Пісок і сіль проти слизьких хідників: у чому небезпека для міста та чим замінити?

0
3784
Колаж Острог інфо
Реклама

179 тисяч 576 гривень  саме стільки витратила Острозька громада на закупівлю антиожеледної суміші у 2021 році. На цю суму придбали 38,5 тонн солі та 551 тонну піску.

Про це Острог інфо повідомила головна бухгалтерка Управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, благоустрою та землекористування Наталія Зеленюк.

Проте чи безпечний такий метод? Журналістка Острог інфо розпитала в екоактивістки про шкоду піщано-сольової суміші та альтернативи їй.  

Чому сіль не “біле золото” для міста?

Фото: фейсбук Марини Садкіної

Аналітикиня та керівниця проєктів ГО “Еколтава” Марина Садкіна розповідає, що солевмісні суміші традиційний спосіб боротьби зі сніговим та льодовим покривом на дорогах і тротуарах:

“Побутує думка, що сіль то є “біле золото”, але, за перевищення її вмісту, сіль може становити загрозу і для здоров’я людини, і для навколишнього середовища”.

 

Екоактивістка каже, що негативних наслідків впливу солі зазнають ґрунти, водойми, зелені насадження, тварини, взуття та авто.

Марина Садкіна зазначає, що дія солі знижує придатність ґрунтів для вирощування рослин, адже, потрапляючи в ґрунтові води, сіль знижує осмотичний потенціал води. Тобто через збільшення молекул солі кількість молекули води у розчині зменшується.

Також концентрована соляна суміш стає причиною уповільненого росту та розвитку рослин і призводить до їх загибелі. 

Не менш небезпечною, за словами експертки, є дія солі на фауну. Зокрема, сіль завдає шкоду лапам собак. 

Крім того, для посипання використовують саме технічну сіль, яка роз’їдає автомобільні кузови, шини та взуття пішоходів.

Посипаємо піском взимку — відчуваємо влітку: як так?

Марина Садкіна каже, що масова частка піску в ґрунті збільшується під час таненням снігового покриву, і додає:

“Це впливає, безпосередньо, на родючість та придатність ґрунту для вирощування рослин. Що вища частка піску в ґрунті то легше він зазнає дії вітрової ерозії та менше затримує вологу, яка так необхідна рослинам”.

Чому все ще використовують піщано-сольову суміш?

Низька вартість та дієвість основні причини продовження традиції піщано-сольового методу, вважає експертка:

“Піщано-сольова суміш більш ніж на половину складається з технічної солі, яка є відносно дешевою, простою у використанні та швидко роз’їдає лід”.

Чим посипати безпечно?

Не лише піском та сіллю можна боротися зі слизькими тротуарами і дорогами, існують й більш безпечні альтернативи. Серед них Марина Садкіна виділила кам’яну крихту,  гравій, бішофіт та кавову гущу.

Кам’яна крихта та гравій

Зі слів екоактивістки, їх дія полягає в підвищенні зчеплення з дорогою. Через це перед посипанням цими сумішами потрібно попередньо ретельно зачистити дорожнє покриття. Опісля, навесні, кам’яну крихту та гравій можна збирати спецтехнікою та, після очищення, використовувати повторно.

Бішофіт

Бішофіт або хлорид магнію це природний мінерал, який застосовують, як антиожеледний засіб. За словами Марини Садкіної, бішофіт не шкодить зеленим насадженням, ґрунтам, тваринам та людям. Також його використання є економним, адже створює більш стійкий ефект порівняно з сольово-піщаною сумішшю. Проте бішофіт має вищу вартість.

Кавова гуща

“Зручною альтернативою” експертка називає кавову гущу, яка має абразивні властивості та через темний колір притягує сонячне випромінювання і сприяє таненню льоду. Крім того, у її складі є азот, калій та форсфор, які покращують якість ґрунтів, що позитивно впливає на процеси росту рослин. 

Також Марина Садкіна зазначає, що кавова гуща не роз’їдає шкірні покриви людини, тварин та підошви взуття.

Що пропонують острожанки та острожани?

Пост Галини Шишкової у фейсбук-групі “Острог — європейське місто” дав початок активним обговоренням містян у коментарях. Галина розповідала про кавову гущу, як метод боротьби з ожеледицею:

“Можна скільки завгодно довго обурюватися станом тротуарів, ожеледицею, дорогами, чорною сумішшю для посилання та роботою комунальників. Але, знаєте, у центрі міста багато кав’ярень і точок, де продають каву. Можна було б, як у Львові, збирати відходи кавоваріння для посипання. Це могли б робити самі продавці та підприємці. Це, принаймні, екологічно і не важко”, — йдеться в дописі Галини.

Такий антиожеледний метод уже використовує Ольга Стецюк. Керівниця відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради поділилася власним досвідом з Острог інфо.

Ольга розповіла, що її сім’я справжні кавомани і посипати гущею вхід до будинку вони почали цьогоріч. Надихнулися львівським досвідом і тепер збирають та просушують залишки кавоваріння. Головною перевагою над сіллю Ольга вважає те, що кавова гуща не роз’їдає плитку. Розповідає, що недоліків не побачила, просто посипати треба трохи більше.

Щодо запровадження ініціативи в Острозі каже:

“Правда, у межах однієї сім’ї це невелика кількість, от якби всі кав’ярні збирали кавову гущу, то для своїх потреб їм би вистачало. Локально можна спробувати, спочатку одна кав’ярня, потім інша, думаю аби бажання. Малими кроками, поступово можна щось придумати!”.

 

Реклама