26 жовтня в Культурно-мистецькому центрі Острозької академії пройшов щорічний студентський захід — “Візитівка”. Це гумористичне змагання між факультетами та інститутами академії. Цьогоріч “Візитівку” проводять удруге, а всі кошти з продажу квитків передадуть дітям із Старого Салтова на Харківщині.
Глядачам перед входом видають жовті паперові браслети. Із однієї з гримерок чути звуки гітари й голоси, що співають “Місця щасливих людей” Скрябіна.
Декілька учасників роблять спільне фото у дзеркалі, а капітан каже настановчі слова одній із команд.
На підлозі й на підвіконнях лежать сумки, пляшки з водою, сценарії, верхній одяг та реквізит.
Тим часом у головній залі стає все менше вільних місць. Глядачі займають їх, лишаючи куртки на стільцях. Одна зі студенток тримає в руках згорнутий плакат.
“Через 5 хвилин починаємо!”, — каже рудоволоса дівчина.
Це Іванна Грищенко — голова культурно-мистецького підрозділу Братства спудеїв. Вона вже вдруге займається організацією “Візитівки”. Це вперше, коли за каденції однієї голови культмасу захід проходить двічі.
“Ці два досвіди неможливо порівняти. Думала, що вдруге буде простіше. Проте, чесно, хвилювання не меншало. Все різне: команди, концепції, редактура, інфоприводи. Абсолютно інший підхід до команд. Але досвід я би сказала навіть шокуючий та вже ніби рідний”, — ділиться дівчина.
Учасники скупчуються за лаштунками, а в інших кімнатах стає пусто.
– Економіка — всі є?
– Мають бути всі.
На сцену під музику вибігають ведучі в чорних класичних костюмах.
“Доброго дня, шановна спудейська спільното!”
Вони розповідають, що захід — благодійний, і зібрані кошти передадуть до Старого Салтова (Старий Салтів – селище на Харківщині, яке було окуповане російськими військами напочатку повномасштабного вторгнення і звільнене ЗСУ в травні 2023 року).
На сцену запрошують усі команди, а саме: Навчально-науковий інститут лінгвістики, Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин і національної безпеки, економічний факультет та Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського. У залі чути гучні оплески й вигуки.
Критерії оцінювання виступу цього року — оригінальність, артистизм учасників, режисура та цілісність номерів, музичне й сценічне оформлення, костюми та загальне враження. Конкурс складається з двох частин. Перша — підготовлені виступи, друга – імпровізація.
У суддівському складі “Візитівки” керівниця відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради Ольга Стецюк; маркетолог Анатолій Тимощук; приватна підприємиця Анна Мартинюк, секретар Острозької міської ради Тарас Хмарук та Володимир Муляр. Усі вони — випускники Острозької академії.
Світло в залі поступово гасне. Першими вибігають на сцену учасники команди інституту лінгвістики.
У своєму номері вони посилаються на фільм “Барбі”.
Також жартують про аспірантуру в академії, велику кількість хлопців, які вступили до їхнього інституту цього року і про першокурсників, що випрошують конспекти у старших. Закінчує команда виступ піснею про студентське життя.
А з-за лаштунків тим часом визирають інші студенти. Вони стежать за реакцією глядачів.
“У цьому немає жодної містики. Відсьогодні і дотепер вас розважав інститут наш лінгвістики!”, — каже учасниця зі сцени.
Оплески затихають і ведучі представляють другу команду — інститут соціально-гуманітарного менеджменту.
Вони жартують про вступ Кирила Буданова в ОА, вибори Голови Братства спудеїв і “Вахтерку 3000”, яка вартує 1576 грн.
“Що потрібно студентам і студенткам при заселенні в гуртожиток? Терпіння, килим, посуд і Вахтерка 3000”, — каже дівчина в чорному плащі.
Лунають жарти і про правильну довжину спідниці на думку ректора Пасічника та переписана пісня співачки Наді Дорофеєвої “Кохаю, але не зовсім”.
Виступ завершують вигуком “Слава Україні!” і “Героям слава!” у відповідь.
Далі презентує свій номер інститут міжнародних відносин і національної безпеки.
Учасники показують мініатюру про студента під час сесії, який натрапив на машину часу.
“Перша сесія — це як перше враження від Острога. Спочатку боляче, ну а потім вже нормально”, — говорить хлопець, який сидить за партою.
Герой постановки спілкується з грецьким богом, відьмою та Джеком із “Титаніка”.
Упродовж усього виступу біля головного героя стоїть людина в зеленому костюмі.
“Тепер Максим зрозумів, що увесь цей час поруч був його найкращий друг і сусід Женя. Так і почалася їхня історія”, — каже дівчина в чорній сукні.
Судді час від часу пишуть щось на своїх листках.
На завершення лунає пісня, яку переробили із “LOVE IT ритм” Дмитра Монатіка.
А далі на сцену вибігає економічний факультет.
Команда згадує у своєму номері головну героїню серіалу “Венздей”, жартує про ворожку з тік току, мізерну кількість хлопців в ОА та редактуру “Візитівки”.
Також під час номеру вмикають відео, де викладачі економічного факультету відповідають на запитання.
– Як ви ставитеся до студентів?
– Вони маленькі, гарненькі, але я їх боюся..
Останніми на сцену запрошують студентів інституту права.
У залі чути вигуки: “Хто ми? Право!”. Їх повторюють знову і знову.
Учасники теж показують барбі, яка потрапляє в Острог, а інші герої знайомлять її з містом. Команда жартує про корумпованість вахтерів, першокурсників та острозькі світлофори.
