Показ документально-пригодницького фільму «Людина з табуретом» відбувся в культурно-мистецькому центрі НаУОА 2 квітня.
У фільмі зображено подорож українського режисера Леоніда Кантера з родиною та друзями до Тихого океану. Це – остання кінострічка мандрівника.
Перед показом учасниця творчої команди Леся Хом’як, яка займається прокатом фільму по Україні розповіла, як з’явилась ідея такої стрічки:
«Ще в далекому 2004-му році, на звичайній київській кухні, Леонід зі своїми друзями вигадав історію, навіть не історію, а гру. Вони подумали, що було б класно віднести 4 табурети з київської кухні на узбережжя 4-х океанів. І вони це зробили. Було 4 окремі експедиції, і кожну з експедицій друзі знімали на камеру. Цей фільм про їхню останню подорож до Тихого океану, яка тривала більше року. Вони поставили табурет на мисі Горн».
Було відзнято 400 годин відео, режисери скоротили його до 1 години 40 хвилин. У фільмі «Людина з табуретом» також використані кадри, відзняті Леонідом під час оборони Донецького аеропорту, та анімацію до казок народів світу, які зібрала дружина Леоніда Діана Карпенко. Частково фільм озвучила молодша донька подружжя Патагонія.
По завершенні глядачі поділились своїми враженнями від перегляду:
«Особисто мені зараз дуже важко сформувати свої емоції в слова. Всередині водночас переплітаються біль, нерозуміння із якимось захопленням. Чесно, цей фільм змінив моє ставлення до світу. Ти починаєш бачити, наскільки наш світ широкий, скільки у ньому можливостей, а ти собі їх просто забороняєш»,— розповіла студентка Вікторія.
Глядачі також поділилися думкою про головного героя стрічки:
«У мене немає важких відчуттів, я надихнувся цим кіно. Мені здається, ця стрічка дійсно відображає, ким був режисер. Звісно, з нашої точки зору, він вчинив не гуманно, зробивши велику дурницю. Але скільки було факторів, які тиснули на нього. Для мене тепер це один з найулюбленіших фільмів Леоніда. Чоловік зробив собі пам’ятник цим фільмом», – розповідає Денис.
«Я вдруге на цьому фільмі. І вперше, коли я його бачила в Києві, перших 10 хвилин я не хотіла нічого говорити. Ми просто йшли з подругами та мовчали. Мені здається, що Леонід Кантер, можливо, дуже відчув себе героєм цього фільму. Та справді, не у всіх життя має бути однаковим, за однаковою схемою. Це приклад іншого життя. Для Леоніда творчість була його життям. Потрібно прийняти те, що повинно бути», — прокоментувала студентка Анна.
Організатор дійства Вадим Юрченко зазначив, що це перший серйозний кінопоказ із часу презентації «Поводиря». Студент має надію, що в Острозі й надалі проводитимуть такі дійства, адже глядачам це подобається.
До слова, кінопоказ «Людина з табуретом» ще з лютого подорожує містами України, а 2 квітня фільм презентували в Чикаго, де живуть друзі та прихильники творчості українського режисера.
Фото Дарії Борисович