Віртуальна культура: які грантові проєкти втілюють в Острозі

Громадські організації та музеї Острога почали працювати над грантовими проєктами від Українського Культурного Фонду. Серед них — електронний каталог стародруків Музею книги та друкарства, Віртуальний музей іконописної майстерні, анімаційні історії про князів Острозьких та інтерактивні онлайн-галереї з колекціями Музею Острозької академії. Загальна сума, виділена фондом на проєкти — 4 млн. грн.

Як ініціативи втілюють у життя і коли їх можна буде побачити в мережі — далі у матеріалі.

“Оцифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника м. Острог”

40 цінних стародруків українських авторів з‘являться на окремій сторінці сайту Державного історико-культурного заповідника Острога. Як розповідає співзасновник ГО «Братство імені князів Острозьких» Андрій Брижук, оцифрують книги острозької, львівської, київської та почаївської друкарень та книги, виготовлені у мандрівних друкарнях.

“Насамперед йдеться саме про оцифрування експонатів, бо так ми точно будемо впевнені, що предмети та їхні цифрові версії збережуться. Оскільки планується, щоб твори були доступні на довгі роки після закінчення проєкту, то все підвішуємо до сайту заповідника. Щороку проплачується хостинг і сайт стабільно працює”, — пояснює Андрій Брижук.

Сторінки електронних стародруків у каталозі можна буде гортати під час перегляду. Пробний варіант сайту вже запустили із цифровою копією Острозької Біблії. Цьогоріч виповнюється 442 роки після її видання. Процес триватиме чотири місяці результат можна буде переглянути в жовтні.

Фото: Братство ім. князів Острозьких

“Острозька іконописна майстерня: віртуальний музей” 

Твори Острозької іконописної майстерні, написані невідомим місцевим майстром, перенесуть до віртуального музею. Там їх показуватимуть у форматі мегапіксельних зображень. Для цього учасники проєкту знімають дрібні деталі ікони на макрооб‘єктив і зшивають їх в одне фото. 

“Наша головна мета — створити високоякісні зображення експонатів. Віртуальні ікони можна буде збільшити аж до щілини на фарбі. Також показати колекції, адже фізичну експозицію в Острозькому замку зняли одразу 24 лютого, і ми так і не наважилися повернути її на своє місце. Особливість цих ікон — емоційність зображених, дослідники навіть описують їх, як «святих, що посміхаються», — розповідає керівник проєкту Андрій Брижук.

Команда також планує розробити 3D-модель церкви, аби продемонструвати, як ікони розміщували у храмі. За словами Брижука, віртуальний музей матиме схожий до Google Arts&Culture дизайн та функціонал. Google Arts&Culture — міжнародна платформа, яка дозволяє користувачам віртуально відвідувати галереї та музеї 40 різних країн.

Фото: Братство ім. князів Острозьких

“Анімаційна історія князів Острозьких”

Для сайту Віртуального музею спадщини князів Острозьких створять серію із 7 анімаційних відео про культурне надбання князів. У них розповідатимуть про родовід князів Острозьких, їхні територіальні володіння, розвиток архітектури та мистецтва за правління князів, про Василя-Костянтина, як мецената освіти та про Острозьку Біблію.

“Ми працюємо над анімаційними роликами не вперше. Раніше ми вже створювали мультфільми про історію Острога та Острозької академії. Кожен мультфільм із серії триватиме три-чотири хвилини і буде наповнений істричною атмосферою. Довготривалі 20-хвилинні відео із складним сенсовим навантаженням — це не про наш проєкт”, — каже керівник ГО “Студія розвитку туристичного іміджу малих міст” Андрій Малюський.

“Цифровізація мистецьких колекцій Музею історії Національного університету “Острозька академія”  

У межах проєкту оцифрують 108 експонатів із трьох колекцій Музею історії НаУОА. Серед них — скульптури Міртали Пилипенко та Петра Капшученка і картини Володимира Овсійчука.

“Збільшені копіїї скульптур Міртали Пилипенко прикрашають вхід до нового корпусу Острозької академії, але є ще малі оригінали у сховищах, які недоступні для огляду. Їх ми оцифруємо для першої колекції. Роботи Петра Капшученка — українського скульптора із Аргентини теж сховані, але будуть у другій електронній колекції. Третя — це художні полотна Овсійчука, українського мистецствознавця, який сам малював”, — ділиться керівниця проєкту, викладачка кафедри філософії та культурного менеджменту НаУОА Ольга Шляхова. 

Онлайн-галереї планують розмістити на сайті музею у жовтні цього року. Команда вже оцифрували 3 колекції — 31 скульптуру і 78 картин. Зараз музейники працюють над їхніми описами. 

“Минулого року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, ми з колегами вже реалізовували проєкт з оцифрування рідкісних книг. Його профінансував закордонний Goethe-Institut, але актуальність досі не втратилася. Тепер на черзі інші мистецькі колекції”, — додає Ольга Шляхова.

Фото: Музей історії НаУОА

Лілія Мочаліна, Надія Бутеєць