У виступі лунають українські пісні “Сама файна” та “Ой, Марічко, чичері”.
Майже всі команди наприкінці виступу дякують ЗСУ.
Після номерів стартує імпровізація. Вона складатиметься з двох етапів.
Перший — музичний конкурс із членом журі Тарасом Хмаруком та студенткою Острозької академії й співачкою Тетяною Поліщук. Мета конкурсу — кумедно прокоментувати рядки пісень.
Тетяна починає співати пісню “Я просто хочу додому” української виконавиці “vioria”. По п’ять людей із кожної команди тихо радяться між собою у колах.
“1-ий курс, коли вперше побачив свою кімнату в гуртожитку”, – каже в мікрофон студентка інституту лінгвістики.
“Я просто хочу додому, у свою кімнату”, — співає музичну відповідь Тетяна Поліщук.
Наступна і остання частина імпровізації — “Розминка”. Учасникам потрібно придумати вдале запитання до завчасно заготовленої відповіді.
“В мене сертифікат з кенгуру є”, — каже хлопець у синьому класичному костюмі.
“Це точно аргумент вступити в Острозьку академію”, — зачитує Іванна Грищенко відповідь.
Два етапи змагання завершилися. На сцену виходять усі команди й журі по черзі показують свої бали для кожної з них.
Дехто з учасників тримається за руки і обіймається. Під час оголошення балів лунають оплески з глядацької зали.
“А тепер ми хочемо запросити суддів до таємної кімнати”, — каже ведучий.
Поки журі визначає остаточні результати, учасники відповідають на запитання глядачів та дякують своїм наставникам.
“Давайте покличемо суддів”, — пропонує голова культурно-масового підрозділу.
“Судді! Судді! Судді!” — вигукує натовп.
Після 25-хвилинної відсутності на сцену підіймаються журі. У руках вони тримають коробки з тортами.
“Мені дуже сподобався ваш захід. Він насичений таким щастям і шаленим поривом емоцій. Ви всі дуже круто виступили та кожен з вас є особливим”, — ділиться Анна Мартинюк.
“Сам на цій сцені грав. Пам’ятаю свою першу “Візитівку”. Багато років тому було, але пам’ятаю всі свої переживання та емоції. Це прекрасний час. Як би я оцінював років 10 тому — важко було б оцінювати. Раніше я бачив багато недоліків, а зараз бачу багато позитиву”, — каже Анатолій Тимощук.
“МВНБ — 40 балів, романо-германські — 43, Економіка — 44, Право — 48, ІСГМ — 49”, — оголошує результати Володимир Муляр.
Глядачі у залі голосно вигукують. Учасники команди інституту соціально-гуманітарного менеджменту починають кричати й стрибати.
“До мене підбігало 29 людей з пропозицією зробити два перших місця. А, може, зробимо два перших, два других і одне третє?”, — пропонує Муляр.
Після цього глядачі починають викрикувати. Хтось кричить “так”, а хтось —“ні”.
Команда інституту соціально-гуманітарного менеджменту теж скандує другий варіант. Команда інституту права підтримує цю позицію.
“Отже, “Візитівка 23/24”. Грамотою нагороджується Навчально-науковий інститут міжнародних відносин і національної безпеки за 5 місце. За 4 місце нагороджується Навчально-науковий інститут лінгвістики. 3 місце — економічний факультет. Крутих на цьому світі дуже багато, достойних, на жаль, мало, але вони є. За 2 місце — Право. Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту — 1 місце!” – оголошує результати суддя.
Команда цьогорічних переможців біжить до краю сцени, дехто з учасників починає плакати. Чути вигуки із залу: “ІСГМ! ІСГМ! ІСГМ!”. Одна з глядачок стрибає, тримаючи над собою розгорнутий плакат.
“Я так рада. Ми насправді не дуже очікували перемоги, тому що у нас вчора репетиція пройшла не дуже. Ми переживали. Але коли вийшли на сцену, всі почали нам кричати й аплодувати. Я відчула прилив сил. Я зараз на сьомому небі від щастя!” — ділиться своїми враженнями учасниця переможної команди Марія Токар.
Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту переміг на Візитівці вдруге підряд.
“Підготовка команд відрізнялася, бо це різні люди. Відповідно, треба готувати дуже особистісно, і з цим завжди є складнощі. Зараз я відчуваю дуже змішані відчуття, якщо говорити чесно. Усі надто довго говорили, що 1 місце не дадуть другий рік поспіль. А потім його дали. Проте я точно відчуваю радість за малих, за команду”, — каже студдеканеса Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Єва Коритна.
“Цього року був мій перший досвід у підготовці команди до “Візитівки”. У мене дуже багато емоцій, нових знань і навичок. “Візитівка” дуже згуртувала нас, на певний час ми стали сім’єю. Я не хочу говорити про правильність чи неправильність результатів, адже всі ми знаємо рішення журі”, — розповідає студентка Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського Марія Ваколюк.
Офіційна частина “Візитівки” закінчилася. Глядачі підіймаються на сцену, щоб привітати переможців.
Учасники повертаються до своїх гримерок. Вони починають перевдягатися та забирають свої речі.
Працівники збирають апаратуру та вимикають світло. У головній залі майже не залишається людей.
Біля виходу скупчуються люди, які обговорюють побачене.
– Ні, мам, ми не виграли. Виграв ІСГМ (хтось розмовляє телефоном)
Ольга Очеретяна