручки та ніжки, слідкуючи а тим, щоб вони були симетричними та одного тону. По-друге, слід поставити їх до печі, щоб вони запеклися. Далі майстриня виготовляє тулуб, розфарбовує обличчя, приклеює волосся. І тільки згодом, коли всі стадії будуть пройдені, вона може взятися за вбрання. Для кожної ляльки воно особливе.
Про свою колекцію майстриня пише наступне:
«Важко це назвати колекцією. Ці ляльки – це результат клопіткої дворічної праці, це проба різних технік виконання. Колекція ж це зовсім інше, це коли спочатку з’являються ідеї, а потім вже виготовляються ляльки».
Коли ми відвідали музей, майстрині там не було. Тому старший науковий співробітник Анатолій Хеленюк провів нам екскурсію і допоміг зв’язатися з пані Людмилою, яка розповіла про своє захоплення, а також поділилася подробицями про те, що її лялки вже побували у Австралії та Польщі.
Острожани також цікавляться новинами і відвідують музей, про що свідчить книга побажань, яка майже вся була розписана подяками та враженнями відвідувачів. Ось що пише Каріна, учениця 6-Б класу:
«Сподобалося ДУЖЕ. Усі ляльки шикарні, неповторні. Деякі у звичайних для нас образах, а деякі – королеви з балу. У ляльках ми впізнавали наших однокласниць та героїв народної творчості».
«Із великим задоволенням привів онуку на виставку. Разом з нею поринаєш у цю лялькову феєрію, і це чудово. Дякую Вам за задоволення! Бажаємо Вам приємної роботи і величезного натхнення!»
І на цьому відгуки не завершуються, кожного дня до музею приходять нові люди, які залишають свої побажання та вдячності майстрині.
Софія ГРИЗОВСЬКА